Ухвала суду № 140952228, 27.08.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27 серпня 2026 рокуСправа № 921/343/26УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровець Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.

Розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр Д" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН" (вх. №6254 від 07.08.2026)

у справі №921/343/26

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН", вул. Є. Петрушевича, 10, кв. 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39864030

про банкрутство

За участю учасників судового процесу:

від боржника Нечипорук А.М. керівник,

та Ярмусь В.Д. адвокат,

розпорядник майна Шимечко А.Я.

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДЕМН" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, для розгляду справи визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою суду від 08.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН" про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 24.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.06.2026 відкрито провадження у справі №921/343/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН", вул. Є. Петрушевича, 10, кв. 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39864030; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН" арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича. Призначено попереднє засідання на 27.08.2026.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 25.06.2026 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН".

06.08.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістр Д" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН" заборгованості в сумі 50 000,00 грн та судового збору у розмірі 5 324,80 грн (вх.№6254 від 07.08.2026).

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2026, для розгляду заяви визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою суду від 20.08.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр Д" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН" у справі №921/343/26, до розгляду. Розгляд заяви відбудеться у судовому засіданні 27.08.2026.

Представник заявника у судове засідання 27.08.2026 не з`явився.

Представники боржника у судове засідання 27.08.2026 з`явилися, визнали грошові вимоги в усній формі, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Розпорядник майна Шимечко А.Я. у судове засідання 27.08.2026 з`явився, визнав вимоги заявника, що підтверджується заявою про результати розгляду грошових вимог кредитора (вх. №6441 від 14.08.2026).

Розглянувши заяву про визнання кредиторських грошових вимог та матеріали справи, судом встановлено таке.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника визначені у статті 45 КУзПБ.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства) .

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 25.06.2026 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН", в якому зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника 27.07.2026.

Згідно положень ч. 1 ст. 45 КУзПБ, останнім днем подачі заяви з грошовими вимогами до боржника є 27.07.2026.

Проте, тільки 06.08.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістр Д" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН" заборгованості в сумі 50 000,00 грн та судового збору у розмірі 5 324,80 грн (вх.№6254 від 07.08.2026).

Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр Д" подана з пропуском встановленого законом строку.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Правовідносини, що склалися між кредитором та боржником, випливають із договору, який по своїй правовій природі є договором купівлі - продажу та, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із заяви вбачається, що 20 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю " АДЕМН" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 446, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця нафтопродукти (бензин, дизельне паливо, та інші нафтопродукти), мастила (Товар), а Покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату згідно з умовами цього Договору (п. 1.1. Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до 31 грудня 2026 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання. Закінчення терміну дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Договір може бути продовжений на новий строк або розірваний до закінчення строку його дії за письмовою згодою Сторін. При цьому сторона, що виступає ініціатором розірвання Договору, повинна повідомити іншу сторону про свій намір не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів про своє бажання (п.10.1.Договору).

20 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДЕМН" (Сторона 2) укладено Додаткову угоду про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору №466 від 20 лютого 2025 року.

Статтями 662, 663 Цивільного кодексу України визначено, що Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно пункту 1.2. Договору, Продавець передає покупцю Товар на підставі товарно-транспортної накладної. Після підписання такої накладної представником Покупця до нього переходить право власності на переданий Товар.

Відповідальною особою Покупця за прийняття партії товару є Нечипорук Анатолій Максимович (п. 1.3. Договору).

Кількість товару, що постачається по договору, визначається Сторонами у накладних, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 3.1.Договоу).

Поставка нафтопродукту здійснюється партіями на умовах EXW або CPT згідно з домовленістю з Покупцем, на конкретну партію товару (п. 4.1.Договору).

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у випадку, якщо на момент отримання вантажу Покупцем встановлено, що фактична кількість поставленого товару не відповідає кількості, зазначеній у видаткових накладних, претензії пред`являються вантажовідправнику-продавцю.

Розділом 6 Договору, передбачений порядок приймання товару по кількості та якості.

На виконання своїх договірних зобов`язань Постачальник передав/поставив у власність, а Замовник отримав/купив товар паливо дизельне клас F, що підтверджується видатковою накладною №1117 від 27.02.2026 на суму 164 322,00 грн, яка підписана повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначає, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткова накладна є двостороннім документом, яка підписується обома сторонами договору, скріплюється печаткою і повинна передбачати та конкретизувати основні умови поставки/передачі товару згідно договору.

За вказаних обставин, факт здійснення господарської операції, а саме продаж товару покупцю, повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Отже, видаткова накладна є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов`язань, та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Саме таким вимогам і відповідає видаткова накладна, яка засвідчує встановлений факт здійснення господарської операції.

Таким чином, отримання товару боржником стверджується підписом про отримання товару на видатковій накладній.

За таких обставин, у боржника виник обов"язок з проведення розрахунку за відпущений кредитором товар.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 Цивільного кодексу України ).

Загальна сума Договору дорівнює сумарній вартості товару отриманого Покупцем згідно накладних (п. 5.1.Договору).

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до пп. 2.2.1. п.2.1. Договору, Покупець зобов`язався, вчасно й у повному обсязі здійснити оплату Товару Продавця, а також відшкодувати транспортні видатки (витрати) пов`язані з транспортуванням Товару.

Згідно п. 5.2. Договору, Покупець перераховує грошові кошти, що підлягають оплаті на розрахунковий рахунок Продавця, а у випадку готівкового розрахунку шляхом внесення готівки через касу на АЗС підприємства. Сторони погодили, що оплата за товар здійснюється шляхом проведення передоплати (на підставі виставленого Продавцем рахунку) або протягом трьох календарних днів з дати отримання товару.

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок або касу Продавця (п. 5.3.Договору).

Отже, розрахуватися за товар, боржник повинен відповідно до умов Договору, а саме п.5.1., п. 5.2.

Зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Таким чином, спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання боржником, як Покупцем, своїх договірних зобов`язань в частині несвоєчасної оплати за отриманий товар.

Боржник свої договірні зобов"язання щодо оплати за отриманий товар виконав лише частково.

Отже заборгованість боржника перед кредитором є не погашеною та становить 50 000,00 грн.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунок заявника щодо заборгованості, суд вважає вірно обрахованою, обґрунтованою та підтвердженою належними доказами є заборгованість ТОВ "АДЕМН" перед ТОВ "Магістр-Д" у розмірі 50 000,00 грн.

Отже, станом на дату подання заяви з грошовими вимогами ТОВ "Магістр-Д" відносно боржника ТОВ "АДЕМН" сума заборгованості становить 50 000,00 грн.

Грошові вимоги, зазначені в заяві є повністю неоплаченими Боржником, у зв`язку з фактичною неплатоспроможністю.

Розпорядником майна Шимечком А.Я. розглянуто кредиторські грошові вимоги ТОВ "Магістр-Д", визнано вимоги повністю у заявленій сумі, що підтверджується відомостями про результати розгляду кредиторських грошових вимог (вх.№6441від14.08.2026).

Як свідчать надані докази, заявлені кредиторські грошові вимоги до боржника виникли до відкриття провадження у справі № 921/343/26 про банкрутство ТОВ "АДЕМН" (ухвала суду від 08.06.2026), а тому є конкурсними.

Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на обґрунтованість вимог вказаних у заяві, яка подана до суду відповідно приписам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" конкурсним кредитором, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, оскільки заява про визнання кредиторських грошових вимог подана після спливу строку на її подання.

ТОВ "Магістр - Д" не є заінтересованою особою стосовно боржника ТОВ "АДЕМН", відповідно до вимог ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Аналіз норм статей 1, 45, 47 КУзПБ свідчить, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, і незалежно від настання строку їх виконання кредитори за такими зобов`язаннями мусять заявити грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Визначаючи статус кредиторських вимог (конкурсні чи поточні) у справі про банкрутство, суд має враховувати насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, а отже вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Тож, розглядаючи грошові вимоги кредитора і визначаючи їх статус (конкурсні чи поточні), не слід ототожнювати поняття "виникнення зобов`язання", закріплене у статтях 1, 45 КУзПБ, та поняття "строк виконання зобов`язання", оскільки зазначений статус не пов`язується безпосередньо зі строком виконання зобов`язань (до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство чи після).

Правова позиція наведена у постанові ВС від 17.01.2024 у справі № 911/2711/22, від 20.02.2025 у справі №922/2640/23.

Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено черговість задоволення вимог кредиторів, зокрема у першу чергу задовольняються - витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються - вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

Отже, враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги ТОВ "Магістр-Д" відносно банкрута ТОВ "АДЕМН" в сумі 50 000,00 грн є обґрунтованими, підлягають визнанню та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Також, визнанню підлягають вимоги - витрати на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн сплачені платіжною інструкцією №8830 від 06.08.2026 та зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України, згідно виписки Господарського суду Тернопільської області, які слід віднести до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Частиною 5 статті 233 ГПК України зазначено, ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 232, 233, 234, 235 ГПК України, Господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр Д" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕМН" у справі №921/343/26, задовольнити.

2. Визнати кредиторські грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр Д" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника "АДЕМН" у сумі 55 324,80 грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів.

Черговість задоволення грошових вимог кредитора:

у сумі 5 324,80 грн (судовий збір) перша,

у сумі 50 000,00 грн (заборгованість) - четверта.

3. Ухвалу надіслати учасникам у справі до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства).

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повну ухвалу підписано "27" жовтня 2026 року.

Суддя Я.Я. Боровець