Рішення № 140952194, 27.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.2026м. СумиСправа № 920/1050/26Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/1050/26

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична

компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032,

код ЄДРПОУ 00100227)

до відповідача: Акціонерного товариства «Сумихімпром»

(вул. Харківська, промвузол 12, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 05766356)

про стягнення 980 505 грн 22 коп.,

Суть спору. 26.08.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить стягнути з відповідача на користь позивача 980 505 грн 22 коп. збитків за період з 00:00 год. 01.05.2026 до 24:00 год. 10.05.2026, а також стягнути на користь позивача судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1050/26; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

08.09.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№4626) на позовну заяву, відповідно до якого Акціонерне товариство «Сумихімпром», керуючись ч. 1, 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 13 ГПК України, після ознайомлення із позовною заявою та нормативним обґрунтуванням позовних вимог, перевіривши розрахунки збитків за користування електричною енергією без укладання відповідного договору, погоджується із сумами, заявленими у позові, а тому визнає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» повністю.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (далі НЕК «УКРЕНЕРГО», ОСП, Позивач) є юридичною особою, 100 % акцій якої належать державі, утвореною 29.07.2019 шляхом перетворення державного підприємства відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р та наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73.

НЕК «УКРЕНЕРГО» є правонаступником майна, прав та обов`язків Державного підприємства «НЕК «УКРЕНЕРГО» та здійснює діяльність на підставі ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами.

НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 33, абз. 2 п. 8 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії»).

17.02.2021 між НЕК «УКРЕНЕРГО» та Публічним акціонерним товариством «СУМИХІМПРОМ», правонаступником якого є Акціонерне товариство «СУМИХІМПРОМ» (далі АТ «СУМИХІМПРОМ», Споживач, Відповідач), було укладено Договір споживача про надання послуг з передачі електричної енергії № 1978-02032/СРР (далі Договір).

Цей договір споживача про надання послуг з передачі електричної енергії (надалі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги ОСП. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, яка є додатком 1 до договору.

Відповідно до п.п. 4, п.п. 7 п. 7.1. Договору ОСП має право обмежувати або припиняти передачу електричної енергії Споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

27.02.2026 Позивач направив на адресу Відповідача лист вих.№ 01/14470 від 26.02.2026 про припинення передачі електричної енергії, відповідно до змісту якого повідомив останнього, що НЕК «УКРЕНЕРГО» отримано інформацію постачальника «останньої надії» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі ДПЗД «Укрінтеренерго») щодо закінчення дії Договору на постачання електричної енергії АТ «СУМИХІМПРОМ» 10.03.2026, у зв`язку з чим, НЕК «Укренерго» повідомило АТ «СУМИХІМПРОМ» про припинення передачі електричної енергії на електроустановки з 00:00 год. 11.03.2026.

Вищевказаний лист було отримано АТ «СУМИХІМПРОМ» 03.03.2026.

09.03.2026 НЕК «Укренерго» було оформлено наряд-зявку № 27 на відключення починаючи з 00 години 00 хвилин 11.03.2026 струмоприймачів АТ «СУМИХІМПРОМ» у зв`язку з закінченням терміну дії Договору.

Водночас, Відповідач не надав доступ уповноваженим представникам Позивача для вибіркового відключення струмоприймачів з наступним пломбуванням пристроїв їх підключення, про що представниками НЕК «Укренерго» 11.03.2026 було складено акт про недопуск № 1978-02032/СРР 11.03.2026.

З огляду на зазначене, Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що оскільки згідно з п. 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення (відключення) електроустановок споживача згідно з вимогою електропостачальника, обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються на оператора системи як втрати, а тому, враховуючи те, що припинення постачання електричної енергії не відбулось внаслідок дій Відповідача, який не допустив представників Позивача до своїх електроустановок, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 980 505 грн 22 коп. збитків за період з 00:00 год. 01.05.2026 до 24:00 год. 10.05.2026, з урахуванням обсягів фактичного споживання Відповідачем електричної енергії, що складає 85,626 МВт*год.

НЕК «УКРЕНЕРГО» направлено Відповідачу претензію від 03.07.2026 № 01/41553 з вимогою добровільно відшкодувати зазначену суму збитків протягом 30 днів з дня отримання означеної претензії.

Листом від 19.05.2026 №598/01 АТ «СУМИХІМПРОМ» у відповідь на вказану вище претензію повідомив НЕК «УКРЕНЕРГО», що 05.05.2026 між АТ «СУМИХІМПРОМ» та ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, згідно з яким датою початку постачання електричної енергії є 11.05.2026, а тому з вказаного моменту споживання АТ «СУМИХІМПРОМ» не відноситься до втрат НЕК «УКРЕНЕРГО».

Таким чином, у зв`язку з невиконанням Відповідачем вимог претензії від 03.07.2026 № 01/41553, Позивач був вимушений звернутися до господарського суду з цим позовом.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ або Правила), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (зі змінами та доповненнями), Кодексом системи передачі (далі КСП), затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Згідно з п. 5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.

За приписами п. 17 ч. 3 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі зобов`язаний припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі.

Пунктом 3.2. глави 3 розділу ХІ КСП визначено випадки припинення передачі електричної енергії, в тому числі за зверненням електропостачальника у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку.

Згідно з п. 7.5. Правил припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Відповідно до п. 3.11. глави 3 розділу ХІ КСП споживач зобов`язаний вжити заходів для забезпечення безпечного припинення електроживлення та письмово повідомити про це ОСП, а також забезпечити присутність посадових осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію струмоприймачів на об`єкті припинення електроживлення, та безперешкодний доступ уповноважених представників ОСП, електропостачальника і представників інших організацій за заявкою ОСП у час, визначений у повідомленні ОСП.

Положеннями пп.12 п.5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил встановлений обов`язок споживача забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) в установленому Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень.

Згідно з п. 7.10. розділу VII Правил припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.

Пунктом 8.2.1 ПРРЕЕ передбачено, що у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, учасник роздрібного ринку, щодо якого вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким вчинено порушення.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до частин першої та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Так, судом встановлено, що Позивач не здійснив припинення електроживлення (відключення) електроустановок Споживача згідно з вимогою електропостачальника через дії Відповідача, який у порушення вимог Правил, КСП, не допустив представників Позивача до своїх електроустановок. Вказана обставина підтверджується матеріалами справи та не спростована Відповідачем.

Відповідач продовжив споживати електричну енергію, що підтверджується даними споживання за період з 00:00 год. 01.05.2026 до 24:00 год. 10.05.2026. З обсягами споживання Відповідач погодився.

Як вже зазначив суд вище, п. 7.10 Правил чітко визначає, що у разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу, обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.

Водночас, збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

НЕК «УКРЕНЕРГО» направлено Відповідачу претензію від 03.07.2026 № 01/41553 з вимогою добровільно відшкодувати зазначену суму збитків протягом 30 днів з дня отримання означеної претензії.

На підтвердження визначеного розміру збитків Відповідачем долучено до матеріалів справи погодинні дані споживання, ціни платежу за негативний небаланс, розрахунок збитків, акт про обсяги перетікання та споживання електроенергії, а також акт-розрахунок небалансів НЕК «Укренерго», що виникли при купівлі/продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу.

Разом з тим, збитки Відповідач Позивачу не відшкодував, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Таким чином, оскільки Позивач на підставі належних доказів довів повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до Відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків, останнім позов визнається у повному обсязі, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 980 505 грн 22 коп. збитків за період з 00:00 год. 01.05.2026 до 24:00 год. 10.05.2026.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, яка кореспондується зі змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при зверненні з позовом сплачено 11 766 грн 06 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №AU.GV-8595 від 21.08.2026.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог та визнання позову Відповідачем до початку розгляду справи по суті, Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 5 883 грн 03 коп., на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

В іншій частині судовий збір у розмірі 5 883 грн 03 коп. покладається на Відповідача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» (вул. Харківська, промвузол 12, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 05766356) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 980 505 (дев`ятсот вісімдесят тисяч п`ятсот п`ять) грн 22 коп. збитків за період з 00:00 год. 01.05.2026 до 24:00 год. 10.05.2026, а також 5 883 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн 03 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України (Сумська міська отг22030101, код ЄДРПОУ 37970404, МФО - 899998, р/р UA868999980313181206083018540, код класифікації доходів бюджету 22030101) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 50% судового збору в розмірі 5 883 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн 03 коп., сплаченого відповідно до платіжної інструкції №AU.GV-8595 від 21.08.2026.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.10.2026.

СуддяС.В. Заєць