Ухвала суду № 140951879, 19.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"19" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3762/25

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши заяву (вх. 2-1382/26 від 15.07.2026 року) Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України про відстрочку виконання рішення по справі №916/3762/25 за первісним позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) до Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12Г; код ЄДРПОУ 00032129) про виселення та за зустрічним позовом Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про зобов`язання здійснити певні дії,

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача (заявник): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України, в якій просить виселити Акціонерного товариства Державний ощадний банк України з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 84,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 2 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

08 жовтня 2025 року від відповідача Акціонерного товариства Державний ощадний банк України надійшла зустрічна позовна заява до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якій заявник просить суд:

- визнати бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, щодо неприйняття рішення про продовження згідно п. 2 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна договору оренди № 165/6 від 30.09.2003, викладеного 15.02.2012 у новій редакції, приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 2 незаконною;

- зобов`язати Департамент комунальної власності Одеської міської ради продовжити з акціонерним товариством Державний ощадний банк України договір оренди договір оренди №165/6 від 30.09.2003, викладеного 15.02.2012 у новій редакції, приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 2, на тих самих умовах без проведення аукціону.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2026 первісний позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України про виселення задоволено повністю; виселено Акціонерне товариство Державний ощадний банк України з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 58,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 2, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; стягнуто з Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок, 12г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн; в задоволені зустрічного позову Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про зобов`язання здійснити певні дії відмовлено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного суду від 25.06.2026, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2026 по справі №916/3762/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2026 по справі №916/3762/25 - залишено без змін.

15.07.2026 року Акціонерне товариство „Державний ощадний банк України звернулось до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2026року до 25.12.2026 року.

Ухвалою суду від 17.07.2026 розгляд заяви призначено на "22" липня 2026 р. о 11:40.

21.07.2026 до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшов запит (вх№1205/26) Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду у зв`язку надходженням касаційної скарги Акціонерне товариство „Державний ощадний банк України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 по справі № 916/3762/25 за первісним позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України про виселення та за зустрічним позовом Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про зобов`язання здійснити певні дії

22.07.2026 розгляд заяви Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України (вх. 2-1382/26 від 15.07.2026 року) про відстрочку виконання рішення по справі №916/3762/25, зупинино до розгляду касаційної скарги Акціонерне товариство „Державний ощадний банк України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 за первісним позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України про виселення та за зустрічним позовом Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про зобов`язання здійснити певні дії

Ухвалой Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.09.2026 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 і рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2026 у справі № 916/3762/25. Виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 і рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2026 у справі № 916/3762/25 поновлено.

21.09.2026 року справа №916/3762/25 повернулась до Господарського суду Одеської області.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення заявник зазначає, що існує загроза порушення вимог Національного банку України щодо безпеки та збереження валютних цінностей, оскільки організація вивезення готівкових коштів, суворої звітності, банківської таємниці та персональних даних клієнтів вимагає дотримання жорстких інструкцій НБУ та залучення інкасації. Проведення примусових дій державним виконавцем (із ризиком залучення сторонніх осіб/ понятих) створює загрозу безпеці зберігання цінностей та може призвести до витоку інформації, що становить банківську таємницю, що суворо заборонена чинним в Україні законодавством.

За адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 2 розташоване територіальне відокремлене безбалансове відділення (далі ТВБВ) IV типу № №10015/0593 філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк». Відповідно до п. 61 Положення про Наглядову раду АТ «Ощадбанк» розміщеному на сайті https://www.oschadbank.ua/ustanovci-vnutrisni-dokumenti-ta licenzii усі засідання, заплановані у плані-графіку засідань, затвердженому наглядовою радою на наступний рік, є черговими засіданнями. Чергові засідання наглядової ради проводяться в разі необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

Отже, тільки прийняття рішення про припинення діяльності ТВБВ № 10015/0593 може тривати до 3х місяців

Процес припинення діяльності відокремленого підрозділу у АТ «Ощадбанк» регламентовано постановою правління АТ «Ощадбанк» №186 від 14.03.2014 про затвердження моделі еталонного бізнес-процесу «Управління організаційними змінами в діяльності установ АТ „Ощадбанк, пов`язаними із наданням зазначеної інформації Національному банку України». Такий процес передбачає збір пакету документів, погодження проектів рішення та подання відповідних повідомлень Національному Банку України з метою внесення змін до Державного реєстру банків.

Згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк зобов`язаний повідомляти НБУ про відкриття та закриття відділення банку (ст. 23).

Постановою правління НБУ «Про затвердження Положення про ліцензування банків» від 22.12.2018 № 149 передбачено, що банк повідомляє клієнтів відокремленого підрозділу, який здійснює банківську діяльність, про його закриття не пізніше ніж за вісім робочих днів до дати закриття такого відокремленого підрозділу. Крім того закриття відокремленого підрозділу Банку потребує також вирішення питання працевлаштування працівників такого відділення.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці

Отже, згідно вимог нормативноправових актів, що регламентують припинення діяльності відділень Банку, такий процес може тривати близько 5 місяців

Крім того переважна більшість документів, що зберігаються у приміщенні установи Банку, містять інформацію, що містить банківську таємницю, зокрема договори, документи дня, платіжні документи та відомості, юридичні справи клієнтів, тощо.

Банківське обладнання, розміщене у приміщенні, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 2, є високовартісним і демонтаж такого обладнання може призвести до значних матеріальних збитків, адже спірне приміщення використовується як діюче банківське відділення, що обладнане сертифікованими засобами безпеки та касовими вузлами. Процес виселення потребує демонтажу інженерно-технічних споруд, броньованих конструкцій касових кабін, сертифікованих депозитарних сейфів, систем відеоспостереження та спецзв`язку тощо, а також вивезення серверного обладнання. Проведення таких робіт вимагає значних як фінансових так і часових затрат Банку на демонтаж, транспортування, складування, охорону тощо

Крім того, у разі примусового виселення Банку без дотримання вимог законодавства, може відбутись порушення прав клієнтів, адже АТ «Ощадбанк» виконує важливу соціальну місію як уповноважений банк з виплати пенсій, в т.ч. військовим та правоохоронцям, заробітних плат бюджетникам, соціальних допомог та субсидій. Раптове закриття та виселення відділення призведе до дестабілізації обслуговування значної кількості громадян (зокрема похилого віку та вразливих верств населення) у конкретному районі міста Одеси. Клієнти втратять оперативний доступ до своїх рахунків та касового обслуговування

Отже, існує реальна загроза порушення безперервності роботи критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, а зупинення роботи відділення через примусове виселення без належного тривалого строку на релокацію порушує принцип безперервності функціонування об`єктів критичної інфраструктури, що є недопустимим у період дії воєнного стану

Вивчивши та дослідивши заяву боржника про відстрочку виконання рішення суду та матеріали до неї, суд дійшов висновку, що заява боржника підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятись від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).

В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, підставою для звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, боржник визначає наявність об`єктивних обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, пов`язаних, зокрема, із процесом прийняття рішення про припинення діяльності ТВБВ №10015/0593; збір пакету документів, погодження проектів рішення та подання відповідних повідомлень Національному Банку України з метою внесення змін до Державного реєстру банків; повідомлення клієнтів відокремленого підрозділу про його закриття; питання працевлаштування працівників відділення; процес демонтажу інженерно-технічних споруд, броньованих конструкцій касових кабін, сертифікованих депозитарних сейфів, систем відеоспостереження та спецзв`язку тощо, а також вивезення серверного обладнання.

Таким чином, існує реальна загроза порушення безперервності роботи критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, а зупинення роботи відділення через примусове виселення без належного тривалого строку на релокацію порушує принцип безперервності функціонування об`єктів критичної інфраструктури, що є недопустимим у період дії воєнного стану.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що відстрочення виконання рішення суду в цій справі строком на 6 місяців не порушить баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача, що в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції, принципам рівності сторін перед законом і судом (стаття 7 ГПК України), забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами (ст. 15 ГПК України). Також відстрочення виконання судового рішення не сприятиме ухиленню від його виконання та суттєво не вплине на господарську діяльність стягувача.

З огляду на вищевикладене, визначений боржником строк відстрочення виконання рішення у даній справі жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.

Відтак, заява боржника підлягає задоволенню шляхом відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2026 у справі № 916/3762/25 строком до 09.03.2027.

Керуючись статтями 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства Державний ощадний банк України про відстрочку виконання рішення суду задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2026 по справі № 916/3762/25 в частині виселення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 58,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 2, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до 09.03.2027.

Повну ухвалу складено 26.10.2026.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Літвінов Сергій Володимирович