Ухвала суду № 140951874, 26.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"26" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1100/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Чубі В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Жосан Т.Ю. (довіреність №13/24/12 від 24.12.2025);

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України про відстрочення виконання рішення (вх.№2-1944/26 від 07.10.2026)

по справі № 916/1100/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410);

до відповідача Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України (65025, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, буд. 20, код ЄДРПОУ 05519327);

про стягнення 4 328 018,90 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області на розгляді перебувала справа №916/1100/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія до Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України про стягнення 4 328 018,90 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2026 позов задоволено; стягнуто з Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія 4 248 878, 25 грн. основної заборгованості, 29 753, 10 грн. - 3% річних, 49 387, 55 грн. інфляційних втрат та 51 936, 24 грн. витрат по сплаті судового збору.

02.10.2026 на виконання рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2026 у справі №916/1100/26 видано відповідний наказ.

07.10.2026 до суду від ДП Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України надійшла заява (вх.№2-1944/26), відповідно до якої останній просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2026 року у справі № 916/1100/26 до 09.09.2027 року.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що актом позапланового внутрішнього аудиту окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Куліндорівський КХП», проведеного у червні 2026 року за період з 01.01.2025 до 31.03.2026, встановлено, що станом на 01.06.2026 загальна кредиторська заборгованість підприємства становила 34 845 039,18 грн, зокрема заборгованість із заробітної плати 13 927 208,00 грн, у тому числі перед звільненими працівниками 2 197 315,00 грн, а зі сплати єдиного внеску 6 273 829,63 грн.

Після завершення аудиту ГУ ДПС в Одеській області пред`явило вимогу № Ю-1895-1532 від 14.08.2026 на суму 6 629 640,55 грн, що включає недоїмку, штраф та пеню з єдиного внеску. Лист органу Держпраці також підтверджує тривалу заборгованість із заробітної плати. Отже, підприємство має одночасно виконувати зобов`язання перед стягувачем, бюджетом та працівниками.

Аудитом установлено втрату зернової продукції на суму 102 390 500,00 грн, у зв`язку з чим рекомендовано провести службове розслідування та передати матеріали правоохоронним органам. Дебіторська заборгованість підприємства становить 11 321 817,18 грн, зокрема заборгованість ТОВ «Агротрейд Комьюніті» 4 468 808,39 грн, а неодержана виручка від нерезидента 162 014,90 дол. США, що за даними аудиту становить 6 697 292,19 грн. Водночас зафіксовано відсутність частини первинної документації, облікових регістрів та оригіналів договорів, а також неповноту обліку заборгованості. Тому стягнення дебіторської заборгованості потребує відновлення документів, звірки розрахунків і проведення претензійно-позовної роботи, яка вже розпочата, але потребує значного часу.

Підприємство здійснює заходи з усунення порушень, установлених аудитом, відновлення первинної документації та належного бухгалтерського обліку, повернення дебіторської заборгованості, проведення претензійно-позовної роботи щодо ТОВ «Агротрейд Комьюніті» та нерезидента Transnational Trading Corporation Ltd, а також службового розслідування щодо виявлених втрат. Одночасно підприємство підтримує виробничий комплекс, виконує поточні обов`язкові платежі та вживає заходів для поступового відновлення платоспроможності.

Крім того, відповідач зазначає, що ДП «Куліндорівський КХП» є державним підприємством, засновником якого виступає Державне агентство з управління резервами України. Підприємство включене до сфери управління ДАУР на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2025 № 1097-р. Відповідно до Закону України «Про державні резерви» від 09.08.2023 № 3310-IX система державних резервів призначена для забезпечення потреб держави в особливий період, у кризових ситуаціях та для стабілізації забезпечення стратегічно важливими матеріальними цінностями.

Діяльність підприємства здійснюється в умовах воєнного стану, продовженого ЗУ від 14.07.2026 № 4928-IX до 31.10.2026 та розташування підприємства в м. Одесі, яка зазнає повітряних тривог, ракетних і безпілотних атак та перебоїв з електропостачанням, спричиняє скорочення фактичного режиму роботи, кадровий дефіцит, переривання виробничих і адміністративних процесів та ускладнює відновлення документації, взаємодію з контрагентами й повернення дебіторської заборгованості.

На думку відповідача, негайне звернення стягнення на виробничі активи підприємства в умовах воєнного стану може спричинити втрату технологічної цілісності майнового комплексу та припинення діяльності, суспільна значущість якої в цей період є підвищеною. Натомість, відстрочення дозволить завершити відновлювальні заходи, повернути дебіторську заборгованість і сформувати джерело для повного виконання рішення.

Відповідач наголошує, що не просить змінити спосіб виконання рішення, зменшити суму боргу чи встановити багаторічний графік платежів, а просить лише відстрочити виконання на визначений строк для забезпечення балансу інтересів сторін.

З огляду на викладене, відповідач вважає наявними підстави для відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2026 у справі №916/1100/26 до 09.09.2027 з метою стабілізації виробничої діяльності, пошуку коштів для виконання рішення та недопущення зупинення роботи підприємства й загрози його банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2026 прийнято до розгляду заяву ДП Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України про відстрочення виконання рішення по справі №916/1100/26, із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2026.

12.10.2026 до суду від позивача надійшли заперечення (вх.№34918/26), відповідно до яких останній просить суд відмовити у задоволенні заяви ДП Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України про відстрочення виконання рішення та в обґрунтування своїх заперечень вказує, що кредиторська заборгованість відповідача у розмірі 34 845 039,18 грн більш ніж утричі перевищує дебіторську заборгованість у розмірі 11 321 817,18 грн, а тому її стягнення не забезпечить погашення всіх зобов`язань підприємства.

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення ст.74 ГПК України, не надав доказів проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості, відсутності коштів на рахунках або майна, на яке може бути звернено стягнення, а також доказів винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення.

На думку позивача, саме по собі запровадження воєнного стану не є підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки відповідач не довів впливу конкретних воєнних обставин на можливість виконання грошових зобов`язань.

Крім того, позивач наголошує, що при прийняті рішення щодо надання відстрочення виконання рішення, суд зобов`язаний врахувати матеріальні інтереси обох сторін. Так, запровадження воєнного стану в Україні не звільняє споживачів від обов`язку сплачувати вартість спожитої електричної енергії. Ключова проблема на ринку електричної енергії на даний час катастрофічно низький рівень розрахунків за отримані послуги. Несвоєчасна оплата електричної енергії та відстрочення виконання рішення погіршать його фінансовий стан і ускладнять закупівлю електроенергії для споживачів Одеси та області, зокрема побутових споживачів і об`єктів критичної інфраструктури. При цьому, загальна дебіторська заборгованість ТОВ «ООЕК» становить 1 982 185 968,47 грн.

Також позивач зазначає, що відповідач не обґрунтував, за рахунок яких коштів планує погасити заборгованість після відстрочення, у зв`язку з чим вважає заявлені вимоги спрямованими на ухилення від виконання судового рішення.

В судовому засіданні 26.10.2026 представник відповідача підтримав подану заяву та просив суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2026 року у справі № 916/1100/26 до 09.09.2027 року;

Представник позивача в судове засідання 26.10.2026 не з`явився.

Розглянувши заяву ДП Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України про відстрочення виконання рішення (вх.№2-1944/26 від 07.10.2026) та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, Господарським судом Одеської області на виконання судового рішення від 09.09.2026 по справі № 916/1100/26 видано 02.10.2026 наказ про стягнення з Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія 4 248 878,25 грн. основної заборгованості, 29 753, 10 грн. - 3% річних, 49 387, 55 грн. інфляційних втрат та 51 936, 24 грн. витрат по сплаті судового збору.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Так, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз`яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Про необхідність встановлення зазначених обставин також роз`яснено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України.

Отже, із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для відстрочення виконання рішення господарського суду від 09.09.2026 по справі №916/1100/26 ДП Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, значний розмір кредиторської заборгованості, зокрема із заробітної плати та сплати єдиного внеску, виявлені аудитом втрати зернової продукції, необхідність відновлення первинної документації та стягнення дебіторської заборгованості. Також, відповідач зазначає про здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану та суспільну значущість збереження виробничого комплексу підприємства.

Разом з тим, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що безумовних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання саме рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2026 по справі №916/1100/26 заявником не надано.

Так, на підтвердження наведених у заяві обставин відповідачем долучено акт позапланового внутрішнього аудиту окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств за період з 01.01.2025 по 31.03.2026.

Водночас, суд зазначає, що сам факт проведення позапланового внутрішнього аудиту та встановлення за його результатами значної кредиторської заборгованості, втрати зернової продукції й відсутності частини первинної документації не є достатнім підтвердженням наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення.

Так, виявлені аудитом порушення та необхідність вжиття заходів для їх усунення характеризують фінансово-господарський стан підприємства, однак самі по собі не доводять неможливості виконання грошового зобов`язання перед позивачем.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували фактичне вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та результати відповідної претензійно-позовної роботи.

Також, відповідачем не обґрунтовано, яким чином відстрочення виконання рішення до 09.09.2027 сприятиме погашенню заборгованості та за рахунок яких коштів планується виконання судового рішення після закінчення цього строку.

Отже, долучений акт аудиту та наведені у заяві пояснення щодо фінансового стану підприємства не є достатніми доказами наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, а тому не підтверджують наявності підстав для відстрочення його виконання.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища для суб`єктів, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р. ), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Суд бере до уваги те, що відстрочення виконання судового рішення не повинно порушувати справедливого балансу інтересів сторін та покладати на стягувача надмірний тягар очікування виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Суд враховує, що позивач також здійснює господарську діяльність в умовах воєнного стану та має значну дебіторську заборгованість, а тому відкладення отримання стягнутих за судовим рішенням коштів без належного підтвердження реальної перспективи виконання рішення після завершення строку відстрочення може негативно вплинути на його фінансовий стан.

Отже, наведені відповідачем обставини характеризують загальний фінансовий стан підприємства та труднощі у здійсненні його господарської діяльності, проте не підтверджують належними доказами наявності виняткових обставин, які об`єктивно перешкоджають виконанню судового рішення та виправдовують відстрочення його виконання на заявлений строк.

Відтак, виходячи з наведеного, суд вважає, що заявник не навів суду переконливих доводів щодо наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 331 ГПК України, які би тягли за собою необхідність відстрочення виконання рішення суду.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши обставини, викладені відповідачем у заяві про відстрочення виконання рішення суду, суд доходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення по даній справі.

Наразі суд зазначає, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ДП Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України про відстрочення виконання рішення (вх.№2-1944/26 від 07.10.2026).

Керуючись ст. 331, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства з управління резервами України про відстрочення виконання рішення (вх.№2-1944/26 від 07.10.2026) по справі № 916/1100/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.10.2026 року

Суддя Ю.І. Мостепаненко