Рішення № 140951227, 27.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1117/26

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши заяву ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» б/н від 25.09.2026 року (вх. №8903 від 25.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1117/26

за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ»

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМ-ТРЕЙД»

про стягнення заборгованості

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.09.2026 року Господарським судом Київської області ухвалено рішення у справі №911/1117/26, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД» задоволено повністю.

До суду через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» надійшла заява б/н від 25.09.2026 року (вх. №8903 від 25.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1117/26, відповідно до якої позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 35000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.10.2026 року прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» б/н від 25.09.2026 року (вх. №8903 від 25.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1117/26. Здійснювати розгляд заяви вирішено без виклику сторін за наявними матеріалами. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД» надати відзив на подану заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» б/н від 25.09.2026 року (вх. №8903 від 25.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1117/26 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 35000,00 грн., судом встановлено наступне.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 2 ст. 128 ГПК України).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідну заяву, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зробив безпосередньо у тексті позовної заяви, зазначивши, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 50000,00 грн., та повідомив, що докази понесення адвокатських витрат будуть надані у строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Судом встановлено, що позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №911/1117/26 подано до суду 25.09.2026 року.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21); адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Топал Т.Ю. укладено Додаткову угоду до Договору №2026/6 від 13.04.2026 про надання правової допомоги (далі Договір), якою встановлено, що гонорар адвоката за представництво в суді першої інстанції та за іншу правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи за позовом Приватного акціонерного товариства «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД» про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення, складає суму вартості фактично наданих адвокатом послуг та розраховується наступним чином: 25000,00 грн. витрати на складання і подання позовної заяви і додатків; 15000,00 грн. витрати на складання відповіді на відзив; 5500,00 грн. витрати на участь у судових засіданнях; 4500,00 грн. витрати на складання письмових заяв і клопотань.

Таким чином, фактичні витрати на професійну правничу допомогу Приватного акціонерного товариства «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» у справі №911/1117/26 складають 35000,00 грн.

Вказана сума складається із гонорару адвоката за правничу допомогу в зазначеній справі, а саме, за складання і подання позовної заяви з додатками адвокатом Топал Т.Ю. 17.04.2026 року; складання і подання письмової заяви з додатками до суду 05.05.2026 року; участь у судових засіданнях 23.06.2026, 21.07.2026.

Згідно п. 2 Додаткової угоди б/н від 17.04.2026 (далі Додаткова угода) до Договору №2026/6 від 13.04.2026 про надання правової допомоги, послуги вважаються наданими з моменту ухвалення рішення у справі.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди, оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі Акту приймання-передачі наданих правових послуг.

23.09.2026 року між адвокатом Топал Т.Ю. та Приватним акціонерним товариством «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» підписано Звіт про надану професійну правничу допомогу б/н від 23.09.2026 (далі Звіт).

Згідно п. 1 Звіту, адвокатом надано і позивачем прийнято наступні послуги за Договором: 17.04.2025 - складання і подання позовної заяви і додатків, що складає 25000,00 грн.; 23.06.2026 та 21.07.2026 участь у судових засіданнях, що складає 5500,00 грн.; 05.05.2026 року подання письмових заяв, що складає 4500,00 грн.

Відповідно до п. 2 Звіту, загальна вартість наданої професійної правничої допомоги складає 35000,00 грн.

23.09.2026 року між адвокатом Топал Т.Ю. та Приватним акціонерним товариством «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» підписано Акт приймання-передачі наданих послуг б/н від 23.09.2026 (далі Акт).

Згідно п.п. 1, 2 Акту, адвокатом надано професійну правничу допомогу, загальна вартість якої складає 35000,00 грн.

Судом встановлено, що на підтвердження здійснених витрат на правничу допомогу, позивачем до матеріалів справи додано наступні документи: Договір про надання правових послуг №2026/6 від 13.04.2026; Додаткову угоду б/н від 17.04.2026 до Договору №2026/6 від 13.04.2026 про надання правової допомоги; Звіт про надану професійну правничу допомогу б/н від 23.09.2026; Акт приймання-передачі наданих послуг б/н від 23.09.2026; ордер на надання правничої допомоги; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином, беручи до уваги характер спірних правовідносин у справі, обсяг підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв розумності суми адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що заявлений Приватним акціонерним товариством «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» до стягнення розмір витрат на правничу допомогу, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Викладене, на думку суду, свідчить, що покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМ-ТРЕЙД» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн. є обгрунтованим.

За таких обставин, встановивши відповідність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, враховуючи неподання відповідачем відзиву на заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про недоцільність зменшення суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» б/н від 25.09.2026 року (вх. №8903 від 25.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1117/26 задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМ-ТРЕЙД» (02100, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУДІВЕЛЬНИКІВ, будинок 30, код ЄДРПОУ 37202887) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БРОВАРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» (07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ОЛЕГА ОНІКІЄНКА, будинок 61, код ЄДРПОУ 32499163) 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць