Рішення № 140951146, 27.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2026Справа № 910/9044/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, просп. Берестейський, буд.65, м. Київ, код 30115243)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, бульв. Лесі Українки, буд.26, м. Київ, код 32382598)

про стягнення грошових коштів у розмірі 80 156,29 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення грошових коштів у розмірі 80 156,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та страхувальником 31.01.2024 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу AUDI Q5 № AZEP 219180392, 04.02.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2024 у справі № 308/9985/24 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 82 756,29 грн, а оскільки цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована відповідачем за полісом № 003654283, після відмови останнього у здійсненні страхової виплати звернувся до суду з позовом про стягнення 80 156,29 грн страхового відшкодування в порядку суброгації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 910/9044/26 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 28.07.2026, що підтверджується довідками про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи).

13.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив і зазначив, що позивач не довів причинно-наслідкового зв`язку між діями водія транспортного засобу RENAULT CLIO SYMBOL (д.н.з. НОМЕР_1 ) та пошкодженнями автомобіля AUDI Q5 (д.н.з. НОМЕР_2 ). Відповідач вказав на розбіжності між довідкою Національної поліції України та постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2024 у справі № 308/9985/24 щодо місця дорожньо-транспортної пригоди, кількості її учасників та механізму події. За доводами відповідача, зазначеною постановою встановлено лише зіткнення автомобіля RENAULT з відбійником, а відомостей про пошкодження автомобіля AUDI Q5 вона не містить. З огляду на це та на положення пункту 32.1 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач вважає, що в нього відсутній обов`язок здійснити страхове відшкодування, і просить відмовити в задоволенні позову. Також відповідач послався на статтю 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.02.2018 у справі № 126/1439/17.

16.10.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про вступ у справу представника та надання останньому доступу до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

31.01.2024 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (далі за текстом - Страховик) та ОСОБА_2 (далі за текстом - Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» № AZEP 219180392 (далі за текстом - Договір). Предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом AUDI Q5, 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 . Страхова сума за програмою «Легке КАСКО» становить 160 000,00 грн, страхова премія - 5 200,00 грн. Строк дії Договору відповідає строку дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії ЕР № 219180392, тобто з 01.02.2024 по 31.01.2025.

04.02.2024 о 14:20 на автомобільній дорозі М-06 «Київ - Чоп» у Закарпатській області сталася дорожньо-транспортна пригода. Її учасниками були автомобіль AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіль RENAULT CLIO SYMBOL, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно з відповіддю Національної поліції України щодо картки ДТП № 3024037385031623 вид пригоди - бокове зіткнення. Автомобіль AUDI Q5 отримав пошкодження передньої центральної та передньої лівої частин.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля RENAULT CLIO SYMBOL, д.н.з. НОМЕР_1 , на дату дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» за полісом серії АТ № 003654283. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, франшиза - 2 600,00 грн. Ці обставини підтверджуються витягом з Централізованої бази даних МТСБУ.

05.02.2024 ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про настання події. У заяві він зазначив, що водій зустрічного автомобіля, з`їжджаючи через дорожні роботи на смугу руху автомобіля AUDI Q5, зачепив відбійник і не впорався з керуванням, а уламки його транспортного засобу пошкодили автомобіль AUDI Q5.

05.02.2024 представник Страховика оглянув автомобіль AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_2 , та склав акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість) з фотофіксацією пошкоджень. Акт підписано представником Страхувальника та представником Страховика.

24.06.2024 постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/9985/24, яка набрала законної сили 04.07.2024, водія автомобіля «Рено Кліо», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. Постановою встановлено, що 04.02.2024 о 14:20 на автомобільній дорозі Київ - Чоп, 754 км, цей водій не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням і здійснив зіткнення з відбійником, чим порушив вимоги підпунктів «б», «в» пункту 2.3, пункту 12.1 Правил дорожнього руху.

26.03.2024 позивач склав ремонтну калькуляцію № 02855_29 (програмний комплекс Audatex). Нею передбачено заміну решітки радіатора, накладки переднього бампера, решітки повітрозабірника передньої лівої, розширювача переднього лівого крила та вітрового скла. Також передбачено ремонт переднього бампера і диска переднього лівого колеса та локальне фарбування капота, переднього лівого крила, передніх лівих і задніх лівих дверей. Вартість відновлювального ремонту без урахування зносу становить 119 383,91 грн. Зменшення на знос запасних частин (37,84 %) становить 36 627,62 грн. Вартість ремонту з урахуванням зносу становить 82 756,29 грн.

03.04.2024 ОСОБА_2 подала позивачу заяву на виплату страхового відшкодування. І просила перерахувати відшкодування на станцію технічного обслуговування ФОП Демчик Андрія Івановича, а також зазначила, що переуступає Страховику право регресної вимоги до страховика винуватця.

10.04.2024 позивач затвердив страховий акт № 08739/29/924 за ризиком «ДТП без вини» на суму 82 756,29 грн. 11.04.2024 платіжною інструкцією № 19627 позивач перерахував ФОП Демчику Андрію Івановичу 82 756,29 грн страхового відшкодування за ремонт автомобіля AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_2 .

16.05.2024 позивач склав на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування (регресну вимогу) вих. № 02263/9224 на суму 82 756,29 грн. 24.05.2024 заяву з додатками надіслано відповідачу, що підтверджується списком поштових відправлень АТ «Укрпошта» та фіскальним чеком.

Листом, отриманим позивачем 01.08.2024, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування з посиланням на пункт 32.1 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відмову мотивовано тим, що довідка Національної поліції України не містить відомостей про правопорушника-винуватця ДТП, а постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/9985/24 не містить відомостей про пошкодження автомобіля AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_2 .

Оскільки відповідач страхове відшкодування не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення 80 156,29 грн (82 756,29 грн - 2 600,00 грн франшизи).

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що позивач на підставі Договору у зв`язку з подією від 04.02.2024 виплатив страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_2 , у розмірі 82 756,29 грн. Виплата підтверджується страховим актом № 08739/29/924 від 10.04.2024 та платіжною інструкцією № 19627 від 11.04.2024.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник (вигодонабувач) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення закріплено у частинах першій, другій статті 108 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX, відповідно до яких страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати; до такого страховика в межах виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Отже, після виплати страхового відшкодування у позивача в порядку суброгації виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, а також до страховика її цивільно-правової відповідальності, тобто до відповідача.

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах: шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини між потерпілим (його правонаступником у порядку суброгації) і страховиком цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди, є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на дату дорожньо-транспортної пригоди (далі за текстом - Закон № 1961-IV). Відповідно до частини другої статті 999 Цивільного кодексу України та пункту 2.1 статті 2 цього Закону його норми мають пріоритет над загальними положеннями цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи. Згідно зі статтею 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на недоведеність причинно-наслідкового зв`язку між діями водія автомобіля RENAULT CLIO SYMBOL та пошкодженнями автомобіля AUDI Q5. Він також вказує на розбіжності між довідкою Національної поліції України та постановою у справі № 308/9985/24 щодо місця ДТП, кількості її учасників і механізму події. Крім того, відповідач стверджує, що на підставі пункту 32.1 статті 32 Закону № 1961-IV у нього відсутній обов`язок здійснити страхове відшкодування.

Відповідно до частини шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2024 у справі № 308/9985/24 встановлено, що 04.02.2024 о 14:20 водій автомобіля RENAULT CLIO SYMBOL, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 порушив вимоги підпунктів «б», «в» пункту 2.3, пункту 12.1 Правил дорожнього руху. Він не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням і здійснив зіткнення з відбійником, що відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Водночас факт заподіяння шкоди, її розмір та причинний зв`язок між встановленими діями особи і заподіяною шкодою, господарський суд встановлює на підставі наявних у справі доказів. Відсутність у постанові у справі про адміністративне правопорушення відомостей про пошкодження автомобіля AUDI Q5 сама по собі не свідчить про відсутність такого пошкодження чи причинного зв`язку.

Факт пошкодження автомобіля AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 04.02.2024 за участю автомобіля RENAULT CLIO SYMBOL, д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, а саме:

- відповіддю Національної поліції України щодо картки ДТП № 3024037385031623. Вона містить відомості про обидва транспортні засоби та їх водіїв, вид ДТП («зіткнення бокове») і характер пошкоджень автомобіля AUDI Q5 (передня центральна та передня ліва частини);

- заявою про настання події від 05.02.2024, у якій описано механізм пошкодження автомобіля AUDI Q5;

- актом огляду транспортного засобу від 05.02.2024 з фотоматеріалами;

- ремонтною калькуляцією № 02855_29 від 26.03.2024.

Локалізація зафіксованих пошкоджень узгоджується з описаним у заяві механізмом події (пошкодження передньої частини, лівої бокової частини, вітрового скла та диска переднього лівого колеса), коли зустрічний автомобіль виїхав на смугу руху автомобіля AUDI Q5 і втратив керування.

Розбіжність у зазначенні кілометра автомобільної дороги в картці ДТП (794 км + 100 м) та в постанові суду (754 км) суд не вважає достатньою підставою для висновку, що відомості Національної поліції України стосуються іншої події. Обидва документи збігаються за датою і часом події з точністю до хвилини (04.02.2024, 14:20), за автомобільною дорогою, за транспортним засобом RENAULT CLIO SYMBOL, д.н.з. НОМЕР_1 , та його водієм. Відповідач не надав доказів того, що 04.02.2024 мала місце інша дорожньо-транспортна пригода за участю цих транспортних засобів або що автомобіль AUDI Q5 був пошкоджений за інших обставин. Відсутність автомобіля AUDI Q5 на схемі місця ДТП, складеній у межах провадження щодо водія ОСОБА_1 , також не спростовує участі цього автомобіля в пригоді.

Відсутність у картці ДТП відомостей про правопорушника не впливає на висновки суду. Особу, яка порушила Правила дорожнього руху, встановлено постановою суду, що набрала законної сили. Доказів порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля AUDI Q5 ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на статтю 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд відхиляє. Ця норма визначає засади притягнення особи до адміністративної відповідальності і не регулює підстав цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду. У деліктних зобов`язаннях діє презумпція вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України). Відповідач не довів, що шкоду автомобілю AUDI Q5 завдано не з вини водія забезпеченого транспортного засобу.

Наведена відповідачем постанова Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 126/1439/17 ухвалена за інших фактичних обставин, а саме за встановленої відсутності вини водія у дорожньо-транспортній пригоді. Тому вона не є релевантною до спірних правовідносин.

Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, заперечуючи наявність причинного зв`язку, жодних доказів на спростування доводів позивача не надав, зокрема висновку експерта, і клопотання про призначення експертизи не заявляв.

Відповідно до частини першої статті 73, статей 76- 79, 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінив подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Суд дійшов висновку про те, що докази позивача щодо заподіяння шкоди автомобілю AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 04.02.2024 з вини водія забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 є більш вірогідними, ніж доводи, наведені на їх спростування. Тому за правилами частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України ця обставина визнається судом доведеною.

За таких обставин дорожньо-транспортна пригода від 04.02.2024 є страховим випадком у розумінні статті 6 Закону № 1961-IV. Внаслідок неї настала цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована відповідачем за полісом серії АТ № 003654283. Підстави для застосування пункту 32.1 статті 32 Закону № 1961-IV відсутні, а відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою.

Щодо розміру страхового відшкодування суд зазначає таке. Розмір матеріального збитку визначено ремонтною калькуляцією № 02855_29 від 26.03.2024 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу запасних частин 37,84 %, що відповідає вимогам статті 29 Закону № 1961-IV, і становить 82 756,29 грн.

Позивач зменшив розмір вимог на суму франшизи за полісом відповідача у розмірі 2 600,00 грн (82 756,29 грн - 2 600,00 грн = 80 156,29 грн). Визначена сума не перевищує ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160 000,00 грн. Розмір шкоди відповідач не спростував, контррозрахунку не надав.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 80 156,29 грн страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем згідно з платіжною інструкцією № 100826 від 13.07.2026 у розмірі 2 662,40 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236- 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, код 30115243) 80 156 (вісімдесят тисяч сто п`ятдесят шість) грн 29 коп. страхового відшкодування та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА