Рішення № 140950923, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026Справа № 910/7472/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю. розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ»

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС»

про стягнення 413 937,56 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС» про стягнення 413 937,56 грн, з яких: основна сума заборгованості у розмірі 304 945,09 грн, пеня у розмірі 46 909,60 грн, 3% річних у розмірі 8841,11 грн та штраф у розмірі 53 241,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 12.02.2021 № 03/02-2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2026 позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС» (вул. Костянтинівська, буд. 73, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 42239243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» (провулок Киянівський, буд. 3-7, офіс 223, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 41874576) 304 945,09 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів, пені у розмірі 46 795,69 грн, 3% річних у розмірі 8722,11 грн, штраф у розмірі 53 241,76 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 205,57 грн. В іншій частині позову відмовлено.

08.10.2026 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, відповідно до якої заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду без повідомлення (виклику) представників учасників справи, запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо вказаної заяви протягом 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Такий правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Суд встановив, що подана позивачем заява відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки заяву подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому, позивачем дотримано вимоги ч. 1 ст. 124 ГПК України та зазначено у позовній заяві про те, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 40 000,00 грн.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Частиною 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження заявленої до стягнення з відповідача суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 34 000,00 грн позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги від 21.11.2024 № 21/11/2024 (долучено до позову), копії актів прийому-передачі наданих послуг від 29.06.2026 № 2 та від 31.05.2026 № 1, детальний опис наданих послуг (виконаних робіт) від 08.10.2026 та платіжні інструкції від 01.07.2026 № 4089 на суму 57 000,00 грн та від 02.06.2026 № 4059 на суму 18 500,00 грн (долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення).

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді міста Києва здійснювалось адвокатом Кулачок Ольгою Анатоліївною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.05.2022, серія ЧН № 001148), повноваження якого підтверджуються ордером серії СВ № 1176393, виданого 16.06.2026.

Так, відповідно до укладеного 21.11.2024 між позивачем та Адвокатом Кулачок Ольгою Анатоліївною (надалі - Адвокат) договору, останній взяв на себе зобов`язання щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» правової допомоги, забезпечення його представництва та надання інших юридичних послуг.

Про обсяг і вартість наданих послуг сторони підписують Акт наданих послуг (п. 3.3. вищевказаного договору).

Про фактичне надання Адвокатом правничої допомоги, у тому числі у межах даної судової справи, сторонами договору від 21.11.2024 № 21/11/2024 було підписано відповідні акти прийому-передачі наданих послуг від 31.05.2026 та від 29.06.2026, визначені суми за якими сплачено позивачем Адвокату у повному обсязі відповідно до платіжних інструкцій від 01.07.2026 № 4089 та від 02.06.2026 № 4059.

Водночас, згідно з наданим Детальним описом наданих послуг, Адвокатом позивача у межах справи № 910/7472/26 було надано послуги на загальну суму 34 000,00 грн, яка включає в себе: 5 500,00 грн за досудове врегулювання спору та аналіз матеріалів, 25 700,00 грн за підготовку позовної заяви та формування матеріалів та 2800,00 грн за супровід справи в суді.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідач, у свою чергу, не подав жодних заперечень щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу та клопотання про зменшення розміру таких витрат не заявляв.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Крім того, судом враховано, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відтак, суд зазначає, що подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням наведеного, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 910/3547/21.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, вивчивши подані представником позивача документи на підтвердження своїх вимог щодо покладення на відповідача понесених витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави для присудження до стягнення з останнього усієї заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу.

Суд зазначає, що перелічені у Детальному описі від 08.10.2026 такі послуги як: первинний правовий аналіз документів клієнта, дослідження та підбір актуальної практики Верховного Суду, підготовка та направлення на адресу боржника листа-претензії, які передували написанню позовної заяви, фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки та подання позовної заяви та не можуть оплачуватись окремо.

Звертаючись до правової позиції Верховного Суду, викладеній у додатковій постанові від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, суд зазначає, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

Відтак, суд зазначає, що вищевказані дії Адвоката, зазначені у Детальному описі, вартість яких окремо визначена у розмірі 5500,00 грн, не підлягають включенню до витрат на професійну правничу допомогу.

Так само не підлягає включенню послуга адвоката із моніторингу стану розгляду справи, аналізу ухвал суду та рішення вартістю 2800,00 грн, оскільки належить до внутрішньої підготовчої та поточної роботи адвоката, яка не має самостійного процесуального результату та не породжує окремого юридичного наслідку.

Отже, оцінивши у порядку ст. 86 ГПК України надані позивачем докази витрат на правничу допомогу, беручи до уваги малозначність даної справи, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, а також фактично витрачений адвокатом час, суд приходить до висновку, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу позивачу при розгляді даної справи є 25 700,00 грн.

Водночас, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 129 ГПК України розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню сума - 25 684,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНО ДОКТОР СЕРВІС» (вул. Костянтинівська, буд. 73, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 42239243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» (провулок Киянівський, буд. 3-7, офіс 223, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 41874576) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 684,50 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 26.10.2026.

Суддя Т.Ю. Трофименко