Ухвала суду № 140950826, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.10.2026Справа № 910/11609/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ятак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадігм Група»

про стягнення 277 746, 00 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ятак» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадігм Група» (надалі відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 277 746,21 грн, з яких: 275 280, 00 грн основний борг та 2 466, 00 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про надання послуг № Д-18046 від 31.12.2025, у частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2026 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

28.09.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/11609/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

06.10.2026 від представника відповідача надійшла заява про затвердження мирової угоди від 16.09.2026, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ятак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парадігм Група», і закриття провадження у справі. Вказана заява, у зв`язку з перебуванням у відпустці, отримана суддею Карабань Я.А. 19.10.2026.

Розглянувши спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди, дослідивши зміст поданої мирової угоди та перевіривши її на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її затвердження з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом ч. 4 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Водночас право сторін на врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди не є абсолютним.

Пунктом 1 частини 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має перевірити не лише наявність узгодженого волевиявлення сторін на її укладення, а й те, чи є її умови чіткими, несуперечливими, однозначними за змістом та такими, що можуть бути реально виконані.

Аналогічний правовий висновок викладено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 911/918/15, відповідно до якого при затвердженні мирової угоди суд повинен дослідити її умови, зокрема, на предмет їх відповідності закону, відсутності порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також їх виконуваності; недотримання хоча б однієї із зазначених вимог є підставою для відмови у затвердженні мирової угоди.

Таку ж правову позицію викладено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.06.2025 у справі № 917/141/24.

Суд установив, що згідно з п. 1 поданої на затвердження мирової угоди сторони підтвердили наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за надані послуги в розмірі 275 280,00 грн.

Пунктом 2.1. мирової угоди передбачено, що відповідач зобов`язується сплатити позивачу суму, зазначену в п. 1 мирової угоди, у розмірі 275 280,00 грн у строк до 25 вересня 2026 року (включно), але не раніше відкриття провадження у справі Господарським судом міста Києва.

Отже, саме п. 2.1 мирової угоди визначає розмір грошового зобов`язання відповідача, кінцевий строк його виконання та обставину, до настання якої здійснення оплати не допускається.

Водночас, як установлено судом вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 відкрито провадження у справі № 910/11609/26, тобто після закінчення встановленого сторонами строку виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, станом на дату відкриття провадження у справі передбачений п. 2.1 мирової угоди кінцевий строк оплати 25.09.2026 уже закінчився, тоді як самими сторонами погоджено, що відповідна оплата не може бути здійснена раніше відкриття провадження у справі.

Крім цього, відповідно до п. 6.1 мирової угоди остання набирає чинності з моменту її затвердження ухвалою Господарського суду міста Києва.

Отже, сторонами одночасно передбачено обов`язок відповідача виконати грошове зобов`язання до 25.09.2026, заборону його виконання до відкриття провадження у справі, яке фактично відбулося 01.10.2026, та набрання мировою угодою чинності лише після її затвердження судом.

За таких обставин умови п.п. 2.1 та 6.1 мирової угоди є внутрішньо суперечливими, оскільки не передбачають жодного періоду часу, протягом якого відповідач міг би виконати грошове зобов`язання з одночасним дотриманням усіх погоджених сторонами умов.

При цьому зазначена суперечність стосується безпосередньо основного зобов`язання відповідача щодо погашення заборгованості, яке є визначальним для укладення мирової угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, у порядку і строки, передбачені цією угодою.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення.

Отже, умови мирової угоди, які після її затвердження підлягають відтворенню в резолютивній частині ухвали суду та можуть бути звернені до примусового виконання, мають бути сформульовані таким чином, щоб із їх змісту однозначно вбачалися обсяг обов`язків боржника, порядок та строки їх виконання.

Натомість у поданій сторонами мировій угоді строк виконання основного грошового зобов`язання визначено таким чином, що його дотримання за одночасного виконання інших умов мирової угоди є неможливим.

Крім цього, п. 4.1 мирової угоди передбачено обов`язок позивача протягом п`яти робочих днів із дня отримання оплати забезпечити складання та реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної від 31.03.2026, а в разі невиконання зазначеного обов`язку відшкодувати відповідачу всі завдані збитки, включаючи втрачений податковий кредит, штрафні санкції, пеню та інші фінансові втрати.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до договору про надання послуг № Д-18046 від 31.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ятак» (позивач) є виконавцем, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадігм Група» (відповідач) замовником послуг.

При цьому в податковій накладній від 31.03.2026 вартість послуг визначена в розмірі 275 400,00 грн, тоді як за актом наданих послуг від 31.03.2026 275 280,00 грн, тобто відповідне коригування передбачає зменшення зазначеної в податковій накладній вартості послуг на 120, 00 грн.

Разом із тим, відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів чи послуг здійснюється зміна суми компенсації їх вартості, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому зазначеною нормою передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів чи послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) у випадку зменшення суми компенсації вартості товарів чи послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Отже, згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України у разі зменшення суми компенсації вартості послуг реєстрація розрахунку коригування здійснюється отримувачем послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Парадігм Група» (замовником, відповідачем), а не їх постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Ятак» (виконавцем, позивачем).

Натомість п. 4.1 мирової угоди обов`язок забезпечити завершення процедури коригування покладено виключно на позивача, без визначення відповідного обов`язку відповідача щодо реєстрації розрахунку коригування.

Отже, зазначені умови мирової угоди не враховують установленого податковим законодавством порядку реєстрації розрахунку коригування та покладають на позивача обов`язок, виконання якого залежить від дій іншої сторони.

Судом також установлено, що п. 3.1 мирової угоди передбачено відмову позивача від стягнення 2 466,21 грн 3 % річних, тоді як у прийнятій до розгляду позовній заяві заявлено 2 466,00 грн. Хоча зазначена розбіжність сама по собі не перешкоджає затвердженню мирової угоди, вона свідчить про неузгодженість її положень із заявленими позовними вимогами.

Суд зазначає, що визначення умов мирової угоди належить виключно її сторонам, тоді як суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати погоджені ними положення, зокрема щодо строків виконання грошового зобов`язання, порядку коригування податкової накладної та розподілу відповідних обов`язків.

Враховуючи встановлені судом обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що подана сторонами мирова угода від 16.09.2026 у наданій суду редакції не відповідає критеріям законності та виконуваності, встановленим п. 1 ч. 5 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить внутрішньо суперечливі положення щодо строку виконання основного грошового зобов`язання, а також умови щодо виконання податкових зобов`язань, які не враховують установленого законом порядку їх виконання.

За таких обставин правові підстави для затвердження мирової угоди від 16.09.2026 відсутні.

Разом із тим, суд зазначає, що відмова в затвердженні поданої мирової угоди від 16.09.2026 не перешкоджає сторонам, з огляду на положення ч.2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, погодити її в іншій редакції, усунути виявлені судом недоліки та суперечності й повторно звернутися до суду зі спільною заявою про затвердження мирової угоди.

З огляду на відмову в затвердженні мирової угоди передбачені ч. 4 ст. 192 та п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України підстави для закриття провадження у справі відсутні, а судовий розгляд підлягає продовженню.

Керуючись статтями 46, 118, 119, 130, 192, 193, 231, 232-235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У затвердженні мирової угоди від 16.09.2026, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯТАК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІГМ ГРУПА» у справі № 910/11609/26, відмовити.

2. Продовжити розгляд справи № 910/11609/26.

3. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.А.Карабань