Рішення № 140950812, 15.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026Справа № 910/1434/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском-19"

до 1) Антимонопольного комітету України;

2) Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішень, про визнання недійсним рішення та скасування в частині

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Костюк А.С.

представники учасників справи:

від позивача: Воробйова І.В.

від відповідача-1: Рудченко Є.Д., Тарасенко Б.О.

від відповідача-2: Дикань О.М.

В судовому засіданні 15.09.2026 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Транском-19" (далі - ТОВ "Транском-19", позивач) до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ, відповідач-1) та Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, відповідач-2), у якому просить суд:

1) визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення Голови Антимонопольного комітету України від 18.08.2022 за вих. № 13-01/221, яке стало підставою для початку розгляду справи;

2) визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення Голови Антимонопольного комітету України від 16.03.2023 № 145-29.5/01-5058е про продовження строку виконання доручення;

3) визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/186-р/к, справа № 2/01-81-23 від 30.09.2025;

4) поновити ТОВ "Транском-19" строк на оскарження рішення Голови Антимонопольного комітету України від 18.08.2022 № 13-01/221;

5) поновити ТОВ "Транском-19" строк на оскарження рішення Голови Антимонопольного комітету України від 16.03.2023 № 145-29.5/01-5058е;

6) поновити ТОВ "Транском-19" строк на оскарження рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2025 № 70/186-р/к, справа № 2/01-81-23;

7) визнати недійсним рішення Голови Антимонопольного комітету України від 18.08.2022 вих. № 13-01/221, яке стало підставою для початку розгляду справи, про доручення Гладику Ю.Т. провести дослідження щодо дотримання учасниками аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, зазначених у витягу з акта від 12.01.2022 № 01-16-10/1, законодавства про захист економічної конкуренції під час участі в аукціонах, проведених Державною службою геології та надр України;

8) визнати недійсним рішення Голови Антимонопольного комітету України від 16.03.2023 № 145-29.5/01-5058е про продовження строку виконання доручення від 18.08.2022 № 13-01/221;

9) визнати недійсним та скасувати п. 1 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/186-р/к, Справа № 2/01-81-23 від 30.09.2025 про визнання ТОВ "Транском-19" таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Північноплисецька ділянка." (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro.Продажі": SUE001-UA-20210827-94244);

10) визнати недійсним та скасувати пункт 2 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/186-р/к, Справа № 2/01-81-23 від 30.09.2025 про накладення на ТОВ "Транском-19" штрафу у розмірі 68 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 у справі № 910/1434/26 позовну заяву повернуто ТОВ "Транском-19" без рогляду у зв`язку неусуненням недоліків позову, зокрема, несплатою судового збору у повному обсязі за подання позову до суду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 вищевказану ухвалу суду скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва. У постанові апеляційний суд зазначив, що позивачем було заявлено чотири вимоги немайнового характеру, а саме:

1) про визнання недійсним рішення Голови АМКУ від 18.08.2022 вих. № 13-01/221;

2) про визнання недійсним рішення Голови АМКУ від 16.03.2023 № 145-29.5/01-5058е;

3) про визнання недійсним і скасування п. 1 рішення адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ № 70/186-р/к;

4) про визнання недійсним і скасування п. 2 рішення адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ № 70/186-р/к.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Голови АМКУ від 18.08.2022 вих. № 13-01/221 про доручення Гладику Ю.Т. провести дослідження щодо дотримання учасниками аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, рішення Голови АМКУ від 16.03.2023 № 145-29.5/01-5058е про продовження строку виконання доручення від 18.08.2022 вих. № 13-01/221, а також рішення адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ № 70/186-р/к в частині п.п. 1, 2, є неправомірними, оскільки зібрані відповідачем-2 на виконання рішень Голови АМК докази були отримані неуповноваженими особами, відповідачі неправильно застосували норми матеріального права, не довели обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, порушили норми процесуального права. Також позивач вказав, що про оскаржувані рішення останньому не було відомо, а про прийняте рішення адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ № 70/186-р/к позивач дізнався з інформації, оприлюдненої у мережі інтернет про те, що ТОВ "Транском-19" знаходиться в "чорному" списку АМКУ з 30.09.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

02.07.2026 від відповідача-1 надійшов відзив на позов, у якому АМК проти позовних вимог заперечив, зазначив, що позивачем пропущено строк на оскарження оспорюваних рішень, що є самостійною підставою для відмови у позові.

29.07.2026 від відповідача-2 надійшов відзив на позов, у якому Відділення проти позову заперечило, зазначило, що Комітет діючи в межах своїх повноважень, у спосіб, встановлений законом видав доручення від 18.08.2022 № 13-01/221 та направив відповідачу-2 для виконання в межах та у спосіб, передбачений законом. При цьому, законодавством про захист економічної конкуренції, що діяло на час спірних правовідносин, не визначено строків, в межах яких органи АМКУ мають здійснювати дослідження та/або розглядати справу, а тому направленням АМКУ Відділенню листа від 16.03.2023 № 145-29.5/01-5058е про продовження строків виконання доручень не порушено норми чинного законодавства. Крім того, вказав, що спірне рішення відповідає усім вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, у той час як позивачем не було надано належних доказів на спростування обставин, зазначених Відділенням у спірному рішенні.

Проте, оскільки вказаний відзив був поданий з порушенням строку, а причини його пропуску визнані судом не поважними для поновлення строку для подання відзиву, та його своєчасне подання залежало лише від волевиявлення самого відповідача-2, то заява Відділення про поновлення пропущеного процесуального строку задоволенню не підлягає. Відповідно, відзив Відділення і додані до нього документи не підлягають прийняттю до розгляду, оскільки подані з пропуском визначеного законом строку.

11.08.2026 від відповідача-2, а 04.08.2026 - від позивача надійшли додаткові пояснення по суті справи.

У підготовчому засіданні 04.08.2026 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 проти позовних вимог заперечили та просили суд відмовити в позові у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт» взяли участь у торгах, які проводила Державна служба геології та надр України за лотом «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Північноплисецька ділянка» (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" SUE001-UA-20210827-94244).

18.08.2022 Головою АМКУ листом за вих. № 13-01/221 було доручено Гладику Ю.Т. провести дослідження щодо дотримання учасниками аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, зазначених у витягу з акта від 12.01.2022 № 01-16-10/1, законодавства про захист економічної конкуренції під час участі в аукціонах, проведених Державною службою геології та надр України. За результатами проведеного дослідження вжити заходів відповідно до чинного законодавства, про що повідомити Комітет. Термін виконання доручення: 28.02.2023.

У подальшому, термін вказаного доручення, було продовжено листом Голови АМКУ від 16.03.2023 вих. № 145-29.5/01-5058е.

Розпорядженням адміністративної колегіїї Відділення від 28.06.2023 № 70/93-рп/к розпочато розгляд справи № 2/01-81-23 за ознаками вчинення ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт» порушення, передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону. Вказане розпорядження було направлено позивачу листом від 28.06.2023 № 70-02/2-2058 (рекомендоване повідомлення № 0303515861680), проте, вказаний лист повернувся до Відділення з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відділенням на офіційному вебсайті АМК 07.12.2023 опубліковано розпорядження від 28.06.2023 № 70/93-рп.к про початок розгляду справи в газеті «Урядовий кур`єр» « 13(7673).

Відділенням листом від 15.09.2025 № 70/02/567е (рекомендоване повідомлення № 060119233920) надіслано за місцезнаходженням ТОВ "Транском-19" копію подання з попередніми висновками у справі № 70-03/613-П. Проте, вказане подання позивачу вручене не було.

Відповідно до п. 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5, на офіційному вебсайті АМК 23.09.2025 було розміщено інформацію щодо попередніх висновків у справі та про дату, час і місце розгляду справи.

Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення прийняла рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 70/186-р/к від 30.09.2025 (далі - Рішення), яким, зокрема:

- визнано, що ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт» (далі - Відповідачі)вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України за лотом «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Північноплисецька ділянка» (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" SUE001-UA-20210827-94244) (п. 1);

- за порушення, яке викладене в пункті 1 резолютивної частини Рішення, накладено на ТОВ "Транском-19" штраф у розмірі 68 000,00 грн. (п. 2).

З вказаного рішення вбачається, що встановлені у справі обставини свідчать про узгодженість поведінки ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт» під час підготовки та участі в торгах, що підтверджується таким:

- поданні ТОВ «Далерграніт» цінової пропозиції для участі в аукціоні та вході ТОВ "Транском-19" до банківських рахунків з однієї і тієї ж ІР-адреси;

- поданні Відповідачами податкової звітності до органів ДПС з однієї і тієї ж ІР-адреси;

- використанні ТОВ «Далерграніт» електронної поштової скриньки ТОВ "Транском-19";

- зазначенні ТОВ "Транском-19" при реєстрації на електронному майданчику "Zakupki.prom» та у додатку № 1 до заявки на участь в аукціоні мобільного номеру телефону, який належав одному з власників ТОВ «Далерграніт»;

- існування господарських відносин між відповідачами;

- існування договірних відносин між засновниками і кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт»;

- наявності однакових метаданих в файлах, поданих відповідачами для участі в аукціоні;

- ціновій поведінці відповідачів під час участі в аукціоні.

Супровідним листом № 70-02/5947е від 30.09.2025 позивачем було направлено на адресу відповідача копію рішення Відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 70/186-р/к від 30.09.2025, проте, вказане рішення було повернуто позивачу з поштовою позначкою "адресат відсутній", що підтверджується поштовим відправленням № 0601197839370.

Інформація про прийняте рішення оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур`єр" від 12.12.025 № 254 (8179).

Проте, звертаючись з даним позовом, ТОВ "Транском-19" зазначає, що про рішення адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ № 70/186-р/к від 30.09.2025 позивачу не було відомо, а лише з інтернету він дізнався про те, що позивач знаходиться в «чорному» списку АМКУ з 30.09.2025, після чого 19.01.2026 представник позивача ознайомився з матеріалами антимонопольної справи. Отже, оскільки про спірні рішення позивачу стало відомо 19.01.2026, то він просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження оспорюваних ним рішень, та поновити строк на їх оскарження.

Як встановлено статтею 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, а відтак - господарськими, тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, є Антимонопольний комітет України. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства (ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги субєктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" врегульовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст.6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції», законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Стаття 3 зазначеного Закону, до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій (ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження, серед яких: проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, що підвідомчі адміністративним колегіям територіального відділення, а за дорученням Голови чи органів Антимонопольного комітету України - розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, підвідомчими цим органам.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має права і виконує обов`язки в межах компетенції, визначеної цим Законом, іншими актами законодавства, Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що затверджується Антимонопольним комітетом України, здійснює керівництво діяльністю територіального відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

Пунктом 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року №32-р, передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділення має такі повноваження, серед інших: приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 6 вказаного положення визначено, що територіальне відділення Комітету очолює голова відділення, який призначається та звільняється Головою Комітету.

Згідно із п. 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, голова відділення має права і виконує обов`язки в межах компетенції, визначеної Законом України «Про Антимонопольний комітет України», цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами, здійснює керівництво діяльністю відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на відділення та його адміністративні колегії.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закон України «Про захист економічної конкуренції» (надалі - Закон № 2210, в редакції, на момент спірних правовідносин), антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Пунктом 1 статті 50 Закону №2210 передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Абзац 4 частини 1 статті 36 Закону №2210 визначає, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 37 Закону № 2210 у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5 (надалі - «Порядок»), відповідно до пункт 21 розділу VIІ якого передбачено, що розгляд справи розпочинається відповідно до статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення.

Службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін (п. 22 Порядку).

Отже, враховуючи викладене, Комітетом в межах своїх повноважень, у порядку та спосіб, встановлений законом було видане доручення від 18.08.2022 № 13-01/221, яке було направлене для виконання Відділенню.

У подальшому, як вказує відповідач-2, враховуючи, що проведення дослідження стосувалось значної кількості аукціонів (50 лотів), відповідач-2 листом від 27.02.2023 № 70-02/123е повідомив Комітет про результати розгляду доручення, та зазначив, що з метою повного, об`єктивного та неупередженого з`ясування обставин Відділенням здійснено комплекс заходів, спрямованих на збір та аналіз інформації, а також, що станом на дату складання цього листа Східним МТВ АМКУ очікується витребувана інформація від Відповідача антимонопольної справи, та готується проект подання про початок розгляду справи. У зв`язку з чим, АМКУ було скеровано до відповідача-2 лист № 16.03.2023 № 145-29.5/01-5058е про продовження строку виконання доручення від 18.08.2022 № 13-01/221.

Верховним судом у постанові від 12.05.2026 у справі № 914/2651/25 було наголошено, що Відділення АМК України можуть здійснювати свої повноваження за межами відповідного регіону за дорученням Голови АМК України. Законодавство не встановлює спеціальних вимог до форми, змісту чи назви відповідного доручення.

При цьому, як вже було зазначено судом, частиною першою статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024) передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають саме розпорядження про початок розгляду справи.

Отже, доводи позивача, що «початок розгляду справи відносно ТОВ "Транском-19" було розпочато головою АМК 18.08.2022 шляхом надання доручення № 113-01/221" є безпідставним, при цьому, саме розпорядження адміністративної колегіїї Відділення від 28.06.2023 № 70/93-рп/к, яким розпочато розгляд справи № 2/01-81-23, позивачем не оскаржувалось.

Тож Комітет діяв в межах наданих йому законом повноважень, а підстави для визнання недійсним рішень Голови АМКУ від 18.08.2022 вих. № 13-01/221, від 16.03.2023 № 145-29.5/01-5058е у суду відсутні, відтак, у цій частині позову суд відмовляє.

Щодо визнання недійсним і скасування п.п. 1, 2 рішення адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ № 70/186-р/к від 30.09.2025, суд зазначає наступне.

Так, за змістом частини 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

У відповідності до ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції, у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України „Голос України, газета Кабінету Міністрів України „Урядовий кур`єр, „Офіційний вісник України, друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

На підставі зазначеної норми Закону, Відділення здійснило оприлюднення інформації про ухвалення рішення адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 70/186-р/к від 30.09.2025 у справі № 2/01-81-23 щодо ТОВ "Транском-19" в газеті Кабінету Міністрів України „Урядовий кур`єр 12.12.2025 № 254 (8179).

Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції датою вручення оскаржуваного рішення Відділення позивачу вважається 22.12.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до Господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Згідно з частиною 2 ст. 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок: строк який обчислюється місяцями закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У разі коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

З урахуванням викладеного, строк на оскарження рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 70/186-р/к від 30.09.2025 розпочав свій перебіг 22.12.2025 та завершився 22.02.2026, а з позовом позивач звернувся до суду 12.02.2026, тобто, в межах визначеного законом строку.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого ст. 6 Закону.

Таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Антиконкурентна узгоджена поведінка може виражатися у будь-якій формі.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 9 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

У разі, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій, усувається непевність, а тому усувається й конкуренція між ними. Отже, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об`єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України.

Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Суд встановив, що кваліфікуючи дії ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт», Відділення дійшло висновку, що встановлені у рішенні обставини свідчать про обізнаність останніх про участь один одного у торгах, та узгодження між ними спільної поведінки під час проведення торгів. Вказані факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки тендерних пропозицій для участі у торгах ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт» були обізнані щодо участі кожного з них у цих торгах, що підтверджується, зокрема, поданням ТОВ «Далерграніт» цінової пропозиції для участі в аукціоні та вході ТОВ "Транском-19" до банківських рахунків з однієї і тієї ж ІР-адреси; поданням Відповідачами податкової звітності до органів ДПС з однієї і тієї ж ІР-адреси; використанням ТОВ «Далерграніт» електронної поштової скриньки ТОВ "Транском-19"; зазначенні ТОВ "Транском-19" при реєстрації на електронному майданчику "Zakupki.prom» та у додатку № 1 до заявки на участь в аукціоні мобільного номеру телефону, який належав одному з власників ТОВ «Далерграніт»; існуванні господарських відносин між відповідачами; існуванні договірних відносин між засновниками і кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт»; наявності однакових метаданих в файлах, поданих відповідачами для участі в аукціоні; ціновій поведінці відповідачів під час участі в аукціоні, про що було зазначено відповідачем-2 у спірному рішенні.

При цьому, позивачем, взагалі не надано доказів на спростування зазначених у рішенні обставин.

А наведені вище обставини наявності між ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт» спільних інтересів та взаємозв`язків, обізнаність та системність їх поведінки під час підготовки й проведення торгів свідчать про те, що Відповідачі антимонопольної справи мали можливість узгодити, та узгодили свою поведінку під час проведення торгів, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки.

Така координація економічної поведінки ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт» призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення торгів.

Суд зазначає, що держава та суспільство загалом зацікавлені в тому, щоб укласти контракти на закупівлю товарів, робіт або послуг із суб`єктом господарювання, який запропонує найкращу, максимально низьку ціну та найкращу якість, що повністю відповідає вимогам процедури закупівлі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суб`єкти господарювання зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання, крім випадків, передбачених Законом України "Про медіа".

Частиною 2 цієї статті встановлено, що особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, а п. 4 ч. 2 цієї статті встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Отже, у спірному рішенні Адміністративна колегія Східного МТВ АМКУ № 70/186-р/к дійшла правильного та обґрунтованого висновку, що дії ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт» в їх сукупності є узгодженою поведінкою під час участі в торгах, яка полягає у спотворенні їх результатів, та порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій. Такі дії ТОВ "Транском-19" та ТОВ «Далерграніт» в їх сукупності не можуть бути випадковим збігом обставин, а є узгодженою поведнікою учасників торгів.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17, господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що рішення Адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ № 70/186-р/к відповідає вимогам чинного законодавства, судом не встановлено порушень органом АМК правових норм при прийнятті вказаного рішення, в частині п.п. 1, 2.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У даному випадку суд, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для визнання недійсним та скасування п.п. 1, 2 рішення адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ № 70/186-р/к від 30.09.2025.

Таким чином, у позові ТОВ "Транском-19" суд відмовляє у повному обсязі.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Котков