Рішення № 140950721, 27.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 Справа № 908/3497/25 (908/717/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Сектору освіти, культури, молоді, спорту та інформаційної політики Селищенської сільської ради (вул. Центральна, буд. 17, село Селище, Звенигородський район, Черкаська область, 19443, код ЄДРПОУ 44141488, ел. пошта: sektorosvita2021@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 50 153, 16 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електронний суд" від Сектору освіти, культури, молоді, спорту та інформаційної політики Селищенської сільської ради надійшла позовна заява (вх. № 880/08-07/26 від 23.03.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 50 153, 16 грн., з яких: 34 250, 00 грн. основного боргу, 3 357, 34 грн. інфляційних втрат та 12 545, 82 грн. пені.

Оскільки відповідачем за поданою позовною заявою є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, така заява підлягала розгляду в межах справи про банкрутство.

Враховуючи перебування судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО у відпустці з 17.03.2026 по 01.04.2026, розпорядженням № П-52/26 від 23.03.2026 позовну заяву передано на повторний автоматизований розподіл, за результатами якого її призначено судді Сушко Л.М.

Ухвалою від 02.04.2026 матеріали позовної заяви передано до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Розпорядженням № П-66/26 від 03.04.2026 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд позовної заяви визначено судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", відкрито провадження з розгляду позовної заяви, справі присвоєно номер провадження 21/38/25; ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 73 від 01.02.2023 в частині передачі попередньо оплаченого товару - бензину А-95 за 54 талонами загальним обсягом 865 літрів, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вартість неотриманого товару в сумі 34 250, 00 грн., а також нараховані інфляційні втрати в сумі 3 357, 34 грн. та пеню в сумі 12 545, 82 грн.

Відповідач вимог ухвали суду від 27.08.2026 не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявив.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом до електронного кабінету відповідача копії ухвали суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Згідно зі ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними процесуальних прав, висловлення правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну. Наразі процедура розпорядження майном боржника триває, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Сєдова Н.І.

01.02.2023 між Сектором освіти, культури, молоді, спорту та інформаційної політики Селищенської сільської ради (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (постачальник, відповідач) за результатами проведеної у системі Prozorro Market спрощеної закупівлі (ідентифікатор UA-2023-01-25-011582-a) укладено договір № 73 (далі - договір), за умовами якого постачальник прийняв на себе зобов`язання передати покупцю у власність товар, а покупець зобов`язався сплатити та прийняти вказаний товар (п. 1.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору загальна сума договору становить 77 500, 00 грн., у тому числі ПДВ 5 070, 09 грн.

Пунктом 4.1 договору установлено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки товарів до 28.02.2023.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що передача товару здійснюється шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні покупцем або його довіреною особою талонів; згідно п. 5.4 договору талон, пред`явлений покупцем, є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаної у талоні кількості і марки найменування (виду нафтопродуктів).

Пунктом 6.3 договору постачальника зобов`язано забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожний день прострочення.

Згідно п. 10.2 договору цей договір діє до 31.03.2023.

На виконання умов договору 14.02.2023 позивач перерахував постачальнику попередню оплату вартості товару в загальній сумі 77 500, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 134 від 14.02.2023 на суму 37 500, 00 грн. та № 133 від 14.02.2023 на суму 40 000, 00 грн.

Постачальник передав покупцеві талони на 1 550 літрів бензину А-95 (номіналом 10, 15, 20 літрів), що підтверджується видатковими накладними № 0044/0000345 від 08.02.2023 (750 літрів) на суму 37 500,00 грн. та № 0044/0000344 від 08.02.2023 (800 літрів) на суму 40 000, 00 грн.

Починаючи з 05.01.2025 та станом на дату подання позову в мережі АЗС "Авіас" без попередження припинено продаж пального, а паливні талони заблоковані та не отоварюються; гаряча лінія за номером 0-800-201-788 та карта АЗС на офіційному сайті АВІАС також не працюють.

Надані постачальником талони реалізовані лише частково.

Внаслідок наведеного позивачу не забезпечено можливість використання (шляхом заправки автомобілів) 54 талонів загальним обсягом 865 літрів бензину, що відповідає сумі 34 250, 00 грн., у зв`язку з відсутністю палива у місцях відпуску на АЗС "Авіас Плюс".

З метою досудового врегулювання спору позивач двічі звертався до відповідача з письмовими претензіями про повернення коштів у розмірі 34 250, 00 грн.: претензією за вихідним № 99/02-17 (рекомендований лист із трекінг-номером 1940200069001, статус відстеження - "Вручено одержувачу") та повторною претензією від 29.09.2025 за вихідним № 115/02-17 (рекомендований лист із трекінг-номером 1940200096106, статус відстеження - "Вручено одержувачу"). Обидві претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення; коштів на рахунок позивача не повернуто.

Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем позивачу спірного товару (бензину А-95 на 865 літрів) або повернення сплачених за нього коштів.

Дослідивши обставини справи та надані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні за змістом положення закріплено у статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій; розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються, зокрема, з використанням талонів у встановленому порядку.

За змістом наведених норм та умов договору талон не підтверджує факт передачі купленого пального, а свідчить про попередню оплату певної кількості пального певного оператора АЗС, у зв`язку з чим підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали покупцеві право на отримання відповідної кількості товару (палива) у майбутньому.

Фактичне отримання пального відбувається на АЗС на підставі наданих покупцем талонів, після чого зобов`язання сторін уважаються виконаними.

Відтак передача талонів без фактичного відпуску пального на автозаправних станціях постачальника не може вважатися належним виконанням зобов`язань.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 664 цього Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 1 статті 670 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем як покупцем виконано свої зобов`язання за договором шляхом перерахування відповідачу коштів попередньої оплати за товар у повному обсязі.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач оплатив вартість товару у повному обсязі, однак відповідач визначений договором товар покупцю у повному обсязі не передав (не забезпечив можливість отоварення 54 талонів на 865 літрів бензину А-95) і коштів за нього не повернув, у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" перед позивачем наявна заборгованість з повернення вартості непоставленого товару на загальну суму 34 250, 00 грн., яка на підставі статей 670, 693 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 34 250, 00 грн. основного боргу (вартості непоставленого товару) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідношення, в якому у зв`язку з ненаданням постачальником оплаченого товару у покупця виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому на нього нараховуються інфляційні втрати на підставі частини 2 статті 625 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19; постанова Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 902/186/21).

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 3 357, 34 грн., нараховані за період прострочення з 05.01.2025 по 18.03.2026.

Разом з тим суд враховує особливості, зумовлені перебуванням відповідача у процедурі банкрутства.

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань.

Згідно з частинами 2, 3 статті 41 цього Кодексу мораторій вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство; протягом дії мораторію, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми.

Грошове зобов`язання відповідача з повернення коштів за неотриманий товар виникло до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, тож на нього поширюється дія мораторію.

За таких обставин нарахування інфляційних втрат припиняється з дня введення мораторію, тобто обмежується періодом по 17.12.2025 включно; у стягненні інфляційних втрат за період з 18.12.2025 по 18.03.2026, який припадає на дію мораторію, слід відмовити.

Оскільки індекс інфляції визначається за кожний календарний місяць, суд враховує індекси інфляції за місяці, протягом яких тривало прострочення до запровадження мораторію, із січня по грудень 2025 року включно.

При цьому застосовано індекси інфляції: січень 2025 року - 101,2 %, лютий 2025 року - 100,8 %, березень 2025 року - 101,5 %, квітень 2025 року - 100,7 %, травень 2025 року - 101,3 %, червень 2025 року - 100,8 %, липень 2025 року - 99,8 %, серпень 2025 року - 99,8 %, вересень 2025 року - 100,3 %, жовтень 2025 року - 100,9 %, листопад 2025 року - 100,4 %, грудень 2025 року - 100,2 %.

Розмір інфляційних втрат, обчислений судом за наведений період (сукупний індекс інфляції за січень - грудень 2025 року - 1,0796), становить 2 726, 15 грн. (з розрахунку: 34 250, 00 грн. х (1,0796 - 1)).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 2 726, 15 грн.; у стягненні решти заявлених інфляційних втрат у розмірі 631, 19 грн. слід відмовити.

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили відповідальність боржника у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 12 545, 82 грн., нараховану за період з 05.01.2025 по 18.03.2026.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Умовами договору іншого строку нарахування пені не встановлено.

З огляду на наведене нарахування пені обмежується шестимісячним строком за період з 05.01.2025 по 05.07.2025.

Крім того, нарахування пені в будь-якому разі не могло здійснюватися після введення мораторію (з 18.12.2025) з огляду на частину 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розмір пені, обчислений судом за період з 05.01.2025 по 05.07.2025 виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідні періоди прострочення, становить 5 144, 07 грн.

Відповідач правильність арифметичного розрахунку заявлених до стягнення сум не оспорив, контррозрахунку не подав.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 5 144, 07 грн.; в стягненні решти заявленої пені у розмірі 7 401, 75 грн. слід відмовити.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 86 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 79 цього Кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач доводів позивача не спростував, відзиву на позовну заяву та доказів виконання зобов`язань за договором або повернення коштів не надав.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених дослідженими судом доказами, та з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75 - 79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог - про стягнення з відповідача 34 250, 00 грн. основного боргу, 2 726, 15 грн. інфляційних втрат та 5 144, 07 грн. пені, з відмовою у задоволенні решти позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 21 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на загальну суму 42 120, 22 грн., що становить 83, 98 % ціни позову (50 153, 16 грн.).

З огляду на наведене судовий збір у розмірі 2 235, 81 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог; в іншій частині судові витрати у розмірі 426, 59 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 42, 43, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Сектору освіти, культури, молоді, спорту та інформаційної політики Селищенської сільської ради (вул. Центральна, буд. 17, село Селище, Звенигородський район, Черкаська область, 19443, код ЄДРПОУ 44141488) 34 250 (тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 2 726 (дві тисячі сімсот двадцять шість) грн. 15 коп. інфляційних втрат, 5 144 (п`ять тисяч сто сорок чотири) грн. 07 коп. пені, 2 235 (дві тисячі двісті тридцять п`ять) грн. 81 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням відпустки судді, повний текст рішення складено, оформлено та підписано 27.10.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ