Ухвала суду № 140950660, 26.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/88/26-24/113/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

26.10.2026 Справа № 908/1477/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши матеріали заяви від 16.10.2026 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13» про ухвалення додаткового судового рішення (додаткової ухвали) щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13» (69118, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44173022)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванта» (69091, м.Запоріжжя, вул. Тбіліська, 17, к. 6, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32814485)

про стягнення суми

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Зубкова Т.П. (в залі суду) витяг з ЄДР

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванта» про стягнення заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком.

Позовні вимоги стосувалися стягнення заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком щодо нежитлового приміщення № 146, загальна площа якого становить 166 кв. м. Позивач зазначав, що розмір внеску на управління будинком становить 10,36 грн за 1 кв. м, а заборгованість утворилася за період з 01.11.2024 до 31.05.2026.

Розмір основної заборгованості, заявленої до стягнення, становив 5 318,56 грн. Крім того, позивач заявою від 15.10.2026 просив вирішити питання про розподіл судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

Після отримання позовної заяви ТОВ «Аванта», за твердженням відповідача, 03.07.2026 сплатило суму заборгованості в розмірі 5 318,56 грн. На підтвердження цієї обставини відповідач посилається на квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 56971536 від 03.07.2026.

У подальшому, після відновлення доступу до державної системи «Електронний суд», 05.10.2026 відповідач, як зазначено в його додаткових письмових поясненнях, помилково повторно перерахував суму заборгованості в розмірі 5 318,00 грн. На підтвердження повторного платежу відповідач надав платіжну інструкцію № 41 від 05.10.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2026 провадження у справі № 908/1477/26 закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору. Цією ж ухвалою вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

14.10.2026 відповідач сплатив зазначену суму судового збору, на підтвердження чого посилається на платіжну інструкцію № 46 від 14.10.2026.

Після закриття провадження позивач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, у якій просить стягнути з ТОВ «Аванта» 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.10.2026 заяву ОСББ «Запорізька 13» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 26.10.2026 о 14 год. 15 хв.

Від ТОВ «Аванта» 26.10.2026 надійшли додаткові письмові пояснення, у яких відповідач просить повністю відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що єдиним керівником ТОВ «Аванта» та особою, яка мала право одноосібно діяти від імені товариства, був ОСОБА_1 , який загинув під час виконання військового обов`язку. За твердженням відповідача, у зв`язку з цими обставинами діяльність товариства була ускладнена, а доступ до державної системи «Електронний суд» тривалий час був відсутній. Нові сертифікати ключів директора та доступ до відповідної системи було відновлено 01.10.2026.

Відповідач також зазначає, що після отримання позовної заяви 03.07.2026 ним було сплачено заявлену позивачем суму заборгованості в розмірі 5 318,56 грн, а після відновлення доступу до системи «Електронний суд» 05.10.2026 кошти були перераховані повторно помилково.

У додаткових письмових поясненнях відповідач звертає увагу на те, що позивач, на його думку, звернувся до суду передчасно, оскільки строк виконання зобов`язання на момент звернення до суду не настав, а належна вимога про оплату заборгованості не пред`являлася.

Крім того, відповідач зазначає, що акт звірки, на який посилається позивач, не підписаний з боку ТОВ «Аванта», не містить підписів уповноважених осіб відповідача та, на думку відповідача, сам по собі не є первинним документом, що підтверджує виникнення заборгованості.

Відповідач вважає, що за таких обставин його дії не свідчать про ухилення від виконання зобов`язань, а заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повинні покладатися на відповідача. Також відповідач посилається на подвійне перерахування коштів та сплату судового збору відповідно до ухвали суду від 05.10.2026.

Розглянувши заяву позивача, додані до неї документи, додаткові письмові пояснення відповідача та інші матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До таких витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, зв`язок витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість і пропорційність предмету спору, ціні позову та значенню справи для сторін, а також поведінку сторін під час розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже, закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору після сплати відповідачем заборгованості не виключає вирішення питання про судові витрати. Водночас це не звільняє позивача від обов`язку належним чином підтвердити розмір витрат на професійну правничу допомогу, їх зв`язок із конкретною справою та обґрунтованість заявленої суми.

На підтвердження заявлених витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги від 19.03.2024, укладений між ОСББ «Запорізька 13» та адвокатом Здоріком Олександром, додаткову угоду від 14.06.2026, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2026 та рахунок.

Додатком до договору передбачено тарифи на окремі види правничої допомоги, зокрема підготовку та подання процесуальних документів, підготовку позовних заяв, участь у судових засіданнях та підготовку інших документів.

Додатковою угодою від 14.06.2026 сторони погодили оплату в розмірі 2 500,00 грн за роботу адвоката, пов`язану з підготовкою та поданням позовної заяви.

Водночас акт приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2026 містить відомості про загальну вартість послуг у розмірі 5 400,00 грн, з яких 5 000,00 грн зазначено за підготовку позовних заяв щодо квартири № 99 та нежитлового приміщення № 146, а 400,00 грн - як поштові витрати.

Таким чином, акт містить загальний опис послуг щодо двох об`єктів нерухомості та загальну вартість відповідних робіт. При цьому з його змісту не вбачається детального переліку конкретних дій адвоката, виконаних саме у справі № 908/1477/26, із зазначенням їх обсягу, змісту та вартості.

Суд бере до уваги, що додаткова угода визначає фіксовану вартість підготовки та подання позовної заяви в розмірі 2 500,00 грн. Однак погодження сторонами договору певного розміру гонорару саме по собі не є безумовною підставою для покладення всієї цієї суми на іншу сторону спору.

Під час розподілу судових витрат суд має встановити не лише факт існування договірних відносин між клієнтом та адвокатом, а й наявність належних доказів обсягу наданих послуг, їх зв`язку з конкретною справою та обґрунтованості суми, заявленої до стягнення з іншої сторони.

У цьому випадку акт приймання-передачі наданих послуг охоплює підготовку позовних заяв щодо квартири № 99 та нежитлового приміщення № 146, тоді як предметом справи № 908/1477/26 було стягнення заборгованості щодо нежитлового приміщення № 146.

За таких обставин подані документи мають забезпечувати можливість установлення конкретного обсягу робіт, виконаних адвокатом у межах цієї справи, та перевірки обґрунтованості суми, заявленої до відшкодування.

Однак подані матеріали не містять достатньої деталізації виконаних робіт саме у справі № 908/1477/26, що не дає суду можливості належним чином перевірити обґрунтованість усієї суми витрат на професійну правничу допомогу, заявленої до стягнення з відповідача.

Суд ураховує доводи відповідача про те, що заборгованість була сплачена після отримання позовної заяви, а згодом кошти були перераховані повторно. На підтвердження зазначених обставин відповідач посилається на платіжні документи від 03.07.2026 та 05.10.2026.

Також суд бере до уваги доводи відповідача про обставини, пов`язані зі смертю колишнього керівника товариства, тривалою відсутністю доступу до державної системи «Електронний суд» та відновленням такого доступу 01.10.2026.

Водночас ці обставини самі по собі не є достатньою підставою для автоматичного звільнення відповідача від відшкодування судових витрат. Вони підлягають оцінці в сукупності з іншими обставинами справи, зокрема датами звернення до суду, сплати заборгованості, закриття провадження та подання заяви про судові витрати.

Суд також оцінює доводи відповідача про передчасність звернення позивача до суду, відсутність належної вимоги про сплату заборгованості та відсутність підпису відповідача на акті звірки.

Зазначені доводи стосуються обґрунтованості первісних позовних вимог і наявності порушеного права на момент звернення до суду. При цьому питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватися з урахуванням установлених обставин та належних доказів, а не лише на підставі тверджень однієї зі сторін.

Водночас суд ураховує, що відповідач просить повністю відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та посилається на відсутність належного підтвердження обґрунтованості заявленої суми.

Щодо обґрунтованості та співмірності заявлених витрат, то в цьому питанні суд вважає,що ціна первісного позову в частині основної заборгованості становила 5 318,56 грн, тоді як розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений до відшкодування, становить 2 500,00 грн.

Саме по собі співвідношення розміру витрат із ціною позову не є достатньою підставою для відмови у їх стягненні. Однак суд має оцінити заявлену суму в сукупності з характером спірних правовідносин, складністю справи, обсягом фактично виконаної роботи та доказами, поданими на підтвердження відповідних витрат.

У цій справі провадження було закрито після погашення відповідачем заборгованості. Відтак суд не вирішував спір по суті шляхом ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, а питання судових витрат має вирішуватися відповідно до спеціальних правил Господарського процесуального кодексу України.

Водночас обов`язок доведення розміру витрат, які заявляються до відшкодування, покладається на сторону, яка просить їх стягнути. Подані докази мають дозволяти суду встановити, які саме послуги були надані у зв`язку з розглядом конкретної справи та якою є обґрунтована вартість таких послуг.

Оцінивши договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт приймання-передачі наданих послуг та інші матеріали справи, суд доходить висновку, що подані документи не містять достатньої деталізації робіт, виконаних саме у справі № 908/1477/26, і не дають можливості належним чином перевірити обґрунтованість усієї суми, заявленої до стягнення з відповідача.

З огляду на це суд вважає, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами обґрунтованість стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

За таких обставин заява ОСББ «Запорізька 13» про стягнення з ТОВ «Аванта» витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 86, 123, 126, 129, 231, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванта» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн у справі № 908/1477/26 - відмовити.?

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Т.А. Азізбекян