Рішення № 140950431, 23.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2026р. Справа № 905/487/26

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр м. Краматорськ» , м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 494 853,78грн.

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр м.Краматорск» про стягнення 494853,78грн, з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 218471,42грн, пеня у розмірі 6961,92грн, 15% річних у розмірі 148272,07грн, інфляція у розмірі 121148,37грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов публічного договору надання послуг з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за спожиту електричну енергію за період грудень 2021, крім того посилаючись на несвоєчасну сплату за спожиту електричну енергії за періоди жовтень 2021 - грудень 2021, червень 2022 - вересень 2022 позивачем нараховані пеня, 15% річних та інфляція.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/487/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору, заперечень та доказів.

08.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява №б/н від 08.09.2026 з додатками, за змістом якої при завантажені позивачем додатків до позовної заяви внаслідок технічного збою не було завантажено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Позивач вважає, що зазначена додаткова угода додатково підтверджує обставини виникнення між сторонами спірних правовідносин. Разом з тим, позивач повідомляє суд, що інших договорів, крім зазначених позивачем за змістом позовної заяви, між сторонами не укладалось. Враховуючи викладене, позивач вважає за необхідне надати суду зазначену додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», а також сам публічний договір, просить прийняти та приєднати до матеріалів справи дану заяву та додані до неї документи.

За наслідками розгляду вказаної заяви, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення з встановленням всіх обставин справи, суд вирішив долучити до матеріалів справи подану позивачем заяву №б/н від 08.09.2026 разом з додатками.

Порядок повідомлення виклику учасників справи у судове засідання визначено ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

За приписами ч.5 ст.6 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Учасники справи були належним чином повідомлені про порушення провадження у справі шляхом доставки 27.07.2026 ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр м. Краматорськ», що підтверджується довідками, сформованими у системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Станом на момент винесення рішення у справі відзив на позовну заяву та будь-які заяви, клопотання з процесуальних питань, повідомлення щодо поважних обставин неможливості подати відзив на позов від відповідача до суду не надходили.

В силу ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Рішення прийнято судом у розумні строки, враховуючи пов`язані із триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України обставини (небезпечна ситуація та тривалі повітряні тривоги у м. Харків), особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану (в тому числі дистанційний режим роботи суду), перебуванням судді у відпустці.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2026 року.

Положенням частини 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (надалі - Правила) затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до Правил).

На виконання вимог ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua ДПЗД «Укрінтеренерго» розміщено публічну оферту: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», комерційну пропозицію №4 від 10.06.2021р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», додаток №1 до договору (надалі - комерційна пропозиція).

З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» листом №64/18206-вих від 30.09.2021 повідомило Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (позивач) про те, що останнім як постачальником «останньої надії» з 18.10.2021р. здійснюватиметься електропостачання Комунальному некомерційному підприємству «Обласний перинатальний центр м. Краматорськ» (відповідач).

Таким чином, відповідач приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який відповідно до ч.8 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач перебував на постачанні електричної енергії у позивача як постачальника «останньої надії» у періоди жовтень - грудень 2021, червень - жовтень 2022.

З урахуванням наведеного вище судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», умови якого відповідач як споживач електроенергії безакцептно прийняв з урахуванням п.1.2.9. Правил та комерційної пропозиції.

Відтак, укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір) протягом терміну його дії є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України та який згідно вимог ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами п.1.1. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір) він є публічним договором приєднання споживача (Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр м. Краматорськ») до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є додатком 1 до цього договору. Далі по тексту договору постачальник або споживач іменуються - сторона, разом - сторони.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України.

Відповідно до п.2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п.5.2. договору).

За змістом п.5.3 договору ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором.

За умовами п.5.7 договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.8 договору).

За змістом п.5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до пп.3 п.6.1. договору споживач має право, зокрема, безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та послуг, що надаються постачальником, та інформацію про ціну, порядок оплати за спожиту електричну енергію, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та/або цього договору.

За умовами пп.2 п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Згідно з пп.1 п. 7.1 договору постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1 договору).

Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Відповідно до п.13.2. публічного договору у разі внесення постачальником, в установленому чинним законодавством порядку, змін до змісту Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», затвердженого регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у цьому договорі.

Договір підписано з боку позивача та скріплено його печаткою.

У якості Додатку №1 до договору до матеріалів позовної заяви приєднана комерційна пропозиція №4 від 10.06.2021р. (далі - комерційна пропозиція) для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

Відповідно до п.4.1 комерційної пропозиції споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 даної комерційної пропозиції.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС).

За умовами п.4.2 комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальником, зазначений у договорі.

Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу надану ОС постачальнику або засобами електронної пошти.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (п.4.3 комерційної пропозиції).

За змістом п. 4.4 комерційної пропозиції акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі-акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем.

Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року №2118.

Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.

Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.

Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.

У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони договору не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини.

До усунення розбіжностей сторони договору керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.

У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

За неповернення узгодженого споживачем акту купівлі-продажу постачальник має право застосувати штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень за кожен факт порушення. Споживач зобов`язаний сплатити такий штраф протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання рахунку.

Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.

Відповідно до п.5.1 комерційної пропозиції споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника, якщо інше не передбачене законом.

За внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нараховувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника (п.6.1 комерційної пропозиції).

Пунктом 7.4 комерційної пропозиції передбачено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

У п.13.1 комерційної пропозиції сторони договору домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживача від обов`язку відшкодувати постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов договору.

За змістом п.14.1 комерційної пропозиції, керуючись ст. 259 ЦК України сторони договору домовились, встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності:

- строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років;

- строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача (п. 16.1 комерційної пропозиції).

За змістом п. 16.2 комерційно пропозиції у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони договору використовують наступні адреси електронної пошти:

- постачальника - pon@uie.kiev.ua;

- споживача - зазначена на веб-сайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику Оператором системи розподілу (передачі).

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Комерційна пропозиція підписана з боку позивача та скріплена печаткою.

Матеріали справи містять Додаткову угоду №б/н від б/д (далі - додаткова угода) до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», відповідно до п. 4 якої сторони нібито домовились п.13.1 договору викласти в новій редакції: «Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України з 18.10.2021 року та діє по 31.12.2022 року, а в частині постачання електричної енергії по 31.12.2021 року (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором».

Відповідно до ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися та вирішили, що умови цієї додаткової угоди розповсюджуються на відносини, які виникли між ними з 18.10.2021 року. (п. 6 додаткової угоди).

За змістом п.7 додаткової угоди остання набирає чинності з моменту підписання та є невід`ємною частиною договору.

Суд встановив, що зазначена додаткова угода до договору підписана лише представником позивача та скріплена печаткою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" м. Київ. З боку відповідача вказана додаткова угода не підписана та не скріплена його печаткою, докази направлення додаткової угоди відповідачу в матеріалах справи відсутні.

Суд відзначає, що між сторонами виникли відносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розміщений на офіційному сайті позивача і умови якого є однаковими для всіх споживачів, які приєдналися до нього.

Відповідно до п.13.2. публічного договору у разі внесення постачальником, в установленому чинним законодавством порядку, змін до змісту Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», затвердженого регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у цьому договорі.

Оскільки договір з ПОН є публічним договором приєднання, внесення змін до змісту Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відбувається шляхом прийняття відповідних змін регулятором - НКРЕКП (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) до Правил роздрібного ринку електричної енергії. НКРЕКП затверджує зміни до типової форми договору своєю постановою та оприлюднює її офіційно.

У даному випадку додаткова угода не є публічною угодою, оприлюдненою позивачем на своєму офіційному сайті, а має індивідуально визначені умови саме для конкретного споживача (відповідача).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Враховуючи, що додаткова угода в силу вимог її п. 7 не підписана відповідачем, сторони згоди щодо її укладення не досягли, така угода є неукладеною.

На виконання умов договору, на підставі звітів наданих АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії», за періоди жовтень - грудень 2021, червень - жовтень 2022 позивач склав наступні розрахункові документи, які приєднані до позовної заяви:

- рахунок №000042170577/04/О10/22542 від 12.11.2021р. на суму 138823,42грн. та акт №015713 від 31.10.2021р. купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2021 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 21646кВт*год на суму 138823,42грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлені 17.11.2021 на електрону адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки позивача, яка міститься у матеріалах справи. Крім того, відповідач отримав направлені засобами поштового зв`язку вказані рахунок та акт 30.11.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;

- рахунок №000042170577/04/О11/23540 від 09.12.2021р. на суму 157436,75грн. та акт №016157 від 30.11.2021р. купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2021 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 27409 кВт*год на суму 157436,75грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлені 13.12.2021 на електрону адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки позивача, яка міститься у матеріалах справи. Крім того, відповідач отримав направлені засобами поштового зв`язку вказані рахунок та акт 21.12.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;

- рахунок №000042170577/04/О12/24258 від 11.01.2022р. на суму 218471,42грн. та акт №016845 від 31.12.2021р. купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 32938 кВт*год на суму 218471,42грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлені 13.01.2022 на електрону адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки позивача, яка міститься у матеріалах справи. Крім того, відповідач отримав направлені засобами поштового зв`язку вказані рахунок та акт 26.01.2022р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;

- рахунок №000042170577/04/К06/33468 від 22.08.2022р. на суму 7125,30грн. та акт №025952 від 22.08.2022р. купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період червень 2022 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 1854 кВт*год на суму 7125,30грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлені 05.10.2022 на електрону адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки позивача, яка міститься у матеріалах справи;

- рахунок №000042170577/04/О07/33209 від 25.08.2022р. на суму 5824,38грн. та акт №025685 від 31.07.2022р. купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період липень 2022 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 1534 кВт*год на суму 5824,38грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлені 29.08.2022 на електрону адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки позивача, яка міститься у матеріалах справи;

- рахунок №000042170577/04/О08/34535 від 22.09.2022р. на суму 6347,81грн. та акт №027114 від 31.08.2022р. купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період серпень 2022 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 1475 кВт*год на суму 6347,81грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлені 26.09.2022 на електрону адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки позивача, яка міститься у матеріалах справи;

- рахунок №000042170577/04/О09/35235 від 11.10.2022р. на суму 7952,14грн. та акт №027814 від 30.09.2022р. купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2022 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 1654 кВт*год на суму 7952,14грн. (з ПДВ). Вказані акт та рахунок направлені 13.10.2022 на електрону адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки позивача, яка міститься у матеріалах справи;

- рахунок №000042170577/04/О10/36646 від 11.11.2022р. на суму 8016,52грн. та акт №029220 від 31.10.2022р. купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2022 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 1427 кВт*год на суму 8016,52грн. (з ПДВ). Доказів направлення відповідачу зазначеного акту та рахунку матеріали справи не містять. Приєднана після вказаного рахунку та акту роздруківка з електронної скриньки позивача містить відомості про направлення вкладених документів 15.11.2021, тобто ще за рік до оформлення акту та рахунку за період жовтень 2022 року, у зв`язку з чим не приймається судом до уваги як належні докази направлення акту та рахунку за період жовтень 2022 року.

Загальна вартість спожитої відповідачем електричної енергії становить 549997,74грн.

Наявні в матеріалах акти купівлі-продажу електроенергії оформлені лише за підписом позивача, водночас враховуючи наявність доказів надсилання відповідачу актів за періоди жовтень 2021 - грудень 2021, червень 2022 - вересень 2022, в силу п.4.4 комерційної пропозиції відповідні акти вважаються узгодженими та підтвердженими споживачем. В свою чергу, матеріали справи містять докази - виписку АТ «Ощадбанк» про здійснення відповідачем 21.11.2022 повної оплати електроенергії за жовтень 2022, відтак даний період не є спірним.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем здійснено наступні оплати:

- згідно виписки АТ «Ощадбанк» по рахунку позивача від 29.12.2021 відповідач здійснив оплату 28.12.2021 у розмірі 138823,42грн, призначення платежу: « 0712030;2610; перерах. за послуги з електропост. за 10.2021р.; згідно дог.№1 від 20.12.2021, акт №015713 від 31.10.2021; у т.ч. ПДВ 23137,24» та оплату у розмірі 157436,75грн, призначення платежу: « 0712030;2610; перерах. за послуги з електропост. за 11.2021р.; згідно дог.№1 від 20.12.2021, акт №016157 від 30.11.2021; у т.ч. ПДВ 26239,46»;

- згідно виписки АТ «Ощадбанк» по рахунку позивача від 24.10.2022 відповідач здійснив оплату 21.10.2022 у розмірі 5824,38грн, призначення платежу: « 0712030; 2610; перерах. за електроенергію за 07.2022р.; згідно дог№42170577 від 17.10.2022р. рах-акт №42170577/04/007/33209 від 25.08.2022 у т.ч. ПДВ-970,73», оплату у розмірі 6347,81грн, призначення платежу: « 0712030;2610; перерах. за електроенергію за 08.2022р.; згідно дог №42170577 від 17.10.2022р. акт №027114 від 31.08.2022 у т.ч. ПДВ-1057,97», оплату у розмірі 7125,30грн, призначення платежу: « 0712030; 2610; перерах. за електроенергію за 06.2022р.; згідно дог №42170577 від 17.10.2022р. акт №025952 від 22.08.2022 у т.ч. ПДВ-1187,55» та оплату у розмірі 7952,14грн, призначення платежу: « 0712030; 2610; перерах. за електроенергію за 09.2022р.; згідно дог №42170577 від 17.10.2022р. акт №027814 від 30.09.2022 у т.ч. ПДВ-1325,36»;

- згідно виписки АТ «Ощадбанк» по рахунку позивача від 22.11.2022 відповідач здійснив оплату 21.11.2022 у розмірі 8016,52грн, призначення платежу: « 0712030; 2610; перерах. за електроенергію за 10.2022р.; згідно дог№42170577 від 22.08.2022р. акт №029220 від 16.11.2022 у т.ч. ПДВ-1336,09».

Загальна сума оплати відповідачем становить 331526,32грн.

Позивач у позовній заяві підтвердив, що рахунки: №000042170577/04/О10/22542 від 12.11.2021 за період жовтень 2021, №000042170577/04/О11/23540 від 09.12.2021 за період листопад 2021, №000042170577/04/К06/33468 від 22.08.2022 за період червень 2022, №000042170577/04/О07/33209 від 25.08.2022 за період липень 2022, №000042170577/04/О08/34535 від 22.09.2022 за період серпень 2022, №000042170577/04/О09/35235 від 11.10.2022 за період вересень 2022, №000042170577/04/О10/36646 від 11.11.2022 за період жовтень 2022 сплачені відповідачем у повному обсязі.

Враховуючи викладене, несплаченим залишився рахунок №000042170577/04/О12/24258 від 11.01.2022р. на суму 218471,42грн. за період грудень 2021 року, вказаний борг і заявлений до стягнення.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань не здійснив оплату за спожиту електричну енергію за період грудень 2021, та здійснив оплату за періоди жовтень-листопад 2021, червень-вересень 2022 з простроченням строків оплати, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 494853,78грн, з яких: 218471,42грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 6961,92грн - пеня, 148272,07грн - 15 % річних, 121148,37грн - інфляційні втрати.

Відповідачем не спростовані вказані обставини, як не надано доказів здійснення оплати спожитої електричної енергії у розмірі заявленої до стягнення заборгованості.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

За приписами частини 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частини 1 статті 692 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», які розроблені з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Згідно з частини 5 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Частинами 1 - 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника «останньої надії» ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються відповідно до цього Закону.

Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання «останньої надії» не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Згідно пункту 66 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

У відповідності до частини 1 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

За змістом частини 5 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника «останньої надії», ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії» здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником «останньої надії» при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Ціна (тариф) на послуги постачальника «останньої надії» визначається за результатами конкурсу.

У разі якщо конкурс на визначення постачальника «останньої надії» не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника «останньої надії» встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов`язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника «останньої надії», а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника.

Згідно частин 8-11 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку.

Постачальник «останньої надії» має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник «останньої надії» зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил №312 постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розробляється постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині 1 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини 1 статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Таким чином, факт укладення публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» відповідно до наведеного вище законодавства пов`язується з початком фактичного постачання електричної енергії споживачу постачальником «останньої надії», а не з датою повідомлення споживача про укладення такого договору.

Як вже зазначалося вище, за інформацією AT «ДТЕК Донецькі електромережі» відповідача віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 18.10.2021р.

Судом встановлено, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 218471,42грн. відповідно до акту купівлі-продажу електроенергії за період грудень 2021.

В свою чергу, відповідач повністю здійснив оплату спожитої за періоди жовтень-листопад 2021, червень-вересень 2022 електроенергії, однак за твердженнями позивача оплати здійснені з простроченням встановленого строку.

Пунктом 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" регламентовано, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з п.п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:

протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;

протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;

в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до умов пункту 4.19. ПРРЕЕ розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За приписами пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору покладено на відповідача (споживача) в тому числі підпунктом 2 пункту 6.2. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами п.5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (п.4.3 комерційної пропозиції).

У надісланих позивачем рахунках зазначено, що вони мають бути сплачені протягом 5 банківських (робочих) днів від дати отримання.

Враховуючи умови пунктів 4.12 та 5.5.5 ПРРЕЕ щодо строків внесення оплати, у даному випадку суд керується умовами пункту 5.10 договору, за якими оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відтак, враховуючи вищевстановлені судом обставини щодо дати отримання рахунків, відповідач повинен був здійснити їх оплату у наступні строки:

- рахунок №000042170577/04/О10/22542 від 12.11.2021 на суму 138823,42грн (отриманий 17.11.2021) оплата до 24.11.2021 включно, а з 25.11.2021 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- рахунок №000042170577/04/О11/23540 від 09.12.2021 на суму 157436,75грн (отриманий 13.12.2021) оплата до 20.12.2021 включно, а з 21.12.2021 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- рахунок №000042170577/04/О12/24258 від 11.01.2022 на суму 218471,42грн (отриманий 13.01.2022) оплата до 20.01.2022 включно, а з 21.01.2022 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- рахунок №000042170577/04/К06/33468 від 22.08.2022 на суму 7125,30грн (отриманий 05.10.2022) оплата до 12.10.2022 включно, а з 13.10.2022 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- рахунок №000042170577/04/О07/33209 від 25.08.2022 на суму 5824,38грн (отриманий 29.08.2022) оплата до 05.09.2022 включно, а з 06.09.2022 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- рахунок №000042170577/04/О08/34535 від 22.09.2022 на суму 6347,81грн (отриманий 26.09.2022) оплата до 03.10.2022 включно, а з 04.10.2022 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- рахунок №000042170577/04/О09/35235 від 11.10.2022 на суму 7952,14грн (отриманий 13.10.2022) оплата до 20.10.2022 включно, а з 21.10.2022 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань.

Згідно з статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 3 частиною 3 статті 129 Конституції України та статей 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості за період грудень 2021 у розмірі 218471,42грн, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої суми боргу, отже позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 6961,92грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

У пункті 6.1 комерційної пропозиції сторони погодили, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.

Як вбачається з наданого суду розрахунку, позивач здійснює нарахування заявленої до стягнення пені наступним чином:

- на заборгованість за жовтень 2021 на суму 138823,42грн за період з 25.11.2021 по 28.12.2021 у розмірі 2270,61грн;

- на заборгованість за листопад 2021 на суму 157436,75грн за період з 21.12.2021 по 28.12.2021 у розмірі 621,12грн;

- на заборгованість за грудень 2021 на суму 218471,42грн за період з 21.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 4070,19грн;

Суд перевіривши розрахунок позивача дійшов висновку, що позивачем правомірно обраний період нарахування пені.

Здійснивши перевірку за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок пені, в межах обраних позивачем періодів, суд встановив, що він є правомірним, а тому вимоги в цій частини підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 121148,37грн. та 15% річних у сумі 148272,07грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Як вбачається з наданого суду розрахунку заявлених інфляційних втрат, позивачем здійснюється їх нарахування на виниклу заборгованість за період грудень 2021 та на сплачену з простроченням заборгованість за періоди жовтень 2021, червень-серпень 2022.

Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних втрат, в межах обраних позивачем періодів, встановив, що він є правомірним, а тому вимоги в цій частини підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

У п.7.4 комерційної пропозиції встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Отже, договором, що був укладений між сторонами, встановлено інший розмір процентів річних 15%, аніж встановлено частиною 2 статті 625 ЦК України (3% річних).

Як вбачається з наданого суду розрахунку, позивачем нараховуються 15% річних на несплачену заборгованість за період грудень 2021 та на сплачену з простроченням заборгованість за періоди жовтень-листопад 2021, червень-вересень 2022.

Судом встановлено, що обрані позивачем періоди нарахування 15% річних є правомірними.

Разом з цим, перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" здійснений позивачем розрахунок 15% річних, судом встановлено, що розрахунок є арифметично невірним, за підрахунком в межах обраних позивачем періодів, суд встановив, що правомірними вимогами в цій частині є загальний розмір річних в сумі 148181,90грн., у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині у сумі 90,17грн у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Щодо розподілу судових витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр м. Краматорськ» (84307, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 17-П, код ЄДРПОУ 42170577) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість в сумі в сумі 218471,42грн, річні в сумі 148181,90грн, інфляційні втрати в сумі 121148,37грн, пеню в сумі 6961,92грн та судовий збір в сумі 5937,16грн.

В задоволенні позовних вимог в частині річних у сумі 90,17грн відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2026.

Суддя Ю.В. Макарова