Рішення № 140950364, 27.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026м. ДніпроСправа № 904/6655/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК СТАНДАРТ», 49000, м. Дніпро, пр. Орлика Пилипа, буд. 16, оф. 207, код ЄДРПОУ 43237430

про стягнення неустойки у загальному розмірі 233 048,08грн.

СУТЬ СПОРУ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК СТАНДАРТ» про стягнення неустойки за Договором підряду № 320/4Д від 07.04.2025 у сумі 233 048,08грн., у тому числі пені за порушення терміну початку виконання робіт 2-го етапу у сумі 161 340,98грн.; пені за порушення строків завершення будівництва у сумі 71 707,10 грн.

Судові витрати у вигляді судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд №320/4Д від 07.04.2025р. в частині своєчасного виконання будівельних робіт.

Ухвалою суду від 26.11.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

12.12.2025р. до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де вказує про те, що за ініціативою Позивача за Договором підряду було складено Акт огляду будівельного майданчика від 21.05.2025 року. У вказаному Акті огляду Позивач зазначає, що Підрядник порушив підпункт «а» пункту 4.1.1 розділу 4 Договору, а саме порушив строки початку робіт визначених у «Календарному графіку виконання робіт» та підпункт «б» - більше ніж на 5 (п?ять) днів порушив строк виконання основних робіт, що, в свою чергу, відповідно до умов Договору є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку. Натомість, відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4), строки виконання робіт за Договором встановлені з 24 квітня 2025 року по 10 червня 2025 року. Звертає увагу, що з урахуванням положень ст. 509, ст. 530, ч.1. ст. 875 ЦК України, з огляду на предмет укладеного між сторонами Договору, а також ту обставину, що ціна Договору визначена у цілому за весь обсяг робіт - зобов`язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт - це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору. Наголошує, що Договір підряду не містить положень, якими встановлюється відповідальність Підрядника за порушення термінів початку виконання будівельних робіт окремо за ІІ етапом Договору. З огляду на встановлені обставини та доведеність відповідачем відсутності порушення, яке позивач поклав в основу вимоги про розірвання Договору, підстава для такого розірвання фактично не мала місця. Відтак, у останнього відсутнє передбачене законом право вимагати відшкодування збитків у зв`язку із розірванням Договору. Відповідач стверджу, що нарахування пені окремо за кожним етапом виконання робіт, визначених у Календарному графіку (Додаток 4) до Договору, є помилковим, оскільки відповідно до змісту п.1.1. Договорів Підряду, зобов`язання Підрядника полягає в розробці проектно-кошторисної документації та виконанні будівельних робіт по визначеному в укладеному Договорі об`єкту, що відповідає передбаченому умовами Договору порядку нарахування пені за невиконання зобов`язання в цілому.

17.12.2025р. до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що повідомлень про хід виконання робіт, в яких би було зазначено що відповідач приступив до виконання будівельних робіт ІІ етапу, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо), як то визначено п. 8.4 укладеного Договору від Підрядника на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило. Крім того, відповідач у своєму відзиві не заперечує, що на дату розірвання Договору (03.07.2025) до виконання будівельних робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт (додаток 4)), ІІ етап (будівля бліндажа (УФС-3); ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках; місця ведення вогню; люк; вхід в траншеї; відхоже місце) фактично не приступив. Вказані обставини не заперечуються відповідачем та не підлягають доказуванню в силу вимог ч. 1 ст. 75 ГПК України. Позивач вказує, що акт огляду будівельного майданчика є лише документом, який фіксує певний факт порушення умов Договору, в даному випадку відсутність початку будівельних робіт, передбачених Договором станом на 21.05.2025 і абсолютно не свідчить про розірвання Договору. Матеріальною ж підставою розірвання Договору є письмове повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку, яке направляється Замовником на адресу Підрядника. Повідомлення про розірвання договору направлено 25.06.2025, отримано відповідачем 27.06.2025. Отже, у відповідності до умов Договору, він є розірваним з 03.07.2025.

Відповідно до статті 248 Господарського кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

07.04.2025р. між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСК СТАНДАРТ» укладено Договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд від №320/4Д.

Згідно з пунктом 1.1. Договору в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 467» (далі об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.

Код ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи.

Склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до програми фінансування, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками. Джерелом фінансування проведення робіт є Державний бюджет України (п. 1.2. договору).

Власником результату виконаних робіт є замовник (п.1.3. Договору).

Пунктом 1.4. сторони дійшли згоди, що роботи виконуються за етапами:

І етап проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії "Робочий проект" (у склад якого повинен входити генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною договору;

ІІ етап будівельні роботи відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Відповідно до п.2.1., вартість робіт по Договору визначена за договірною ціною (додаток № 1) і складає: 2 987 807,75 грн (два мільйони дев`ятсот вісімдесят сім тисяч вісімсот сім гривень 75 копійок), в тому числі ПДВ 497 967,96 грн, та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

Договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 2.3. договору).

Пунктом 3.1. договору погоджено, що строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4).

Згідно з пунктом 3.2., підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання договору підряду.

Після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника (п. 3.4. договору).

У пункті 3.5. договору сторони погодили, що підрядник передає замовнику (згідно з накладною):

по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Format (.рdf). Проектну документацію стадії "робочий проект" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах .pdf, .docs.). Позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання акту виконаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання акту виконаних робіт замовник у цей самий строк зобов`язаний направити підряднику вмотивовану відмову від приймання проектної документації.

На підставі підпункту 4.1.1. пункту 4.1. Договору замовник має право відповідно до статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за Договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме:

достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:

а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника;

б) підрядник більше ніж на 5 (п`ять) днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками Замовника разом із представниками підрядника;

в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об`єкта та не усунув їх протягом узгодженого замовником та підрядником строку. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника;

г) систематичне порушення підрядником умов даного Договору.

Договір вважається розірваним через 5 (п`ять) календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника.

Згідно з підпунктом 4.2.1. пункту 4.2. Договору замовник зобов`язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).

Відповідно до пункту 6.1. Договору забезпечення робіт проєктною документацією покладається на підрядника.

Згідно з пунктом 8.1. Договору замовник за актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт)

На підставі пункту 8.2. Договору підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього Договору відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4) та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт.

На підставі пункту 8.4. Договору підрядник щомісячно до 10 (десятого) числа наступного місяця зобов`язаний інформувати замовника про:

хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо);

забезпечення виконання робіт з використанням матеріалів згідно з кошторисною документацією;

залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників;

результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів.

Відповідно до п. 10.1. Договору, приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконаних видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів, тощо, шляхом підписання Сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.

Відповідно до пункту 11.5. Договору розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно з пунктом 13.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

На підставі пункту 13.2. Договору підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по об`єкту, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

У пункті 13.7. сторони дійшли згоди, що штрафні санкції підлягають стягненню в повному обсязі незалежно від відшкодування збитків. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань.

Пунктом 13.13. встановлено, що підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за Договором, якщо таке порушення сталося не з його вини.

Відповідно до пункту 17.1. договору строк дії договору це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до цього договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 17.2 договору).

Відповідно до пункту 18.6., договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв`язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.

Згідно з розділом 19 договору, невід`ємною частиною цього договору є: додаток №1 Договірна ціна; додаток №2 Завдання на проектування; додаток №3 Зобов`язання; додаток №4 Календарний графік виконання робіт.

На виконання умов Договору, 08.04.2025р. сторони підписали акт приймання-передачі будівельного майданчику.

16 травня 2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ" та Військовою частиною НОМЕР_1 була укладена додаткова угода №1 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 320/4Д від 07.04.2025р. відповідно до пункту 1 якої, керуючись абзацом 5 п.48 Постанови, п.2.3 Договору, Сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 11,75грн, у зв`язку з цим домовилися про внесення змін до пункту 2.1 розділу 2 Договору та викласти його у наступній редакції:

"2.1.Вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток №1 до Додаткової угоди №1 від 16 травня 2025 р. до Договору на будівництво фортифікаційних споруд №3204Д від 07.04.2025р.), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (Додаток №5/1-5/8 до Додаткової угоди №1 від 16 травня 2025 р. до Договору №320/4Д від 07.04.2025р.), і складає: 2 987 796,00грн, в тому числі ПДВ 497 966,00 грн та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.» .

09.05.2025р. сторони підписали додаткову угоду №2 до договору, в якій у зв`язку із зміною банківських реквізитів «Підрядника», домовились про внесення змін до розділу 20 договору та викласти його у новій редакції.

Матеріалами справи встановлено, що роботи I етапу виконано Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСК Стандарт» згідно з умовами укладеного Договору. Розроблена підрядником проєктна документація затверджена наказом командира Військової частини НОМЕР_1 за №236 від 18.04.2025р.

09.05.2025р. сторони склали та підписали акт №1ПКД здачі-приймання виконаних проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 467» за договором № 320/4D від 07.04.2025р.

Утім в подальшому, в порушення пунктів 1.4, 3.1, 8.4 Договору ТОВ «ДСК СТАНДАРТ» у строки, встановленні Договором до виконання робіт 2 етапу (будівельних робіт по визначеному об`єкту) не приступив, про хід виконання робіт не проінформував, станом на кінцеві терміни виконання будівельних робіт за Договором будівельні роботи по об`єкту не завершив.

Про відсутність початку будівельних робіт (робіт 2 етапу) по об`єкту, передбачених укладеним договором, складено Акт огляду будівельного майданчика від 21.05.2025р., складеним уповноваженим представником Замовника та директором ТОВ «ДСК СТАНДАРТ» Касьяновим В.В.

Військова частина НОМЕР_1 указує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСК Стандарт» не розпочало своєчасно будівельні роботи (роботи ІІ етапу) за Договором, тому завершення будівельних робіт у визначений Договором строк стало неможливим, у зв`язку з чим позивач прийняв рішення про розірвання Договору в односторонньому порядку.

25.06.2025р. позивачем засобами поштового зв`язку на адресу відповідача направлено повідомлення за №21/100-673 від 25.06.2025р., в якому зазначалось, що відповідачем порушено підпункт «а» підпункту 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 Договору. Повідомив, що Договір вважається розірваним через 5 (п`ять) днів з дати отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСК Стандарт» повідомлення.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення поштове відправлення № 4903503157904вручено 27.06.2025р. ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку позивача, Договір є розірваним 03.07.2025 року.

З урахуванням вищевикладених обставин, позивач звернувся з даним позовом до суду, де нарахував та просить стягнути пеню за порушення терміну початку виконання робіт 2-го етапу у сумі 161 340,98грн. та пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 71 707,10грн.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

На підставі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений сторонами Договір містить елементи договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а також договору будівельного підряду, тобто є змішаним договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 глави 61 «Підряд», положення параграфа 1 «Загальні положення про підряд» застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

На підставі ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Суд зазначає, що пунктом 3.1 Договору та додатка № 4 до Договору (календарний графік виконання робіт по об`єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 467», сторони узгодили строк виконання 2 етапу робіт (будівельні роботи) з 11.05.2025 до 10.06.2025 року включно.

Як вбачається з акту огляду будівельного майданчика по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №467» 21.05.2025р., станом на 21.05.2025р. підрядник будівельні роботи на об`єкті «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 467» не розпочав, чим порушив умови Договору.

Підпунктом «а» підпункту 4.1.1 пункту 4.1 Договору сторони визначили правовий наслідок порушення підрядником терміну початку виконання будівельних робіт право замовника на односторонню відмову від Договору.

Вищенаведена умова Договору відповідає приписам ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, зокрема, порушенням терміну початку будівельних робіт, позивач скористався своїм правом на односторонню відмову від Договору, що відповідає приписам чинного законодавства та умовам Договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Відповідно до пункту 13.3 Договору за порушення терміну початку виконання робіт по Договору (пункт 3.1 Договору) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одну десятих відсотка) договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30 (тридцяти) календарних днів, замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово.

Згідно з пунктом 13.5 Договору за порушення строків завершення будівництва по Договору підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) договірної ціни за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі вищенаведених норм Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 161 340,98грн. за порушення терміну початку виконання робіт II етапу (будівельні роботи) за період з 11.05.2025 до 03.07.2025 та пеню в сумі 71 707,10грн. за порушення строків завершення будівництва за період з 10.06.2025 до 03.07.2025.

Здійснивши перевірку наданих розрахунків, суд дійшов висновку, що позивачем виконаний з порушеннями.

За підрахунками суду, за порушення терміну початку виконання робіт II етапу (будівельні роботи) становить 158 353,19грн., а пеня за порушення строків завершення будівництва становить 68 719,31грн.

Суд звертає увагу, що на підставі приписів ст. 253 Цивільного кодексу України прострочення завершення будівництва необхідно рахувати, починаючи з наступного дня після спливу відповідного строку.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 724,87грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ", 49000, м. Дніпро, пр. Орлика Пилипа, буд. 16, оф. 207, код ЄДРПОУ 43237430 на користь Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 неустойку за Договорами підряду від 07.04.2025 № 320/4Д у сумі 227 072,50грн. (двісті двадцять сім тисяч сімдесят дві гривні 50коп.), у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання робіт 2-го етапу у сумі 158 353,19грн. та пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 68 719,31грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ", 49000, м. Дніпро, пр. Орлика Пилипа, буд. 16, оф. 207, код ЄДРПОУ 43237430 на користь Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 2 724,87грн. (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні 87 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.10.2026

Суддя С.П. Панна