Ухвала суду № 140950344, 26.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

26.10.2026м. ДніпроСправа № 904/6335/26

За заявою Фермерського господарства "Пан Індик-1" про забезпечення позову у справі:

За позовом Фермерського господарства "Пан Індик-1" (Чернівецька обл., Дністровський р-н, с. Ворничани)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ Компані" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Суддя: Татарчук В.О.

Без участі представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Пан Індик-1" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ Компані" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 718765,47грн, з якої: 610832,81грн основний борг, 8145,29грн три відсотка річних, 16562,07грн інфляційні втрати та 83225,30грн пеня. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №15/09/25 від 15.09.2025 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2026 позовну заяву залишено без руху.

23.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ Компані" (код ЄДРПОУ 45351684, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, буд. 76А, інше приміщення 213), що знаходяться на всіх рахунках у банках та інших надавачах платіжних послуг, а також на кошти, які надходитимуть на ці рахунки, в межах суми 718765,47грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що у Господарському суді Дніпропетровської області за період з травня по жовтень 2026 року до відповідача пред`явлено понад 20 позовів і заяв про видачу судових наказів на загальну суму близько 35млн.грн (зокрема, справи №№ 904/4347/26, 904/4100/26, 904/2693/26, 904/5490/26, 904/4992/26, 904/5455/26, 904/5200/26, 904/3467/26, 911/1566/26). За таких умов грошові кошти, які надходитимуть на рахунки відповідача (зокрема, від розрахунків з ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель" після звірки за розірваним контрактом, про які відповідач заявляв суду), будуть спрямовані на задоволення вимог тих кредиторів, які першими вжили заходів забезпечення або пред`явили виконавчі документи. Без арешту коштів позивач на момент ухвалення рішення фактично залишиться без джерела його виконання.

26.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про забезпечення позову.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що станом на 23.10.2026 значна частина, зазначених позивачем в заяві про забезпечення позовних вимог, судових справ вже закрита шляхом затвердженням судом мирової угоди та виконанням відповідачем позовних вимог до винесення рішень суду по справам, частина справ перебуває на стадії врегулювання заборгованості шляхом направлення пропозицій щодо часткового розстрочення, що підтверджується діями відповідача у таких справах. Відсутність доказів реальної загрози невиконання рішення, а саме наявність відкритих виконавчих проваджень в системі АСВП за весь період роботи товариства та відсутність відомостей в реєстрі боржників України відносно відповідача. Також зазначає, що накладення арешту на банківські рахунки відповідача може значно ускладнити процес здійснення відповідачем господарської діяльності, включаючи і процес постачання продуктів харчування, який організовано з метою захисту безпеки населення та інтересів країни.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову разом з матеріалами справи та запереченнями відповідача в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина одинадцята статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з вимогою про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на наявність інших судових спорів щодо стягнення з відповідача грошових коштів суд оцінює критично, оскільки сама кількість таких спорів та загальна сума заявлених у них вимог не свідчать про актуальний розмір невиконаних зобов`язань відповідача та недостатність його майнових ресурсів для виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, наведені позивачем відомості, не враховують результатів розгляду відповідних справ та стану виконання зобов`язань, зокрема, з огляду на викладені відповідачем заперечення щодо врегулювання частини спорів та здійснення розрахунків.

Доводи заявника про те, що грошові кошти, які очікуються від ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель", будуть спрямовані на задоволення вимог інших кредиторів, внаслідок чого виконання рішення суду у даній справі стане неможливим, належним чином не обґрунтовані. Саме лише посилання на можливість здійснення відповідачем розрахунків з іншими кредиторами, без обґрунтування їх обсягу та впливу на можливість виконання рішення суду, не є достатньою підставою для застосування заявленого заходу забезпечення позову.

Господарський суд зазначає, що забезпечення позову не вимагає доведення неминучості невиконання рішення суду або обов`язкового встановлення дій відповідача, спрямованих на ухилення від його виконання.

Разом з тим, наведені заявником обставини в їх сукупності не дають достатніх підстав для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Таким чином, незважаючи на наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог та обмеження розміру арешту сумою позову, заявником належним чином не обґрунтовано необхідності застосування такого заходу за наведених обставин.

З огляду на вищезазначене, оцінивши доводи позивача та заперечення відповідача в їх сукупності, з урахуванням розумності, обґрунтованості та співмірності заявленого заходу забезпечення позову, а також необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, у зв`язку з чим, відмовляє в її задоволенні.

Частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства "Пан Індик-1" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.10.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяВ.О. Татарчук