Ухвала суду № 140950253, 27.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПОПЕРЕДНЬОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 903/820/26Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за участю учасників судового процесу:

від ТОВ «НоваПей Кредит»: Вершинін К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/820/26 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2026 представник фізичної особи ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить суд:

- прийняти заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;

- відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;

- призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича.

02.09.2026 арбітражний керуючий Рабан Микита Тарасович сформував в системі Електронний суд заяву арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство, в якій зазначив, що згідний бути призначеним керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (Т-2 а.с.246-279).

Ухвалою господарського суду від 03.09.2026 заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 15.09.2026 (Т-2 а.с.281).

Ухвалою суду від 15.09.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів Боржника, призначено керуючим реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича (Т-3 а.с. 4-7).

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 16.09.2026 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (Т-3 а.с. 14-15).

21.09.2026 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист про перетин державного кордону боржницею ОСОБА_1 та членами її сім`ї (Т-3 а.с.17-18).

22.09.2026, 30.09.2026 від АТ «Перший Український Міжнародний банк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ КБ «ПриватБанк», АТ КБ «Глобус», АТ «Ідея Банк» надійшли відповіді з інформацією про відкриті рахунки та залишок коштів боржниці ОСОБА_1 (Т-3 а.с.20, 38, 40, 42-44, 48-54, ).

23.09.2026 ГУ ДПС у Волинській області надіслало лист, яким долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, станом на 16.09.2026, за період з 01.01.2023 по 31.07.2026 громадянки ОСОБА_1 та членів її сім`ї (Т-3 а.с.22-37).

Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника:

- 07.10.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ФІН в якій просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ ЕКО ФІН до ОСОБА_1 в сумі 10240,00 грн, а також 5324,80 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу і включити їх до реєстру вимог кредиторів (Т-3 а.с.55-180);

- 19.10.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю НоваПейКредит в якій просить суд визнати товариство з обмеженою відповідальністю НоваПей Кредит конкурсним кредитором фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами у розмірі 10139,11грн (Т-4 а.с.1-79).

Ухвалами суду від 12.10.2026 та від 19.10.2026 відповідні заяви з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду, розгляд заяв в попередньому судовому засіданні призначено на 27.10.2026 (Т-3 а.с.182, Т-4 а.с. 81).

08.10.2026 та 19.10.2026 керуючий реструктуризацією боржника сформував в системі «Електронний суд» повідомлення про наслідки розгляду заяв з вимогами до боржника ОСОБА_1 , згідно яких повідомив, що вимоги ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «Еко Фін» визнаються повністю і підлягають погашенню.

16.10.2026 та 20.10.2026 представниця боржниці сформувала в системі «Електронний суд» заяви, в яких зазначила, що Клімчук Ю.Б. визнає вимоги ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «Еко Фін» в повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.10.2026 задоволено заяву представника ТОВ Нова Пей Кредит Вершиніна Костянтина Валерійовича про участь у судовому засіданні, що призначене на 27.10.2026 року о 10:00 год. та в усіх інших судових засіданнях по справі №903/820/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

15.10.2026 керуючий реструктуризацією сформував в системі «Електронний суд» звіт про проведену роботу в справі №903/820/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (Т-Т-3 а.с.190-236), в якому зазначив, що ним було направлено ряд запитів до відповідних реєстраційних органів, зокрема: Державна авіаційна служба, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, Західне міжрегіональне управління з питань праці, Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області, Державна інспекція архітектури та містобудування Украі?ни, ГУ ДПС у Волинської області, Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця», Державне космічне агентство України, Волинська митниця ДФС, Морська адміністрація, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, ДП Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин, ТСЦ №0741, Регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Управління з питань цивільного захисту Волинської ОДА тощо. Додав до вказаного звіту відповідні відповіді на запити.

Також, у вказаному вище звіті керуючий реструктуризацією повідомив суд та кредиторів, про здійснення перевірки декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, які були подані до суду боржником. Зазначив, що станом на 14.10.26р., за результатами перевірки декларацій про майновий стан боржника не встановлено фактів приховування боржником доходів або ж майна за рахунок якого можливо погасити кредиторські вимоги в справі про неплатоспроможність та/або невідповідностей у відомостях зазначених в деклараціях про майновий стан.

У визначений судом день та час кредитор - ТОВ ЕКО ФІН та боржник своїм правом на участь в судовому розгляді не скористалися, причини неявки в судове засідання суду не повідомили.

Не з`явився в судове засіданні і керуючий реструктуризацією.

Представник ТОВ «НоваПей Кредит» у судовому засіданні підтримав подану заяву про визнання кредиторських вимог до боржника.

Заслухавши представника кредитора ТОВ «НоваПей Кредит», дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 16.09.2026 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що боржником звертаючись до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, надано конкретизований список кредиторів із зазначенням підстав виникнення грошових зобов`язань та сум заборгованості із ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ; ТОВ МУЛЬТІКРЕДИТ; CRYPTO CAPITAL LIMITED; ТОВ ІННОВАЦІЯ КОМПАНІ; ТОВ Фінансова Компанія Тайгер Фінанс; ТОВ Фінансова Компанія КРЕДІПЛЮС; ТОВ Фінансова Компанія АБЕКОР; ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА; ТОВ ІЗІ КРЕДИТ; ТОВ ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ; ТОВ Фінансова Компанія КІФ; ТОВ ФІНТАРГЕТ; ТОВ Мілоан; ТОВ СІРОКО ФІНАНС; ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ; ТОВ ГАМА АПГРЕЙД; ТОВ СОС КРЕДИТ; ТОВ Фінансова Компанія Є ГРОШІ; ТОВ ЕКО ФІН; ТОВ ІНВЕСТМЕНТ ФІНАНС ГРУП; ТОВ МАКС КРЕДИТ; ТОВ МІСТЕР МАНІ; ТОВ Фінансова Компанія НОВІ КРЕДИТИ; ТОВ ФК ПРОСТО КРЕДИТ; ТОВ СТАР ФАЙНЕНС ГРУП; ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ; ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ БІКСБІТ; ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГВАДІАНА.

Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому (справа №902/221/22):

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ, що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржниці, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, 24.02.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО ФІН та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №67273177.

Відповідно п. 2.1. договору, товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором. Типом кредиту є кредит.

Відповідно п. 2.2. договору, кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 4000,00 грн.

Згідно п. 2.3. договору, строк користування кредитними коштами складає 730 (днів), який починається з 24.02.2026 та закінчується 23.02.2028 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Відповідно п. 2.4. договору, дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 09.03.2026 (рекомендована дата платежу).

Згідно п. 2.5. договору, поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 23.02.2028 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно п. 2.6. договору, проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (денна процентна ставка - 0,1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.

Відповідно п. 2.7. договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.

Відповідно п. 2.8. договору, позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 09.03.2026 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 23.02.2028 (останнього дня строку кредитування).

Боржник не надавав своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України позичальник свої зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В результаті порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, в останньої перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" виникла заборгованість у загальному розмірі 10240,00 грн, з них 4000 грн тіло кредиту, 6240 грн заборгованості за відсотками згідно кредитного договору № 67273177 від 24.02.2026.

Станом на день розгляду заяви ОСОБА_1 зобов`язання за кредитом не виконала, кредит не повернула, процентів за користування кредитом не сплатила.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту остання має перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" непогашену заборгованість, яка підставна та підлягає до часткового задоволення на загальну суму 9880 грн, з них 4000 грн. тіло кредиту, 5880 грн заборгованості за відсотками.

Як вбачається із поданих кредитором розрахунків, нарахування відсотків за вищезазначеним договором здійснено, в тому числі, в період з 15.09.2026 по 23.09.2026 включно, після відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.09.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ будь-які нарахування (штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника) з дати відкриття провадження, а саме з 15.09.2026 року, припиняються.

Отже, вимоги щодо заборгованості за відсотками нараховані кредитором в період з 15.09.2026 по 23.09.2026 в розмірі 360,00 грн згідно договору № 67273177 від 24.02.2026 підлягають відхиленню.

Кредиторські вимоги ТОВ "Еко Фін були розглянуті арбітражним керуючим Рабаном М.Т. та визнані останнім повністю на суму 10324,80 грн. позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір та витрати на правничу допомогу); 10 240,00 грн. друга черга.

Щодо кредиторських вимог в частині витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

На підтвердження понесених кредитором витрат до поданої заяви додано договір № 20-03/2024 про надання правової допомоги від 20.03.2024, укладений із АО Лігал Ассістанс та ТзОВ Еко Фін (Т-3 а.с. 161-162), прайс-лист АО Лігал Ассістанс (Т-3 а.с. 162 на звороті-163 на звороті), затвердженого рішенням загальних зборів № 01-11/2023 від 01.11.2023.

Згідно п.2.3 договору адвокатське об`єднання має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою адвокатське об`єднання укладає окремий договір.

Відповідно до п. 4.1. цього договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Заявник не надав як укладеного окремого договору з адвокатом Сердійчуком Олександром Леонідовичем(підписант заяви), так і відповідної заявки на надання юридичної допомоги у справі 903/820/26, акту приймання - передачі наданих послуг на суму 5000 грн, тобто не підтвердв будь якого зв`язку між АО Лігал Ассістанс та адвокатом Сердійчуком Олександром Леонідовичем. А тому за приписами ст. 126 ГПК України вказані витрати ТзОВ Еко Фін саме у справі 903/820/26 є необґрунтованими (не підтвердженими) і їх належить відхилити.

Розглянувши заяву ТзОВ Еко Фін про визнання грошових вимог на загальну суму 20564,80 грн, господарський суд вважає за можливе грошові вимоги останнього визнати частково та включити їх до реєстру вимог кредиторів із такою черговістю їх задоволення:

- 5324,80 грн встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 9880 грн вимоги другої черги.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит" з грошовими вимогами до боржниці, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит», як кредитодавцем, та Клімчук Юлією Богданівною, як позичальником, було укладено публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом «Посилка в кредит» шляхом підписання Позичальником заяв про приєднання, а саме:

- заява про приєднання до умов публічного договору № 762119 від 22.07.2025;

- заява про приєднання до умов публічного договору № 839284 від 26.08.2025;

- заява про приєднання до умов публічного договору № 895568 від 20.09.2025;

- заява про приєднання до умов публічного договору № 957124 від 17.10.2025;

- заява про приєднання до умов публічного договору № 1039811 від 22.11.2025;

- заява про приєднання до умов публічного договору № 1132786 від 29.12.2025.

Публічний договір про споживчий кредит (публічна пропозиція) розміщений на сайті Кредитора за посиланням https://novapay.credit/documents/publichniydogovir-pro-spozhivchiy-kredit/ (а.с. Т-4 а.с. 69-76 на звороті).

Відповідно до п. 12.1 Публічного договору сторони погодили, що Договір та всі правочини (у тому числі підписання Заяв/Заяв про видачу траншу, договорів, угод, листів, повідомлень) вчиняються Сторонами або кожною Стороною окремо в електронній формі з використанням КЕП для Кредитодавця та ЕП OTPпаролем для Позичальника.

Згідно п. 12.2. Публічного договору, КЕП Кредитодавця та ЕП OTP-паролем Позичальника є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Пункт 12.4. Публічного договору визначає наступний порядок накладання Позичальником ЕП ОТР-паролем на електронний документ.

Відповідно до п. 12.4.1. Публічного договору кредитодавець генерує OTP-пароль і відправляє його Позичальнику на фінансовий номер мобільного телефону Позичальника із зазначенням інформації, яка буде ним підтверджуватися;

Згідно п. 12.4.2. Публічного договору у разі згоди Позичальник передає отриманий OTP-пароль Кредитодавцю;

Пунктом 12.4.3. Публічного договору передбачено, що у разі якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається із фінансовим номером мобільного телефону Позичальника, вважається, що Позичальник прийняв запропоновані умови;

Відповідно до п. 12.4.4. Публічного договору сторони визнають ОТР-пароль електронним підписом Позичальника.

Перевірка ЕП, OTP-паролю та перевірка Позичальника здійснюється з використанням програмно-технічних засобів Кредитодавця. В разі негативного результату перевірки Кредитодавець відмовляє Позичальнику в прийманні електронного документа (у т.ч. Заяви/Заяви про видачу траншу) - п. 12.5. Публічного договору.

Відповідно до п. 2.1. Публічного договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит шляхом видачі Траншів у межах ліміту кредитної лінії та в межах строку дії ліміту кредитної лінії відповідно до умов, що погоджені Сторонами у Договорі/Заяві.

Розмір Траншу узгоджується Сторонами шляхом подання Позичальником Заяви про приєднання Кредитодавцю, у якій вказується сума, строк та інші умови видачі та повернення Траншу - п. 2.1.1. Публічного договору.

Згідно з п. 2.1 Заяви № 762119 від 22.07.2025 (далі - Заява № 762119) (Т-4 а.с.10на звороті-15) Позичальник просив Кредитодавця видати їй 3 206,00 грн. На підставі Заяви № 762119 Позичальником отримано кошти у розмірі 3 206,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 762119 від 22.07.2025 (а.с.66). Станом на 15.09.2026 заборгованість за Заявою № 762119 становить 1 959,16 основної заборгованість за кредитом.

Згідно з п. 2.1 Заяви № 839284 від 26.08.2025 (далі - Заява № 839284) (Т-4 а.с. 21-25) Позичальник просив Кредитодавця видати їй 3295,00 грн. На підставі Заяви № 839284 Позичальником отримано кошти у розмірі 3295 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 839284 від 26.08.2025 (Т-4 а.с. 66 на звороті).Станом на 15.09.2026 заборгованість за Заявою № 839284 становить 2 105,11 грн. основної заборгованість за кредитом.

Згідно з п. 2.1 Заяви № 895568 від 20.09.2025 (далі - Заява № 895568) (Т-4 а.с.30 на звороті- 33) Позичальник просив Кредитодавця видати їй 1 784,00 грн. На підставі Заяви № 895568 Позичальником отримано кошти у розмірі 1 784,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 895568 від 20.09.2025 (Т-4 а.с.67). Станом на 15.09.2026 заборгованість за Заявою № 895568 становить 1 077,28 грн основної заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 2.1 Заяви № 957124 від 17.10.2025 (далі - Заява № 957124) (Т-4 а.с. 39 на звороті-42 на звороті) Позичальник просив Кредитодавця видати їй 3790 грн. На підставі Заяви № 957124 Позичальником отримано кошти у розмірі 3 790,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 957124 від 17.10.2025 (Т- 4 а.с. 67 на звороті). Станом на 15.09.2026 заборгованість за Заявою № 957124 становить 2 631,92 грн. основної заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 2.1 Заяви № 1039811 від 22.11.2025 (далі - Заява № 1039811) (Т-4 а.с. 48 на звороті- 51 на звороті ) Позичальник просив Кредитодавця видати їй 2 609,00 грн. На підставі Заяви № 1039811 Позичальником отримано кошти у розмірі 2 609,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1039811 від 22.11.2025 (Т-4 а.с. 68). Станом на 15.09.2026 заборгованість за Заявою № 1039811 становить 1 884,20 грн. основної заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 2.1 Заяви № 1132786 від 29.12.2025 (далі - Заява № 1132786) (а.с. 57 на звороті-60 на звороті) Позичальник просив Кредитодавця видати їй 642,00 грн. На підставі Заяви № 1132786 Позичальником отримано кошти у розмірі 642,00 грн, що підтверджується Заявою № 1132786 та розрахунком заборгованості. Станом на 15.09.2026 заборгованість за Заявою № 1132786 становить 481,44 грн. основної заборгованості за кредитом.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 15.09.2026 року перед ТОВ «НоваПей Кредит» становить 10 139 гривень 11 копійок.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит" свої зобов`язання за договором згідно підписаних заяв про приєднання до умов публічного договору виконало в повному обсязі, надавши клієнту можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановлених лімітів, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, розрахунками заборгованості наданими ТОВ НоваПей Кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Підписана між кредитором та боржником Заява на приєднання до ДКБО є договором приєднання, і даний документ містить усі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг надання кредиту є фінансовою послугою.

Відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

Аналогічна норма міститься у ч.2 ст. 29 Закону України Про платіжні послуги.

Згідно з ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Докази оплати боржницею заборгованості за кредитом за вищевказаним договором, згідно заяв про приєднання до умов публічного договору в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим в порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позичальниця свої зобов`язання не виконала.

Розглянувши заяву ТзОВ "НоваПей Кредит " про визнання грошових вимог на загальну суму 10139,11 грн, господарський суд вважає за можливе грошові вимоги останнього визнати повністю та включити їх до реєстру вимог кредиторів із такою черговістю їх задоволення:

- 5324,80 грн встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 10139,11грн вимоги другої черги.

На кредитора при зверненні у справі про банкрутство із заявою про визнання грошових вимог до боржника покладений обов`язок надати на підтвердження цих вимог разом з заявою всі докази, які відповідають вимогам щодо доказів (статті 76-79 ГПК України), незалежно від того, чи вважає він певну сукупність доказів достатнім для підтвердження грошових вимог до боржника, та незалежно, чи заперечують інші учасники його грошові вимоги. У протилежному випадку - у разі ненадання кредитором всіх документів на підтвердження грошових вимог - він несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням ним процесуальних дій (стаття 13 ГПК України), що, водночас, не виключає поширення на кредитора права надавати додаткові докази за правилами статті 269 ГПК України.

Отже, Кредитор при зверненні з відповідною заявою до суду першої інстанції мав надати всі документи, які дозволили б суду встановити наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання Боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, платіжних документів, банківських виписок, платіжних доручень, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Про це свідчить практика Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 грудня 2023 року по cправі № 918/463/22.

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.

Згідно з нормами статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, Для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.

Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно зі ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Керуючись ст.ст. 2, 122-123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ФІН про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ФІН (01104, місто Київ, б.Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 324, код ЄДРПОУ 43564082) до фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) частково в розмірі:

- 9880 грн (основний борг за кредитним договором) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

В решті вимог відмовити

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит" (04119, місто Київ, вул.Джонса Ґарета, будинок 8, офісна будівля літ. 20Г, офіс 701-2, код ЄДРПОУ 40055034) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повністю в розмірі:

- 10139,11грн (основний борг за кредитним договором) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

3. Визначити визнані судом вимоги кредитора до боржниці фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):

3.1. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ФІН (01104, місто Київ, б.Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 324, код ЄДРПОУ 43564082) у наступній черговості:

- 9880 грн (основний борг за кредитним договором) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

3.2. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит" (04119, місто Київ, вул.Джонса Ґарета, будинок 8, офісна будівля літ. 20Г, офіс 701-2, код ЄДРПОУ 40055034) у наступній черговості:

- 10139,11грн (основний борг за кредитним договором) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

4. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Рабана М.Т. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

5. Керуючому реструктуризацією Рабану М.Т. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.

6. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 17 листопада 2026 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції за заявою представника ТОВ «Нова Пей Кредит» Вершиніна К.В.

Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а, в залі судових засідань №103).

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повна ухвала суду підписана 27.10.2026.

Суддя І. О. Гарбар