Постанова № 140949051, 26.10.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1490/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №727811 від 24 липня 2026 року вбачається, що 24 липня 2026 року близько 14 год. 04 хв. водій ОСОБА_1 в с. Жадень Сарненського району Рівненської області, по вулиці Центральна, поблизу будинку №8, керував транспортним засобом марки "VIPER" моделі "ZS125-A", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Алкотест 6810" та від проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі, а від надання письмових пояснень відмовився з посиланням на статтю 63 Конституції України. Відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення його відсторонено від керування транспортним засобом.

На розгляд справи до суду ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Тобито, практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його вину доведено повністю, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №727811 від 24 липня 2026 року; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 24.07.2026, в якому зафіксовано виявлені в ОСОБА_1 ознаки сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук) та зазначено, що огляд не проводився; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним поліцейським 24.07.2026, у якому зазначено ті самі ознаки сп`яніння та що огляд не проводився; зобов`язанням до протоколу серії ЕПР1 №727811 від 24.07.2026 про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом "VIPER", д.н.з. НОМЕР_2 ; довідкою ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, згідно з якою ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, права керування не позбавлений, протягом року за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався; а також оглянутим відеозаписом, що наявний в матеріалах справи та долучений працівниками поліції, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом без мотошолома і з пасажиром, наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора.

Згідно статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

За приписами частин 2, 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів чи у разі незгоди з його результатами - в закладах охорони здоров`я. ОСОБА_1 відмовився пройти огляд як в один, так і в інший спосіб, що зафіксовано на відеозаписі.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (пункт 27), якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а щодо інших осіб накладення штрафу в такому ж розмірі.

Тобто, для водіїв адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, є безальтернативним. При цьому, суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Цією ж постановою Пленуму визначено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейським судом з прав людини у рішенні «Енгель та інші проти Нідерландів» визначено критерії, за наявності яких правопорушення може розцінюватися як кримінальне у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: критерій національного права, критерій кола адресатів та критерій мети і тяжкості наслідків. Аналіз диспозиції та санкції ч.1 ст.130 КУпАП дає підстави враховувати під час розгляду цієї справи гарантії, властиві кримінальному обвинуваченню у розумінні Конвенції.

У зв`язку з наведеним, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд бере до уваги висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 04 вересня 2023 року у справі №702/301/20, згідно з якими особі може бути призначено додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

У зазначеній постанові також наголошено, що підхід, за якого особа, яка фактично керувала транспортним засобом, однак посвідчення водія не отримувала, не може бути позбавлена права керування транспортними засобами, не відповідав би засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелював би попереджувальну мету такого заходу.

Суд враховує, що наведені висновки Верховного Суду викладені у кримінальному провадженні, однак вони стосуються правової природи позбавлення права керувати транспортними засобами як заходу, спрямованого на забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому є релевантними при вирішенні питання про можливість застосування такого стягнення до ОСОБА_1 , який фактично керував транспортним засобом, але посвідчення водія не отримував.

Водночас суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив грубе правопорушення, своєчасне припинення якого працівниками поліції дозволило запобігти ймовірним тяжким наслідкам. Адже керування транспортними засобами у стані алкогольного або іншого сп`яніння, як і відмова від огляду на стан сп`яніння, становить найвищий ступінь суспільної небезпеки серед порушень правил безпеки дорожнього руху. Нетверезий водій створює безпосередню загрозу як для власного життя і здоров`я, так і для інших учасників дорожнього руху - пішоходів та інших водіїв.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Разом із тим, згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 24, 40-1, 130, 284, 287, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./ 21081300;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001;

Код класифікації доходів бюджету: 21081300;

Код ЄДРПОУ суду: 26406188;

призначення платежу: 21081300; серія протоколу____; номер протоколу_____; (ПІП повністю).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор