Рішення № 140948457, 27.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19569/24

Провадження № 2/369/2346/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 12.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 12.07.2024-100001523, відповідно до умов договору Позивач надав Відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 84 дні. Позивач свої зобов`язання перед Відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором Відповідач має заборгованість у розмірі 22272,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000,00 грн., по процентам в розмірі 9072,00 грн., комісія 1200,00 грн. та неустойка у розмірі 4000, 00 грн.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №12.07.2024-100001523 від 12.07.2024 у розмірі 22272,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.

У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача в своїх позовних вимогах просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмовий відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1ст. 280ЦПК України). У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала, тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Судом встановлено, що 12.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №12.07.2024-100001523.

Згідно з п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.

Згідно з п. 4.3. Договору днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день на останній день періоду внесення відповідного платежу.

Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту - до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом - в дати, вказані у Графіку платежів.

Відповідно до ст.3 Закону України«Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до норм ч. 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України "Про електронну комерцію".

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідач електронним цифровим підписом підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтвердив укладання кредитного договору та отримання на свій рахунок кошти у розмірі 8000,00 грн, а отже акцептовано умови договору.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору,ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. ст.525,526,530,536,610,612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Дослідивши надані позивачем розрахунки заборгованості, суд встановив, що за кредитним договором № 12.07.2024-100001523 від 12.07.2024 заборгованість відповідача становить 17 072,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8000,00 грн та заборгованості за процентами у розмірі 9072,00 грн.

Наведений розрахунок підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, та відповідає умовам укладених між сторонами договорів.

Щодо вимог позивача щодо стягнення неустойки. вказаним договором в сумі 4000,00 грн, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки вказаний вище кредитний договір в даній справі був укладений в липні 2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то вся нарахована за таким договором неустойка та передбачені ст. 625 ЦК України нарахування не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких обставин вимога позивача про стягнення неустойки у розмірі 4 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про стягнення комісії суд зазначає таке.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов`язані з наданням споживчих кредитів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть належати комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 11 зазначеного Закону кредитодавець зобов`язаний безоплатно, але не частіше одного разу на місяць, надавати споживачу інформацію про стан його заборгованості.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зроблено висновок, що умови договору про оплатність інформації щодо стану кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно, є нікчемними, а тому вимоги про стягнення відповідної комісії задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що умови кредитного договору щодо сплати комісії суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а тому правові підстави для її стягнення відсутні.

Отже, вимоги позивача про стягнення комісії задоволенню не підлягають.

Відзив на позов відповідачем не подано, розрахунок заборгованості не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості або її неправильного нарахування суду не надано.

Оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, а в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 12.07.2024-100001523 від 12.07.2024 заборгованість відповідача становить 17 072,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8000,00 грн та заборгованості за процентами у розмірі 9072,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 856,83 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» ст.ст. 11-15, 207, 526, 599, 612, 625, 629, 639, 1046, 1048, 1049, 10050, 1059 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 12.07.2024-100001523 від 12.07.2024 у сумі 17 072,00 грн. (сімнадцять тисяч сімдесят дві гривні 00 коп.), яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8000,00 грн. (всім тисяч гривень 00 коп.) та заборгованості за процентами у розмірі 9072,00 грн.(дев`ять тисяч сімдесят дві гривні 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 856,83 грн.(одна тисяча вісімсот п`ятдесят шість гривень 83 коп.)

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ