Рішення № 140948020, 27.10.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1376/26

Провадження № 2/293/1128/2026

27 жовтня 2026 рокуселище ЧерняхівЧерняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" заборгованість за договором №2001077284401 від 13.07.2018 в розмірі 26386,46 грн, з яких: заборгованість за кредитом 16292,84 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 10093,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2001077284401 від 13.07.2018.

Суд, у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, сформував запит в ЄСІТС "Електронний суд", та отримав відповідь з ЄДДР №3340598 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 21.09.2026 суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" залишив без руху та надав позивачу 7-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

23.09.2026 за вх.ЕП-6498 позивач, на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2026, направив заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 28.09.2026 суд суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 22.10.2026 о 12:00.

У судовму засіданні від 22.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення .

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №2001077284401 від 13.07.2018, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1

Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань з повернення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 26386,46 грн, з яких 16292,84 грн заборгованість по тілу кредиту, 10093,62 грн заборгованість по процентам.

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладений договір факторингу №1, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей», отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Отже, позивач доводить, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2001077284401 від 13.07.2018 в сумі 26386,46 грн.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання належним чином та заборгованість за кредитом не погасила.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання сторони не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив хоча про день, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином та своєчасно, про що в матеріалах справи міститься повідомлення.

У заяві від 16.09.2026 представник позивача просить проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання від 22.10.2026 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. У заяві від 26.10.2026 представник відповідача просить проводити розгляд справи без участі представника відповідача та відповідача.

20.10.2026 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, поданий в порядку ст. 178 ЦПК України, у якому просить суд поновити строк для подання відзиву та у задоволенні позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Відповідач не погоджуючись із заявленими позовними вимогами зазначає, що у кредитному договорі № 2001077284401 від 13.07.2018 не визначено розміру щомісячної відсоткової ставки та порядок нарахування відсотків, проте позивач до матеріалів справи долучає розрахунок заборгованості, з якого неможливо зрозуміти яким чином нараховується відсоткова ставка.

Також наголошує, що згідно заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено розмір річної процентної ставки 49,00%, проте у кредитному договорі № 2001077284401 від 13.07.2018 реальна річна процентна ставка становить 59,32%, тобто з наданих позивачем документів неможливо встановити строк дії кредитного ліміту, процентна ставку за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу тощо.

Додатково зазначає, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є первинним документом, що підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Також вказує, що відповідачем було погашено кредитну заборгованість у 2020 році.

Представник відповідача зазначає, що відповідач належить до соціально незахищених верств населення, оскільки, відповідач отримала право на безоплатну вторинну правову допомогу як малозабезпечена особа, середньомісячний дохід якої нижчий суми прожиткового мінімуму, а також, що відповідач є пенсіонером та отримує соціальну пенсію, має онкологічне захворювання, є особою з інвалідністю 3-ї групи, що підтверджується копіями довідок ОК-7, ОК-5, копією довідки до акту огляду МСЕК від 31.05.2022, пенсійним посвідченням та випискою із медичної карти амбулаторного хворого.

Також відповідач не погоджується із заявленою вимогою позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн та зазначає, що заявлена позивачем сума на компенсацію витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат, а тому вважає за можливе стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Додатково просить врахувати соціальний стан відповідача як особи, що на даний час перебуває у важкому фінансовому стані, отримує мінімальний дохід, має онкозахворювання, інвалідність 3-ї групи та надати розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України.

26.10.2026 на адресу від представника позивача, у порядку ст.179 ЦПК України, надійшла відповідь на відзив на позовну заяву зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача. Зазначає, що згідно наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 2001077284401 від 13.07.2018 становить 26386,46, розмір заборгованості нараховано правомірна. Позивач вказує, що виписка з банківського рахунку є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить користування відповідачем кредитними та коштами, також наголошує, що відповідно до Переліку типових документів, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. №578/5, виписка має статус первинного документа.

Щодо умов кредитування, безпосередньо погоджених відповідачем у заяві про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вказує, що відповідач був обізнаний з умовами публічної пропозиції договору з усіма додатками, тарифами та умовами кредитування при підписанні ним заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Щодо кредитного ліміту та фактичного використання коштів наголошує, що довідка банку про встановлення та зміну кредитного ліміту містить послідовність облікових значень ліміту та розмір процентної ставки. Згідно з цими даними, відповідачу було встановлено кредитний ліміт 13.07.2018 у розмірі 1000,00 грн, який неодноразово змінювався, востаннє 12.02.2020 17000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки, а тому позовні вимоги у загальному розмірі 26 386,46 грн є повністю обґрунтованими та доведеними.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначає, що доводи відповідача щодо неспівмірності витрат є суто суб`єктивними. Натомість надані позивачем докази у їх сукупності свідчать, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Рудзея Ю.В. у розмірі 10 000,00 грн повною мірою відповідають критеріям обґрунтованості, пропорційності та реальності, визначеним ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а тому мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У судовому засіданні від 22.10.2026 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13.07.2018 ОСОБА_1 підписала заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001077284401, в якій зазначено, що підписанням цієї заяви беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті банку в повному обсязі. Просить відкрити на її ім"я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку, а також встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 1000 грн. Реальна річна процентна ставка складає 59,32 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 1255,11 грн.

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001077284401 від 13.07.2018 ОСОБА_2 13.07.2018 встановлено кредитний ліміт в розмірі 1000 грн, який 27.09.2018 збільшено до 5000,00 грн, 15.01.2019 - до 9 300,00 грн, 21.05.2019 - до 12 800,00 грн, 18.10.2019 до 14 900,00 грн, 12.02.2020 - до 17 000,00 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №2001077284401 від 13.07.2018, вбачається, що станом на 25.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить у розмірі 26386,46 грн, з яких 16292,84 грн заборгованість по тілу кредиту, 10093,62 грн заборгованість по процентам.

Позивачем надано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 13.07.2018 року по 25.06.2026, з якого вбачається, що відповідачка користувалася наданими їй кредитними коштами та частково погашала заборгованість.

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладений договір факторингу №1, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей», отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача, окрім договорів факторингу, позивач додає копію витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №1 від 26.06.2026, копію платіжної інструкції від 26.06.2026 №23 за договором факторингу №1 від 26.06.2026.

Так відповідно до копії витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №1 від 26.06.2026 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 26386,46 грн, з яких 16292,84 грн заборгованість по тілу кредиту, 10093,62 грн заборгованість по процентам.

Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у заявленому до стягнення розмірі у сумі 26386,46 грн.

Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючу заборгованість перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами склалися у зв`язку з підписанням відповідачем Заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ» № 2001077284401 від 13.07.2018.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за цим договором.

Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов`язань із своєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредитних коштів, а також факт укладення договору на умовах зазначених позивачем.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач з умовами договору була ознайомлена, підписала кредитний договір, однак умови договору порушила, у встановлений договором строк кредитні кошти не повернула та проценти за користування кредитом не сплатида. Зворотного відповідачем не доведено.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем не спростований та станом на день вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.

Разом з тим суд наголошує, що факт отримання та користування кредитними відповідачем підтверджується банківською випискою, що міститься у матеріалах справи, яка є первинним документом та належним і допустимим доказом в межах доказування у даній справі.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за кредитним договором № 2001077284401 від 13.07.2018 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" (позивач).

З огляду на викладене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16292,84 грн грн, заборгованості за відсотками у розмірі 10093,62 є обґрунтованими, заявленими у відповідності до умов договору та підлягають задоволенню.

З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню на загальну суму 26386,46 грн, з яких: 16292,84 грн - заборгованість за кредитом, 10093,62 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Стосовно заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Згідно із ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Вказане закріплено і в ст.18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

За приписами ч.1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно із ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин а справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Так, відповідач просить врахувати її важке фінансове становище, наявність онкозахворювання, інвалідність 3-ї, мінмальний дохід та розстрочити виконання рішення суду на строк 12 місяців.

Проаналізувавши всі обставини справи, суд уважає за можливе заяву відповідача задовольнити та застосувати розстрочку виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяців з дня постановлення рішення суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 2198,87 гривень.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає таке.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі строна зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).

Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правничої допомоги від 26.03.2026, копію акту наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 до договору про надання правничої допомоги від 26.03.2026.

Таким чином, у справі, що розглядається позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.

Як визначено нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При ухваленні рішення суд, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.

Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «ЛАвентус проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд уважає, що розмір правової допомоги за оплату наданих послуг, визначений стороною позивача не відповідає критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача, заперечення позивача в контексті положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена позивачем сума в розмірір 10000,00 грн є необґрунтованою, є неспівмірною заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу з реальним обсягом такої допомоги у суді, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у суді), критерію реальності таких витрат.

Суд зазначає, що вказана справа є незначної складності і як наслідок не потребувала пошуку та вивчення адвокатом відповідача значної кількості судової практики, вивчення та глибинного аналізу документів. Отже, з огляду на викладене, з урахуванням викладених аргументів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з вілдповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн не відповідають критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. В решті суд відмовляє у покладенні таких витрат на відповідача та покладає на сторону позивача.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 79, 81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (адреса: вул. Іоана Павла II, 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 43696954, рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП банк»).

- 16 292,84 грн заборгованість по тілу кредиту;

- 10 093,62 грн проценти за користування кредитом;

- 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;

- 2 662,40 грн судового збору.

4. Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у справі №293/1376/26 задовольнити.

5. Розстрочити виконання рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.10.2026 у справі №293/1376/26 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (адреса: вул. Іоана Павла II, 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 43696954, рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП банк») заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 386,46 гривень, терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня постановлення рішення суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 2198,87 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (адреса: вул. Іоана Павла II, 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 43696954, рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП банк» ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення підписано 27.10.2026.

СуддяЛюдмила ЛОСЬ