Рішення № 140947735, 26.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6100/26

2-а/296/82/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 рокум.ЖитомирКорольовський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Пилипюк Лілії Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

21 травня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 04 квітня 2026 року постановою серії ЕНА № 6968493 поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Осьмірко О. О. його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень. Відповідно до змісту вказаної постанови 04.04.2026 року приблизно о 23 год. 33 хв. на трасі АД М2, 1243 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами Корольовським районним судом м. Житомира 17.12.2025, чим порушив пп.2.1 «а» ПДР.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки обставини, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, позивач вказує на відсутність доказів того, що він дійсно керував транспортним засобом. Оскаржувана постанова не містить марки, номерного знаку автомобіля, яким він нібито керував.

На підставі наведеного позивач просить скасувати постанову серії ЕНА № 6968493 від 04.04.2026 поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Осьмірко О. О., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.

Разом з позовною заявою позивач заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 26 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

09 червня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви. Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався 07 травня 2026 року із застосунку «ДІЯ». Копію оскаржуваної постанови він отримав 12 травня 2026 року в Управлінні патрульної поліції у Вінницькій області, оскільки засобами поштового зв`язку він таку постанову не отримував.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.06.2026 відкрито провадження у справі. За відсутності достовірних відомостей про вручення суб`єктом владних повноважень оскаржуваної постанови позивачу на місці вчинення правопорушення або засобами поштового зв`язку питання про поновлення позивачу строку звернення до суду суд вважав доцільним вирішити після відкриття провадження у справі з урахуванням позиції відповідача.

23 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи вимоги позову, представник відповідача зазначає, що 04.04.2026 приблизно о 23:30 год нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції під час несення служби на ДСПП «Махнівка», що на 242 км. АД М-21, в с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області виявлено транспортний засіб Peugeot, номерний знак НОМЕР_1 . Поліцейський подав водію сигнал про зупинку. В подальшому встановлено, що водієм вищевказаного транспортного засобу був позивач ОСОБА_1 . Під час перевірки особи водія за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» поліцейськими встановлено, що постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 30.07.2025 (справа № 296/6897/25) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Законної сили вказана постанова набрала 17.12.2025 після апеляційного оскарження. Після оголошення про початок розгляду справи позивача ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським після розгляду справи прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень. На виконання вимог ст. 285 КУпАП, позивача ознайомлено з винесеною постановою, однак позивач відмовився від отримання копії оскаржуваної постанови. Також представник відповідача зазначає, що через значний проміжок часу між датою винесення оскаржуваної постанови (04.04.2026) та датою надходження ухвали про відкриття провадження (07.07.2026) надати відеодокази з портативних відеореєстраторів поліцейських № 476011 та № 476012 від 04.04.2026 із зафіксованим фактом правопорушення та розглядом справи про адміністративне правопорушення не представляється можливим, у зв`язку із закінченням строків зберігання таких відео.

Суд, вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, враховує таке.

Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною першою статті 121 КАС встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Датою винесення оскаржуваної постанови є 04 квітня 2026 року, дата звернення до суду з даним позовом 21 травня 2026 року. Установлено, що оскаржувана постанова позивачу суб`єктом владних повноважень на місці зупинки транспортного засобу вручена не була. Обставини спілкування поліцейського з ОСОБА_1 на місці події та складення відносно позивача постанови не звільнять суб`єкта владних повноважень від обов`язку надіслати копію оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку з метою забезпечення права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності бути обізнаною зі змістом оскаржуваної постанови.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що її копію було надіслано позивачу рекомендованим листом 06 квітня 2026 року, однак суб`єкт владних повноважень не надав доказів на підтвердження вказаної обставини, не довів факту отримання цієї постанови позивачем або ж причини її неотримання засобами поштового зв`язку.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначає, що він отримав оскаржувану постанову 12 травня 2026 року в Управлінні патрульної поліції у Вінницькій області.

Наведене дає підстави для висновку, що причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду є поважними, а тому заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду підлягає до задоволення.

Дослідивши наявні в справі докази, враховуючи доводи та аргументи сторін, суд установив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що постановою поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УШІ у Вінницькій області ДПП капрала поліції Осьмірка О. О. серії ЕНА № 6968493 від 04 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень.

Відповідно до змісту вищевказаної постанови 04 квітня 2026 року приблизно о 23:33 год на трасі АД М2, 1243 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 17.12.2025 року, чим порушив пп.2.1 «а» Правил дорожнього руху.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з частиною 4 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за частиною 4 статті 126 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно зі статтею 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд установив, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП стала постанова Корольовського районного суду м. Житомира від 30 липня 2025 року (справа № 296/6897/25), яка за результатами апеляційного перегляду постановою Житомирського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року залишена без змін. Вказаним рішенням суду ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 заперечує факт того, що він керував транспортним засобом за обставин, які зазначені в оскаржуваній постанові.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також за приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Досліджуючи зміст оскаржуваної постанови серії ЕНА № 6968493 від 04.04.2026, суд установив, що в п. 7 вказаної постанови «До постанови додаються» зазначено про наявність відеодоказів з портативного відеореєстратора 476011, 476012.

Однак суб`єкт владних повноважень, заперечуючи вимоги позову, вищевказаних відеодоказів суду не надав.

Суд ураховує, що ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом та вказує, що розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення не відбувалось або ж відбулось без його присутності, оскаржувана постанови на місці події йому вручена не була.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими, зокрема, у постановах від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, від 25.06.2020 у справі № 607/1068/17, від 07.02.2019 у справі № 161/11151/17, від 15.10.2020 у справі № 640/8540/19, від 12.06.2020 у справі № 805/3899/17-а.

В силу принпицу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачяться на її користь.

Згідно з ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів належними доказами правомірності оскаржуваної постанови та факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.

Окремо суд звертає увагу, що дійсно, згідно із підпунктом 1 пункту 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів (пристрій, закріплений на форменому одязі поліцейського) становить 30 діб. Разом із тим, відповідно до п. 4 розділу VIII цієї ж Інструкції строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у провадженнях у справах про адміністративні правопорушення. Отже керівник органу, підрозділу поліції не був позбавлений можливості збільшити строк зберігання портативних відеореєстраторів, у справах про адміністративні правопорушення, якими передбачено значний розмір штрафу, зокрема за ст. 130, ч.ч. 4, 5 ст. 126 КУпАП, однак такого рішення не прийняв, що позбавило відповідача можливості виконати вимоги ч. 2 ст. 77 КАС України щодо надання доказів на підтвердження вчинення водієм

Суд відхиляє надані представником відповідача до відзиву письмові пояснення поліцейських Довбиуса В. В. та Осьмірка О. О. Такі пояснення, на переконання суду, не можуть бути доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, адже під час складення постанови у справі про адміністративне правопорушення Осьмірко О. О. діяв як службова особа - інспектор патрульної поліції. Свідчення поліцейських не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки такі особи є представниками суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів належними доказами правомірності оскаржуваної постанови та факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням указаної норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що постанову серії ЕНА № 6968493 поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Осьмірко О. О. слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6968493 від 04.04.2026, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УШІ у Вінницькій області ДПП капралом поліції Осьмірком Олегом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна,10, код ЄДРПОУ 40108672.

Відповідач: Департамент патрульної поліції України, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста,3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК