Рішення № 140947601, 27.10.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/756/26

Провадження № 2/168/524/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 23.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (далі ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 98365, право вимоги за яким на підставі договору факторингу від 23.12.2024 року перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином умов кредитного договору у нього виникла заборгованість в розмірі 10326 грн., позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді від 22.09.2026 року провадження у справі відкрито та розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві вказує, що позовні вимоги підтримує повністю та просить справу розглядати без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 23.12.2023 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту№ 98365.

Відповідно до умов договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1.Договору).

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 21.03.2024 року. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2. Договору).

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825 % річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором (п. 1.3 Договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (п.1.4 Договору).

Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта. Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.aviracredit.com.ua. (п.п. 1.5, 1,6 Договору).

Відповідно до п. 3.1.Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Кредитний договір та додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 98365 підписані електронними підписами сторін, зокрема, відповідача шляхом введення одноразового ідентифікатора KL5684 (а.с. 39-43).

На виконання умов договору 23.12.2023 року ТОВ «ПрофітГід» перерахувало кошти в сумі 3000 грн. на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 28).

Листом АТ «ПУМБ» від 01.10.2026 року № КНО-07.8.5/17480 БТ підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 випущено банківську картку № НОМЕР_2 (а.с. 59).

Реквізити банківської карти № НОМЕР_1 у листах ТОВ «ПрофітГід» та АТ «ПУМБ» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними у п. 9 договору № 98365.

ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за цим договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором (п. 4.1.4).

З розрахунку, що надав позивач, видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 98365 від 23.12.2023 року становить 10326 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 3000 грн., заборгованість за процентами 7326 грн. (а.с. 15-18).

23.12.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 23122024 (а.с. 21-23).

Відповідно до п.1.2 вказаного договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» зобов`язується відступити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно з витягом з додатку №1 до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 98365 від 23.12.2023 року становить 10326 грн. (а.с. 13).

Зобов`язання по оплаті фактор виконав повністю (а.с. 33).

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 626, 628 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до ст.3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Судом встановлено, що договір про надання фінансового кредиту№ 98365 від 23.12.2023 року за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який був перерахований на його банківську картку.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована особа, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належні оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, докази оплати за договором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Ч.1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з п. 4.1.4 ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за цим договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором.

Позивач підтвердив право вимоги повернення кредитної заборгованості, долучив до договору факторингу, платіжні інструкції, акт приймання-передачі реєстру прав вимог, витяг з реєстру боржників, де зазначений ОСОБА_1 за кредитним договором № 98365.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього право вимоги, позовні вимоги є підставними.

Суд погоджується з розміром нарахованої позивачем заборгованості щодо тіла кредиту у розмірі 3000 грн., надання якого відповідачу підтверджено належними доказами та узгоджується з умовами договору, та вважає за необхідне стягнути зазначену заборгованість з відповідача на користь позивача.

Разом з тим суд не погоджується з розрахунками заборгованості позивача в частині нарахування процентів з огляду на таке.

Так кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладено 23.12.2023 року. За його умовами сума кредиту 3000 грн., строк кредитування - 90 днів, до 21.03.2024, процентна ставка - 5 % на добу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 року: доповнено ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» ч.5, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %; доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» п. 17 і передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %; у п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п.5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (абзац 1 частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Оскільки для дотримання правила про максимальний розмір денної процентної ставки законодавець передбачив нікчемність умови договору про споживчий кредит, то споживач під час розгляду справи може заперечувати про перевищення розміру денної процентної ставки шляхом заперечення ipso iure. Втім, його відсутність не позбавляє суд можливості застосувати нікчемність умови правочину, адже він має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07.09.2026 в справі № 552/672/23 вказав таке: "норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure; за загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова;

Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.".

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином суд виходить з того, що встановлена сторонами умова договору щодо визначення розміру процентної ставки 5 % на день може бути застосована лише за 23.12.2023 року (один день), тобто за цей період позивач отримав право на стягнення 150 грн. процентів (3000 * 5 / 100 * 1).

З 24.12.2023 року може бути застосована ставка 2,5 % на день, оскільки слід застосувати обмеження максимальної денної процентної ставки відповідно до Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та обумовлена договором ставка в 5 % в день за цей період є нікчемною.

Таким чином за період з 24.12.2023 року по 21.03.2024 (89 днів), тобто період, що визначений в розрахунку заборгованості, виходячи з принципу диспозитивності, позивач міг нарахувати 6675 грн (3000 * 2,5 / 100 * 89).

Позовну вимогу про стягнення процентів на прострочення грошового зобов`язання на підставі ст.625 ЦК України позивач не пред`являв.

Отже, враховуючи, що відповідач коштів на погашення тіла кредиту та процентів не вносив, строк кредитування закінчився, суд вважає за можливе задоволити позов частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 3000 грн. заборгованості за тілом кредиту та 6825 грн. (150+6675) заборгованості за процентами, всього 9825 грн. У решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані: договір про надання правової допомоги від 01.06.2026 року № 42649746 (а.с. 25-27), додаткову угоду до цього договору від 29.06.2026 року (а.с. 27), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.11.2023 року серії КС № 11306/10 (а.с. 34), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 від 29.06.2026 року (а.с. 14) та акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29.06.2026 року, що допомога полягала в: усній консультації клієнта щодо обставин справи (витрачений час 0,5 год., вартість 250 грн.); письмовій консультації клієнта щодо спірних правовідносин (витрачений час 1 год., вартість 750 грн.); правовому аналізі обставин спірних правовідносин та наданні правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи фінанс» (витрачений час 1 год., вартість 1500 грн.), складанні позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (витрачений час 2 год., вартість 3000 грн.), формуванні додатків до позовної заяви (письмових доказів) (витрачений час 0,5 год., вартість 500 грн.) (а.с. 11). Загальна вартість послуг складає 6000 грн.

Відповідач відповідно до положень ч.5 ст.137 ЦПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, співмірності цих витрат наданим позивачу адвокатом послугам не спростовував.

Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений частково (95,15%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 533,26 грн. (2662,40 грн. * 95,15% = 2 533,26 грн.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5709 грн. (6000 грн * 95,15%= 5709 грн).

На підставі викладеного, ст. 3, 6, 207, 256, 257, 267, 263, 512-514, 516, 530, 536, 626-628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України та керуючись ст. 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 98365 від 23.12.2023 року в розмірі 9825 (дев`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 2533 (дві тисячі п`ятсот тридцять три) грн. 26 коп. сплаченого судового збору та 5709 (п`ять тисяч сімсот дев`ять) грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса місця знаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м.Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 42649746.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м.Київ, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення суду складене 27.10.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона