Ухвала суду № 140947324, 26.10.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1687/26

2/195/876/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Кондус Л.А., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Запоріжжя.

Ознайомившись з матеріалами позову суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. В частині 5 ст. 177 ЦПК України вказано, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Вирішуючи питання про прийняття даної справи до розгляду та відкриття провадження по справі суддя дійшов висновків, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1ст. 30 ЦПК України, повинен пред`являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.

За правовим висновком Верховного Суду у справі № 373/118/20, провадження № 61-20156св21 від 13.04.2022 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення». Спір, предметом якого є встановлення наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, має виключну підсудність.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Таким чином, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Як вбачається із тексту позовної заяви, позивачка ставить питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом після смерті брата, зазначаючи місце смерті: м.Запоріжжя Запорізької області, та зазначає, що після смерті брата відкрилася спадщина на належне йому майно (1/3 частка житлового будинку, 1/3 частка земельної ділянки) розташоване в АДРЕСА_1 . Однак, позивачка не надає доказів наявності спадкового майна, місце знаходження спадкового майна, а тому суд позбавлений перевірити дотримання позивачем правил підсудності.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачці для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху і надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЛ. А. Кондус