Постанова № 140946234, 26.10.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1897/26

№ провадження 3/738/697/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року місто Мена

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складі:

судді Савченко О.А.,

секретаря Лях Н.М.,

з участю

особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвоката Омельяненко Л.І.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

pозглянувши у відкритому судовому засіданні матеpiали про притягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за статтею 173 Кодексу України про адмiнiстративнi пpавопоpушення,

ВСТАHОВИВ:

01.08.2026 близько 11 години, перебуваючи в громадському місці, а саме в місті Мена по вулиці Героїв АТО, на території центральної площі, громадянин ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лексикою в бік громадянина ОСОБА_2 , вибив з рук телефон, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що 01 серпня 2026 року на центральній площі у місті Мена проводилася мирна акція з родинами зниклих безвісти та військовополонених. ОСОБА_2 ходив з телефон та знімав все, ставив людям провокативні питання. У ОСОБА_2 виник конфлікт з молодою дівчиною, яка хотіла закрити телефон, ОСОБА_2 замахнувся на неї кулаком Він ( ОСОБА_1 ) вступився за дівчину, підійшов до ОСОБА_2 та вдарив його долонею у вухо, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою. ОСОБА_2 схопив його за футболку, яку порвав, а потім за шию, розбороняв їх ОСОБА_4 . В ході сутички телефон у ОСОБА_2 випав на землю. Під час зйомки ОСОБА_2 нікому не представлявся та не повідомляв, що він є журналістом.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Омельяненко Л.І. в судовому засіданні за результатами розгляду справи просила провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності статтею 173 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 01 серпня 2026 року, перебуваючи на центральній площі у місті Мена він побачив натовп людей з прапорами. Він підійшов до натовпу людей та спитав, хто йому може пояснити, що відбувається. Оскільки часу було обмаль, вирішив знімати на телефон. Зняв на телефон всю шеренгу зліва направо, підійшов до жінки, яка пояснила йому, що це акція тих людей чиї близькі та родичі пропали безвісти чи перебувають у полоні. В ході спілкування з даною жінкою виникла конфліктна ситуація. В цей час, несподівано, з лівого боку відчув удар по руках, телефон упав на асфальт, потім відчув легкий удар по обличчю. Він нагнувся, щоб підняти телефон. В цей час до нього підійшов працівник поліції ОСОБА_5 , який припинив даний інцидент. Вони відійшли з ним у бік приміщення Пошти, а потім він попросив ОСОБА_5 піти до відділення поліції, щоб він зміг написати заяву, що і було зроблено.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засідання пояснив, що він є працівником поліції, відповідно до своїх посадових обов`язків координує масові заходи та здійснює заходи по забезпеченню громадського порядку. 01 серпня 2026 року на центральній площі у місті Мена проводилася акція «Не мовчи полон вбиває». Під час цього заходу він побачив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, між ними стояв ОСОБА_4 та їх розбороняв. Він відвів ОСОБА_2 від учасників акції. Останній повідомив, що бажає написати заяву про вчинення щодо нього неправомірних дій ОСОБА_1 . Він прийняв заяву від ОСОБА_2 , зробив копії відповідних документів, які долучив до заяви.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 01 серпня 2026 року у місті Мена відбувалася мирна акція на підтримку зниклих безвісти та військовополонених. Під час акції ОСОБА_2 зупинився на початку шеренги, у яку вишукалися учасники акції, дістав мобільний телефон і почав знімати учасників акції, проходячи вздовж людей, ставлячи питання про те, що їм дасть ця акція, що зробила влада для повернення людей. Оскільки ці питання для людей є болючі, вони стали просити ОСОБА_2 припинити відеозйомку. Метрів за 15-20 він побачив, як жінка почала закриватися від відеозйомки, а потім підійшла до ОСОБА_2 та закрила камеру телефону, у зв`язку з чим виникла суперечка. В цей момент ОСОБА_1 вступився за цю жінку. З метою зупинити суперечку він підійшов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які тримали один одного за одяг та жваво розмовляли, й став між ними, потім підійшов працівник поліції ОСОБА_5 , який відвів ОСОБА_2 у сторону, всі розійшлися та стали на свої місця.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його адвоката, показання потерпілого та свідків, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).

Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об`єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.

Тобто, громадське місце є обов`язковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 940436 від 04.08.2026, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій особою правопорушником, і є одним з джерел доказів відповідно до положень статті 251 КУпАП (а.с. 3), заявою потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 4), письмовими поясненнями ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с. 5-7), відеозаписом з телефона потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 13).

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 проходить вздовж шеренги людей, які стоять з прапорами, фотокартками своїх рідних, які зникли безвісти чи потрапили в полон, зачитує прізвища цих осіб, потім йде до кінця шеренги, повертається назад, підходить до однієї з учасниць акції та запитує з якою метою вони тут стоять і чим це може допомогти людям, які пропали безвісти, на що отримує відповідь про те, щоб пам`ятали їхніх рідних, після чого ОСОБА_2 ставить питання про місцеву владу та владу в Україні, на що ця жінка та присутні починають обурюватися, просять ОСОБА_2 стати поруч з ними або не заважати їм. До ОСОБА_2 підходить жінка, яка пропонує йому відійти та поговорити не на камеру, в цей час чутно жіночий голос: «Забирайте свій телефон» та відеозйомка різко перервалася.

Також сам ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що виражався в бік потерпілого ОСОБА_2 нецензурною лексикою, завдав йому ляпаса.

Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу що притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, те, що ОСОБА_1 вперше протягом року притягується до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП, не надав суду будь-яких доказів, що б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП та вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією даної статті у вигляді мінімального розміру штрафу, яке на думку суду відповідає ступеню тяжкості даного правопорушення та запобігатиме вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Відповідно до статті 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника справляється судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 гривень 60 копійок.

З цих підстав,

керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) гривня 00 копійок, який підлягає сплаті за реквізитами: ГУК у Чернігівській області /тг м. Мена/ 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ 37972475), р/р UA698999980314060542000025659, код класифікації доходів 21081100, призначення: адміністративні штрафи.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави за реквізитами: одержувач ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, р/р UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу зарахування судового збору на користь держави.

Роз`яснити правопорушнику, що у відповідності до положень статтей 307, 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

У разі примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягнути:

- подвійний розмір штрафу, що становить 102 гривні 00 копійок;

- витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Менського районного суду

Чернігівської області Олександр Савченко