Постанова № 140946128, 26.10.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5276/26

3/583/1695/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2026 року Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєва А.І. розглянувши матеріали, що надійшли від Управління Служби безпеки України в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 21.03.2001 Зіньківським РВ УМВС в Полтавській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , посада: начальник групи секретного документального забезпечення віськової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема радіолокаційна рота Повітряних Сил) Збройних Сил України, військове звання: старший сержант, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Комісією Управління Служби безпеки України в Сумській області відповідно до статті 20 Закону України «Про державну таємницю», на підставі припису від 14.09.2026 № 3348, в період з 18 вересня 2026 року по 05 жовтня 2026 року проведено спеціальну експертизу наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема радіолокаційна бригада Повітряних Сил) Збройних Сил України. Юридична адреса: АДРЕСА_1 .

Підставою для здійснення діяльності, пов`язаної з державною таємницею, у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема радіолокаційна бригада Повітряних Сил) Збройних Сил України (764 ОРлР, рота, військова частина НОМЕР_3 , установа, суб`єкт режимно-секретної діяльності) є виконання державних завдань та функцій пов`язаних з відомостями про зміст документів з управління військами (силами), що розкривають питання підготовки, організації, ведення бойових дій, розташування військ (сил), відомостями про організацію або взаємодію військ (сил), для роботи з відомостями щодо змісту ключових даних до засобів криптографічного захисту секретної інформації, про систему бойового чергування, відомостями про дислокацію, системи охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу, відомостями про систему бойової, мобілізаційної готовності.

Діяльність, пов`язана з державною таємницею, військовою частиною НОМЕР_3 здійснюється на підставі спеціального дозволу № СМ2-2023-018, наданого Управлінням СБ України в Сумській області у порядку, передбаченому статтею 20 Закону України «Про державну таємницю» (Закон), терміном дії до 31.07.2027.

05.10.2026 при проведенні перевірки Комісією Управління Служби безпеки України в Сумській області встановлено грубі порушення встановленого законодавством порядку надання доступу до державної таємниці, забезпечення охорони державної таємниці, які є загрозами витоку секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації.

Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про державну таємницю» для розробки та реалізації заходів із забезпечення режиму секретності, постійного контролю за дотриманням вимог законодавчих та нормативних актів у сфері охорни державної таємниці, функції РСО установи виконує група секретного документального забезпечення (ГСДЗ) штатною чисельністю 3 особи: начальник ГСДЗ, спеціаліст-оператор-діловод та молодший спеціаліст ГСДЗ.

Допуск до державної за формою 2 начальнику ГСДЗ старшому сержанту ОСОБА_1 , призначеному на посаду наказом від 16.06.2023 № 25-РС, наданий розпорядженням Управління СБ України в Сумській області від 02.07.2025 № 54д, доступ наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 19.08.2025 № 90/20.

Відповідно до функціональних обов`язків працівників РСО, затверджених керівником установи 20.03.2026 Інв. № 516дск, ОСОБА_1 у своїй діяльності повинен керуватися вимогами Конституції Україи, Законами України, постановами Кабінету Міністрів України, у тому числі Законом України «Про державну таємницю» та «Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939дск та іншими нормативно-правовими актами України.

У той же час, в ході перевірки комісією встановлено грубі порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці під час доставки секретної кореспонденції. Так, у порушення вимог п. 318 Порядку-939, військовою частиною НОМЕР_3 ЗСУ до військової частини НОМЕР_5 ЗСУ нарочним доставлено два матеріальних носії секретної інформації за № 152т та № 153т від 04.07.2026 за розносною книгою № 8 13.07.2026 без видання відповідних наказів про перевезення секретних документів за межі населеного пункту та проходження інструктажу. Також, у порушення вимог п. 255 Порядку-939 у пакетно-контрольному журналі Інв. № 2 відсутній підсумковий запис про кількість взятих на облік секретних документів (пакетів) та використаних у журналі аркушів у 2025 році.

При цьому, при проведенні спеціальної експертизи комісією встановлені інші порушення вимог Порядку-939, а саме:

- у порушення вимог п. 160 Порядку-939 у планах роботи РСО відсутні заплановані заходи щодо перегляду грифів секретності МНСІ;

- у порушення вимог п. 229 Порядку-939 в «Інструкції на випадок надзвичайної ситуації…» відсутнє повідомлення органу СБУ;

- у порушення вимог п. 56 Порядку-939 у гр. 9 облікових карток форми №№К-19дск ( ОСОБА_2 та Г-25дск ( ОСОБА_3 ) від 11.07.2025 відсутня інформація про відмову їм у наданні допуску до державної таємниці;

- у порушення вимог п. 349 Порядку-939 у графі 4 номенклатури секретних справ, окрім керівника установи, зазначені інші особи, які уповноважені надавати доступ до секретних справ;

- у порушення вимог п. 358 Порядку-939 у номенклатурі секретних справ на 2025 рік записи «Справа не заводилась» підписами особи, відповідальної за забезпечення режиму секретності, не засвідчені;

- у порушення вимог п. 369 Порядку-939 відповідальним за зберігання номенклатурних справ № 91т (2024) та 87т (2024) значиться ОСОБА_4 , за 87т (2024) - ОСОБА_5 , які у зазначеній військовій частині службу не проходять;

- у порушення вимог п. 155 Порядку-939 завершена провадженням номенклатурна справа Інв. № 101т (2025р.) з грифом секретності «Таємно» не містить документів вище грифу обмеження доступу «Для службового користування»;

- у порушення вимог п. 303 Порядку-939 у журналі обліку вхідних документів форми 39 Інв. № 68дск не зазначена інформація про місцезнаходження секретних додатків до вхідних документів №35цт від 31.08.2026 та №29цт від 26.06.2026;

- у порушення вимог п. 257 Порядку-939 відповідно до журналу форми 45 Інв. № 6дск відповідальним за зберігання робочих зошитів №№274т-276т та 289т значиться ОСОБА_5 , яка у зазначеній військовій частині службу не проходить.

Основною причиною такого стану є невиконання в повному обсязі начальником групи секретного документального забезпечення військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема радіолокаційна рота Повітряних Сил) Збройних Сил України старшим сержантом ОСОБА_1 функцій РСО, його функціональних обов`язків та взятого на себе зобов`язання у зв`язку з допуском до державної таємниці, невжиття в повному обсязі заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, невжиття в повному обсязі заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, чим створені передумови до розголошення інформації, що становить державну таємницю чи втрати матеріальних носіїв секретної інформації.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву, згідно з якою просить розглядати справу без його участі у зв`язку зі значною завантаженістю по військовій службі. У заяві зазначив, що суть адміністративного правопорушення розуміє, вину визнає в повному обсязі, зобов`язується в подальшому не допускати порушень законодавства України у сфері службової інформації та державної таємниці.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 212-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

За даних обставин, враховуючи наявність письмової заяви ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі та його обізнаність із протоколом про адміністративне правопорушення, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, з метою дотримання вимог ст. 1, 23, 38 КУпАП розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд згідно з положеннями ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Закон України «Про державну таємницю» є спеціальним законом, який регулює суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державну таємницю» цей Закон регулює суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну таємницю» забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну таємницю» визначено основні організаційно-правові заходи щодо охорони державної таємниці. З метою охорони державної таємниці впроваджуються: єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації; дозвільний порядок провадження державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов`язаної з державною таємницею; обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації; обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення об`єктів і технічних засобів, що їм належать; особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов`язана з державною таємницею; режим секретності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею; спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці; технічний та криптографічний захисти секретної інформації.

Статтею 21 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

Основними завданнями РСО, відповідно до ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» є: недопущення необгрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; організація та ведення секретного діловодства; здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.

З аналізу норм ст.ст. 1, 5, 21, 28 Закону України «Про охорону державної таємниці» вбачається, що даний акт покладає окремі обов`язки на спеціальних суб`єктів цього Закону.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про державну таємницю» посадові особи та громадяни, винні у порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці, невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідальність за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: порушення встановленого законодавством порядку, невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Об`єктом правопорушення за ст. 212-2 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про державну таємницю, а саме, у вчиненні діянь, зазначених у п. 1-9 ч. 1 цієї статті (склад - формальний).

Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці) (ч. 1 цієї статті); особливий (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці, і які вже піддавалися адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення) (ч. 2 цієї статті).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, однак всупереч взятих на себе обов`язків у зв`язку з доступом до державної таємниці та внаслідок порушення «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, не вжив достатніх заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, окрім визнання ним вини, підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

- даними з протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене пунктом 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 05 жовтня 2026 року № 3, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, який складений уповноваженою особою;

- витягом № 1 з акту тематичної перевірки стану охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема радіолокаційна рота Повітряних Сил) Збройних Сил України від 05 жовтня 2026 року №10861дск;

- витягом з порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях;;

- витягом з функціональних обов`язків працівників режимно-секретного органу військової частини НОМЕР_3 ;;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 16 червня 2025 року № 155 про призначення ОСОБА_1 начальником групи секретного документального забезпечення цієї частини;

- розпорядженням командира військової частини НОМЕР_3 від 19 серпня 2025 року № 90/20 «про доступ особового склад до робіт та документів, пов`язаних з державною таємницею;

- зобов`язанням громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, з яким ознайомлений ОСОБА_1 (містить його підпис).

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази отримані у передбачений законом спосіб, уповноваженими особами, є об`єктивними, відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

При цьому суд зауважує, що надання доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності, у тому числі й скасування раніше наданого допуску до державної таємниці та контроль стану охорони державної таємниці в усіх державних органах, є виключною компетенцією Служби безпеки України. Відповідно, висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці не передбачають перевірки в судовому порядку.

За наведених обставин, встановивши, що надані докази є належними, допустимими та достатніми, суддя дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, оскільки останній, внаслідок неналежного виконання своїх функціональних обов`язків допустив невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та режиму секретності.

При призначенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступеню його вини, яка проявилася у формі необережності, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, з огляду на те, що обставини, встановлені в ході розгляду справи, не призвели до витоку секретної інформації та втрати матеріальних носіїв секретної інформації, а також те, що тяжкі наслідки для держави відсутні, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026).

Керуючись ст. 40-1, п.п. 6 ч. 1 ст. 212-2, ст.ст. 221, 283 КУпАП,

п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень (Код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України: (ел. адм. подат.), Номер рахунку: UA168999980313030106000018538. Код класифікації доходів бюджету: 21081100. Найменування податку:Адміністративні штрафи та санкції.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок (Судовий збір: (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, рахунок № UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, найменування податку: Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України), обов`язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5).

На підставі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Суддя А.І.Савєльєва