Ухвала суду № 140945635, 27.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/8180/26

Провадження №1-кс/463/9681/26

УХВАЛА

27 жовтня 2026 року слідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника: ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Першого СВ (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР розташованого в м. Львові ОСОБА_6 ,яке погоджене з прокурором відділу першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Першого СВ (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР розташованого в м. Львові ОСОБА_6 як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, яке погоджене з прокурором відділу першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_4 .

Клопотання мотивує тим, що 29 серпня 2026 року, близько 10 год. 10 хв поліцейський взводу № 1 роти № 2 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_4 , керуючи механічним транспортним засобом автомобілем марки «BMW» моделі «528I», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто будучи водієм такого, та рухаючись ним по автомобільній дорозі Н13 сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» у напрямку м. Львова, на ділянці цієї дороги у межах м. Самбора по вул. Чорновола, неподалік будинку № 159, яка в цьому місці є дорогою із двостороннім рухом, тобто має по одній смузі для руху в кожному напрямку, розділених горизонтальною розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія) Розділу 34 ПДР, діючи необережно, із кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, порушив вимоги підпункту а) п. 2.9, п. 1.10. (в частині значення терміну «дорожні умови», «дорожня обстановка», «безпечна дистанція» та «безпечна швидкість»), підпунктів б) та д) п. 2.3., п. п. 12.1., 12.3., 13.1. ПДР, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (в частині обов`язків учасників дорожнього руху).

Вказані порушення виразились в тому, що ОСОБА_4 , керуючи зазначеним вище механічним транспортним засобом у вищеописаному місці та часі, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, уважним не був, за дорожньою обстановкою не стежив, безпечної швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки та дорожніх умов, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не вибрав, після виникнення небезпеки для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_7 , який керував велосипедом марки «Україна» та рухався попутним напрямком, якого він об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості для безпечного для іншого учасника руху його об`їзду, безпечної дистанції до вищевказаного велосипедиста не дотримався, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху.

Внаслідок порушення зазначених вище правил безпеки дорожнього руху, ОСОБА_4 допустив зіткнення керованого ним легкового автомобіля із вищевказаним велосипедом марки «Україна», під керуванням велосипедиста ОСОБА_7 відповідно, в результаті чого спричинено смерть останнього.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 - ч. 3 ст. 286-1 КК України: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілому.

Санкція ч. 3 ст. 286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 31.08.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, і на даний час він утримується у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19). Строк тримання під вартою визначено до 16.30 год 27.10.2026.

Після продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ризики передбачені ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує утримання його під вартою.

Відтак, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігти спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також з метою перешкоджання вчиненню інших кримінальних правопорушень підозрюваним, останньому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що на його думку, необхідність продовження тримання під вартою підозрюваного є обґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 перебуваючи на волі,може продовжувати свою злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, чинити тиск на свідків та експертів, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 10 років, а тому в органу досудового розслідування є об`єктивні підстави вважати, що продовження міри запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить йому належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, що унеможливлює запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник заперечив проти задоволення такого клопотання, оскільки вважає таке необгрунтованим та просив застосувати до його підзахисного цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, та захисника, оглянувши і перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступного.

До Єдиного реєстру досудового розслідування внесені дані за вказаним вище злочином з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 286-1 КК України та розпочато кримінальне провадження № 62026140110006815 від 29.08.2026 року.

29 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 29.08.2026;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;протоколом затримання ОСОБА_4 ;висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 , у якого виявлено стан алкогольного сп`яніння 1,737 відсотків;висновком експерта №4132-Е від 28.09.2026;висновками судово-токсикологічних експертиз, якими підтверджується вміст алкоголю в крові ОСОБА_4 ;матеріалами виконаного доручення з отриманими записами камер відеоспостереження АЗС «ОККО» та будівлі по вул. Чорновола, 159 у м. Самборі;іншими матеріалами кримінального провадження №62026140110006815.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31.08.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, і на даний час він утримується у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19). Строк тримання під вартою визначено до 16.30 год 27.10.2026.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.10.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026140110006815 від 29.08.2026 року до шести місяців, тобто до 28.02.2027 року.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, який передбачає покарання до 10 років позбавлення волі без можливості застосування ст. 75 КК України. Вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування, враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному в майбутньому він може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити новий злочин.

Слід також взяти до уваги і рішення ЄСПЛ справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від З0 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Окрім цього, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

При розгляді даного клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що прокурор на даному етапі слідства довів обґрунтованість підозри, висунутої підозрюваному.

Враховуючи наведене, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та з метою запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень, а також можливості незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження, прихожу до переконання, що слід продовжити щодо підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого злочину, у відповідності до ст. 183 ч.4 п.2 слдічий суддя приходить до висновку про неможливість визначення застави на даному етапі слідства, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину,який спричинив загибель людини.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Першого СВ (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР розташованого в м. Львові ОСОБА_6 ,яке погоджене з прокурором відділу першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задоволити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на 60 днів до 25 грудня 2026 включно без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити у Львівську установу виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1