Ухвала суду № 140945599, 27.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/11033/21

Провадження №2-з/463/53/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Нора Н.В.

за участю секретаря Заверухи О.Б.

суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В. розглянувши заяву про забезпечення позову подану адвокатом Свищо С.М. в інтересах ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа Львівська міська рада про визначення порядку користування земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа Львівська міська рада про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Від адвоката Свищо С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову в якій просить суд до набрання законної сили рішенням суду у даній справі заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим особам проводити підготовчі, будівельні, монтажні, демонтажні, земельні роботи на земельній ділянці загальною площею 0,2916 га., що перебуває у фактичному користуванні власників будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

Подану заяву мотивує тим, що на даний час додаткова земельно-технічна експертиза по даній справі, призначена ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20.05.2025 року зі змінами, Внесеними постановою Львівського апеляційного суду від 25.09.2025 року, не проведена. Спірна земельна ділянка судовим експертом в рамках даної експертизи не оглянута. Проте, відповідачі самовільно, без будь-яких дозволів і погоджень проводять на спірній земельній ділянці будівельні роботи із залиття бетонних доріжок, встановлення опалубки, змінюють існуючий рельєф та благоустрій. У зв?язку з наведеним позивач надіслав відповідачам вимоги (претензії) про призупинення будь-яких робіт зі зміни благоустрою та рельєфу а також звернувся до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради із заявою-скаргою щодо порушення правил благоустрою та самовільних робіт з вимогою вжити заходи для припинення самовільних будівельних робіт та демонтажу залитого бетону Відповідачі на вимоги позивача не реагують. Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради на даний час не повідомила позивача про вжиті заходи за його зверненням щодо самовільних будівельних робіт. У зв?язку з наведеним є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та іншим особам проводити підготовчі, будівельні, монтажні, демонтажні, земельні роботи на спірній земельній ділянці до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Вважає, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може мати негативні наслідки для судового розгляду у даній справі, оскільки будівельні роботи, які проводять відповідачі, можуть вплинути на висновки експерта у призначеній судом додатковій земельно-технічній експертизі, а також може істотно ускладнити виконання рішення суду у даній справі, унеможливити ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в межах цієї справи без нових звернень до суду. У даному випадку заборона самовільного будівництва на спірній земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Львова є необхідним, адекватним та співмірним відповідно до заявлених вимог заходом забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви, суд доходить наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

Суд може прийняти рішення про накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, із забороною користування у виняткових випадках з метою забезпечення збереження таких активів та їх економічної вартості.

Активи, вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і на які накладено арешт із забороною користування, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - судом Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення визначених законом заходів з управління ними. Суд зобов`язаний розглянути зазначене питання у судовому засіданні з повідомленням відповідача.

Таким чином, заяву про забезпечення позову слід вирішити без повідомлення учасників справи.

За змістом частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 149 ЦПК України).

Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

У зв`язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно зі статтею 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані у вказаній Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За правилами частини 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суддя з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Екстраполюючи викладене на фактичні обставини, суддя доходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення досліджуваної заяви, зважаючи на таке.

Як було вже встановлено між сторонами виник спір щодо визначення порядку користування земельною ділянкою 3020,0 кв.м. для нього, як власника будинку АДРЕСА_1 , та відповідачів, як співвласників будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 16.02.2023 року у даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

30.10.2024 року на адресу Личаківського районного суду м. Львова від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи N? 1013-Е від 28.10.2024 року.

Згідно висновків експерта: Встановити порядок користування земельною ділянкою площею 3020 кв.м. для власників будинків АДРЕСА_1 та N? АДРЕСА_1 відповідно до вимог нормативно-правових актів технічно не можливо, через те, що земельна ділянка площею 3020 кв.м. не сформована та документація на таку земельну ділянку відсутня. У відповідності до експертного завдання, на розгляд суду експертом запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою загальною площею 0,2916 га., що перебуває у фактичному користуванні власників будинків АДРЕСА_1 та N? 118A на АДРЕСА_2 , згідно її фактичних меж, які відображені у наданому на дослідження топографічному зніманні території розташування будинковолодінь N? НОМЕР_1 та N? 118A, виконаному ФОП ОСОБА_4 у 2023 році.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20.05.2025 року по даній справі призначено повторну земельно-технічну судову експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів встановити порядок користування земельною ділянкою для власників будинків АДРЕСА_1 та N? 118A на АДРЕСА_2 з урахуванням розподілу, запропонованого комунальним підприємством «Картограф» у 2025 році? Проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25.09.2025 року ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20.05.2025 року змінено. Зокрема, абзац перший резолютивної частини ухвали викладено в такій редакції: «Призначити по справі додаткову земельно-технічну судову експертизу, на вирішення якої поставити таке запитання: чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів встановити порядок користування земельною ділянкою для власників будинків АДРЕСА_1 та N? 118A на АДРЕСА_2 з урахуванням розподілу, запропонованого комунальним підприємством «Картограф» у 2025 році?».

На переконання суду, подальше проведення на спірній земельній ділянці будівельних робіт із залиття бетонних доріжок, встановлення опалубки, змінюення існуючого рельєфу та благоустрою може призвести до ускладнення відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду, 12.02.2020 р. у справі №381/4019/18 вказано, що: «...співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

...Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів....

...Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Верховного Суду від 19.05.2020 по справі №504/1028/16-ц викладено такий висновок: «...метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Тому саме для досягнення вказаної мети учасники справи, в першу чергу відповідач, не повідомляються судом про розгляд заяви про забезпечення позову, адже тільки так може бути забезпечене реальне виконання рішення суду чи ефективне запобігання можливим зловживанням з боку відповідача...».

На переконання суду, заборона ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим особам проводити підготовчі, будівельні, монтажні, демонтажні, земельні роботи на земельній ділянці загальною площею 0,2916 га., що перебуває у фактичному користуванні власників будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ґрунтується на законі, позаяк такий вид забезпечення передбачений ЦПК України.

Крім того, застосування заходу забезпечення у вигляді заборони проводити будівельні монтажні, демонтажні, земельні роботи на земельній ділянці є пропорційним та співмірним, оскільки не є обтяжливим для третіх осіб, а також має тимчасовий характер.

Також вбачається наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, про яку вказує заявник, а саме визначення порядку користування земельною ділянкою.

Отже, заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 149-153, 248-250 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву задоволити.

До набрання законної сили рішенням суду у даній справі заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим особам проводити підготовчі, будівельні, монтажні, демонтажні, земельні роботи на земельній ділянці загальною площею 0,2916 га., що перебуває у фактичному користуванні власників будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Дані боржника:

ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Дані стягувача:

ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повний текст ухвали складено та підписано 27.10.2026 року.

Суддя Нор Н.В.