Рішення № 140945429, 27.10.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1790/26

Провадження № 2-а/438/34/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 жовтня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області

у складі судді Дудар О.В.,

за участю секретаря Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА № 7895651 від 16 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

До Бориславського міського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА № 7895651 від 16 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 вересня 2026 року він, отримав лист з ВП № 1 (місто Борислав) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 18 вересня 2026 року № 340523-2026 (1819909) та копію Постанови серії ЕНА № 7895651 від 16 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Відповідно, 30 вересня 2026 року позивачу стало відомо про наявність оскаржуваної постанови, яка виносилась 16 вересня 2026 року без його участі, відсутні його підписи, однак, від підписів та від отримання копії постанови він не відмовлявся та копію такої постанови не отримував взагалі. Даною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн за нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП. Зазначає, що обставини викладені у оскаржуваній постанові не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, в оскаржуваній постанові не зазначено, не доведено і не конкретизовано, в чому саме полягало нібито порушення позивачем, за що передбачена відповідальність. Вважає, що у постанові відсутні достатні та належні докази на підтвердження його вини, що є підставою для її скасування відповідно до статті 286 КУпАП.

Ухвалою суду від 7 жовтня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Головне управління національної поліції України у Львівській області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, правом на подачу відзиву не скористались.

Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу та іншим учасникам справи до електронного кабінету.

Від представника позивача адвоката Романського С.І. року надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі його довірителя . Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи, враховуючи положення частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 16 вересня 2026 року інспектором відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції у Львівській області капітаном поліції Дмитришиним В.П. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7895651 за частиною 1 статті 126 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн, згідно з якою 16 вересня 2026 року 20:02 у місті Бориславі по вулиці «Ковалів», водій, керуючи «транспо» марки Daewoo Lanos з ДНЗ НОМЕР_1 та при цьому не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування.

Статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком «Діти»; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та «Про перевезення небезпечних вантажів» (далі - спеціальні правила); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка»; д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака Водій з інвалідністю - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Відповідно до частини 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак в оскаржуваній постанові не зазначено, який саме підпункт пункту 2.1 ПДР порушив позивач. Натомість у постанові наведено лише загальне формулювання суті правопорушення, а саме: «керування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування», після чого одразу вказано правову кваліфікацію дій позивача за частиною 1 статті 126 КУпАП. Таким чином, оскаржувана постанова не містить належної конкретизації того, яке саме положення ПДР було порушено позивачем, що не дає змоги чітко встановити, яке саме діяння ставиться йому у вину, та свідчить про неналежне обґрунтування прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно із частиною 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Зі змісту статті 247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Абзацом 1 частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У матеріалах справи єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є лише сама оскаржувана постанова від 16 вересня 2026 року серії ЕНА № 7895651.

Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

При цьому, на підтвердження винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, належних доказів суду відповідачем не надано.

Оскільки відповідач не довів правомірності постанови від 16 вересня 2026 року серії ЕНА № 7895651 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 5, 9, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями, 258, 278, 279, 280, 293 КУпАП суд, -

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови від 16 вересня 2026 року серії ЕНА № 7895651 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7895651 від 16 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 126 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області місцезнаходження: 79007, місто Львів, площа Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40108833.

Суддя Олена ДУДАР