Ухвала суду № 140945322, 26.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.10.2026

Справа № 334/8470/19

Провадження № 6-а/334/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С., представника заявника Волтера О.В., представників Запорізької митниці Наказного Т.О., Ткача В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , стягувач: Державна Митна Служба України, Запорізька митниця про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з заявою про визнання виконавчого документу (постанову від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19) таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначала, що 16.10.2019 р. Запорізька митниця рішенням про визначення коду товару №KT UA112080-0110-2019 змінила класифікацію товару та визначила код 3402901000 замість 3808941000. Внаслідок такої зміни коду були дораховані митні платежі в розмірі 13 869.32 гpн.

26.11.2019 р. Запорізька митниця склала постанову у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19, якою притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 41607,96 грн. за ст. 485 МКУ. Це 300% від суми нарахованих митних платежів за рішенням про визначення коду товару №KT UA112080-0110-2019 від 16.10.2019 р.

Не погоджуючись з даною постановою № 0151/11200/19, ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовом про скасування постанови Запорізької митниці від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19.

Рішенням Дніпровського районного судом м. Запоріжжя від 01.07.2020 у справі № 334/8470/19, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021, у відкритті касаційного провадження на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №o 334/8470/19 було відмовлено.

Проте, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №280/6230/19 визнано протиправним та скасовано рішення митниці про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019.

На переконання заявника, той факт, що рішення митниці про зміну коду визнано протиправним та скасовано, означає, що першопричина штрафу повністю ліквідована. Тобто, дії митниці щодо складання протоколу за ст. 485 МКУ від 26.11.2019 року та накладення на ОСОБА_1 штрафу є автоматично неправомірним.

13.08.2026 р. ОСОБА_1 звернулася до Начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України зі скаргою, в якій просила скасувати постанову від 11.01.2020 ВП №60954217, якою виконавець відкрив виконавче провадження у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19.

Згідно відповіді Начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України від 01.09.2026 року, заявнику відмовлено у скасуванні постанови від 11.01.2020 ВП №60954217 про відкриття виконавчого провадження, тому заявник змушена звернутися до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник ОСОБА_1 Волтер О.В., просив суд ухвалити рішення яким визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню з підстав, викладених у заяві ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свою позицію, представник доводив, що ОСОБА_1 отримала два протилежних рішення від різних судових гілок.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №280/6230/19 визнано протиправним та скасовано рішення митниці про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019. Проте, рішенням Дніпровського районного судом м. Запоріжжя від 01.07.2020 у справі № 334/8470/19, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 було відмовлено.

Отже, оскільки рішенням Адміністративного суду у справі № 280/6230/19 визнано протиправним та скасовано рішення митниці про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019, у діях ОСОБА_1 повністю відсутній склад та подія правопорушення, а отже відсутній і сам обов`язок сплачувати штраф. Тому, виконавчий лист має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, у судовому засіданні представник ОСОБА_1 зазначив, що примусове виконання оспорюваної постанови митниці за наявності скасованого рішення про визначення коду товару хоч і є формально законним, проте очевидно суперечить принципу справедливості.

Представник наполягав, що за таких обставин суд має вийти за межі суворих процесуальних обмежень та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, керуючись виключно верховенством права та справедливістю.

Представники Запорізької митниці у судовому засіданні просили суд залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 , оскільки законність та обґрунтованість постанови Запорізької митниці ДФС № 0151/11200/19 від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил вже розглядались в судовому порядку. Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 у справі №334/8470/19 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо скасування постанови Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 та Третім апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/8470/19 від 01.07.2020 залишено без змін.

На теперішній час постанова Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 судовими рішеннями не скасована, є чинною, тому підлягає виконанню.

Вислухавши пояснення представника заявника, представників Запорізької митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду та у відповідності до матеріалів справи, 26.11.2019 року Запорізькою митницею у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МКУ у вигляді штрафу в розмірі 41 607,96 грн.

Заявник ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на судовий захист, звернулася до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом про скасування вказаної постанови митниці.

Рішенням Ленінського (Дніпровського) районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 року у справі № 334/8470/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови митниці було відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2021 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.

Таким чином, законність та правомірність постанови Запорізької митниці № 0151/11200/19 від 26.11.2019 року підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Надалі, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі № 280/6230/19 (у межах іншого спору, за правилами КАС України), скасовано первісне рішення митниці про визначення коду товару № KT-UA112080-0110-2019, яке слугувало підставою для нарахування податкового зобов`язання та подальшого притягнення до відповідальності.

Обґрунтовуючи заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заявник зазначає, що скасування рішення про визначення коду товару адміністративним судом повністю нівелює подію правопорушення, а отже, виконавчий документ (постанова митниці) втратив чинність та не підлягає виконанню.

Оцінюючи доводи заявника та заперечення митного органу, суд виходить із фундаментальних засад судочинства, верховенства права та принципу юридичної визначеності.

Згідно з ч. 4 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Застосування статті 432 ЦПК України передбачає дослідження обставин, які виникли після видачі виконавчого документа або які об`єктивно припиняють обов`язок боржника (наприклад, скасування самого виконавчого документа, смерть боржника, ліквідація юридичної особи тощо).

Суд наголошує, що вказана стаття не може бути використана як завуальований засіб для повторного перегляду суті спору або для ревізії судових рішень, які вже набрали законної сили та законність яких була предметом багаторазової перевірки судами всіх інстанцій.

Заявник ОСОБА_1 у теперішній заяві наводить точно такі ж матеріально-правові аргументи та посилається на те ж саме рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі № 280/6230/19, які вже були предметом детального дослідження суду під час розгляду її заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (ухвала від 14.02.2022 року) та за виключними обставинами (ухвала від 15.12.2022 року). В обох випадках суди дійшли висновку про відсутність підстав для скасування постанови митниці, і ці процесуальні ухвали набрали законної сили.

У Рішенні Конституційного Суду України від 11 грудня 2012 року № 19-рп/2012 зазначено, що обов`язковість судового рішення є невід`ємною складовою права на справедливий судовий захист.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata). Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumгrescu v. Romania) від 28 жовтня 1999 року наголосив, що жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення просто з метою проведення нового слухання та вирішення справи на свою користь. Повторне ініціювання перед судом питань, які вже були остаточно вирішені у законний спосіб, є прямим порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), рішення від 3 квітня 2008 року (заява № 32246/02), ЄСПЛ підкреслив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване Конвенцією, буде ілюзорним, якщо правова система держави допускає, щоб остаточне судове рішення, яке набрало законної сили, залишалося неефективним або переглядалося без належних правових підстав за рамками встановлених процедур.

Аналізуючи доводи заяви, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , вичерпавши всі передбачені КАС та ЦПК України процесуальні процедури оскарження та перегляду судового рішення (включаючи інститути нововиявлених та виключних обставин), наразі намагається штучно використати інститут визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, як «останню інстанцію» для скасування рішення від 01.07.2020 року.

Оскільки постанова Запорізької митниці № 0151/11200/19 від 26.11.2019 року визнана судом законною, судові акти про відмову в її скасуванні є чинними, а у задоволенні заяв про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами заявниці було остаточно відмовлено обов`язок ОСОБА_1 щодо сплати штрафу є чинним, не припиненим, а виконавчий документ підлягає примусовому виконанню.

Будь-яких інших об`єктивних причин, які б свідчили про відсутність обов`язку боржника після видачі виконавчого листа, заявником та її представником суду не надано. За таких умов, правові підстави для задоволення заяви в порядку ст. 432 ЦПК України відсутні.

Надаючи оцінку твердженням представника заявника про те, що подальше виконання виконавчого документа є "законним, але несправедливим", суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Справедливість, безумовно, є однією з основних засад права та складовою принципу верховенства права. Проте в межах правової системи України справедливість не може існувати у відриві від законності та правової певності. Суд не може підміняти чітко визначені законом процесуальні норми та імперативні вимоги матеріального права власним суб`єктивним або оціночним сприйняттям справедливості, особливо у спосіб, що руйнує стабільність остаточних судових рішень.

Принцип юридичної визначеності та обов`язковість виконання судових рішень (ст. 129-1 Конституції України) є вищими проявами правової справедливості на загальнодержавному рівні, оскільки вони гарантують стабільність правопорядку.

Отже, сама по собі незгода сторони із чинним судовим рішенням та її особисте суб`єктивне сприйняття його як "несправедливого" не є і не можуть бути правовою підставою (у розумінні ст. 432 ЦПК України) для припинення обов`язку боржника або для зупинення виконання законного акта.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 353, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , стягувач: Державна Митна Служба України, Запорізька митниця про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи порядку статті 297 КАС України безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Козлова Н. Ю.