Рішення № 140944580, 27.10.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1504/26 2/729/1254/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

секретаря Романченко С .С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 349,20 грн., а також судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою вебсайту кредитодавця creditkasa.com.ua було укладено електронний договір про надання кредиту № 1446-4350, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 6 800 грн. строком на 365 днів, із базовим періодом 14 днів, комісією за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, зниженою процентною ставкою 1,00 % на день та стандартною процентною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору і 0,75 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня дії договору до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі відповідно до вимог законодавства про електронну комерцію шляхом підписання його відповідачем одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону, зазначений ним під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Для підписання кредитного договору № 1446-4350 від 12 вересня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А5889.

На виконання умов кредитного договору позивач через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг у системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, перерахував кредитні кошти на картковий рахунок, зазначений відповідачем в особистому кабінеті. На підтвердження перерахування кредитних коштів позивач посилається на довідку про перерахування суми кредиту та квитанцію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про здійснення платежу через систему LiqPay, зазначаючи, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Позивач також зазначає, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористався передбаченим законодавством правом на відмову від кредитного договору протягом 14 календарних днів із дня його укладення, чим, на думку позивача, підтвердив прийняття умов договору та виникнення відповідних зобов`язань.

Однак, у подальшому відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, кредитні кошти у повному обсязі не повернув, проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Позивач зазначає, що умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію за видачу кредиту, а також відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов`язань. На думку позивача, нарахування відповідних платежів відповідає умовам укладеного договору та положенням законодавства, що регулює відносини споживчого кредитування.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги про усунення порушень умов кредитного договору, однак, як зазначає позивач, така вимога була проігнорована відповідачем, а порушення не усунуто.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 18 серпня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 1446-4350 від 12 вересня 2024 року становить 30 349,20 грн, з яких: 6 800 грн. заборгованість за кредитом, 21 549,20 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1 020 грн. заборгованість за комісією та 980 грн. заборгованість за штрафами.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1446-4350 від 12 вересня 2024 року в загальному розмірі 30 349,20 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 23.09.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. 07 жовтня 2026 року, через підсистему «Електронний суд», віл нього надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позовних вимог у частині стягнення з нього необгрунтованих відсотків, комісій та штрафних санкцій. Зазначив, що сума заборгованості, яку позивач просить стягнути, у розмірі 30 349,20 грн., значно перевищує суму отриманого кредиту у розмірі 6 800 грн. Відповідач також не погоджується з нарахуванням процентів у розмірі 21 549,20 грн., комісії у розмірі 1 020 грн. та штрафу у розмірі 980 грн., вважаючи за необхідне перевірити законність, обґрунтованість і період нарахування кожної складової заборгованості. Просив відмовити у стягненні необґрунтованих процентів, комісій і штрафних санкцій та визначити розмір заборгованості з урахуванням фактично отриманих кредитних коштів і законних нарахувань.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 12 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця creditkasa.com.ua було укладено електронний договір про надання кредиту № 1446-4350, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 6 800 грн. строком на 365 днів, дата повернення кредиту 11.09.2025, із базовим періодом 14 днів, комісією за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, зниженою процентною ставкою 1,00 % на день та стандартною процентною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,75 % на день починаючи зі 181 календарного дня дії договору до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Згідно п.4.15 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 29495 грн. (а.с.12-23).

Відповідно до умов кредитного договору, Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорта споживчого кредиту та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки зазначені документи становлять єдиний договір, з умовами якого відповідач був попередньо ознайомлений та погодився.

Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом акцептування відповідачем оферти кредитодавця через особистий кабінет на вебсайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» із використанням одноразового ідентифікатора. Для підписання кредитного договору № 1446-4350 від 12 вересня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А5889.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, а моментом його підписання, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно зі статтею 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, суд доходить висновку, що кредитний договір № 1446-4350 від 12 вересня 2024 року укладений належним чином у письмовій електронній формі, а використання відповідачем одноразового ідентифікатора А5889 підтверджує його волевиявлення на укладення договору та прийняття його умов.

Судом також встановлено, що на виконання умов кредитного договору кредитодавець через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг у системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 800 грн. на картковий рахунок, реквізити якого були зазначені відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується наданими позивачем довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією про перерахування коштів через систему LiqPay (а.с.48-49).

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу передбачені договором кредитні кошти.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, кредитні кошти у повному обсязі не повернув, проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Станом на 18 серпня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1446-4350 від 12 вересня 2024 року, згідно з розрахунком позивача, становить 30 349,20 грн., з яких: 6 800 грн. заборгованість за кредитом; 21 549,20 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 1 020 грн. заборгованість за комісією; 980 грн. заборгованість за штрафами. При цьому, відсотки нараховані у межах строку кредитування, до 11.09.2025, та у розмірі погодженому відповідачем (а.с.50-58).

Наведений розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком, який містить відомості про суму наданих відповідачу кредитних коштів, нараховані відсотки, комісію, штрафи та залишок непогашеної заборгованості.

При цьому, відповідачем не надано контрозрахунку заборгованості, а саме лише його посилання на необгрунтоване нарахування відсотків та комісії, не спростовує розмір заборгованості визначений позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо необґрунтованості нарахованих процентів та комісії, суд виходить із того, що умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника не лише повернути отримані кредитні кошти, а й сплатити проценти за користування ними у розмірі погодженому сторонами та комісію за видачу кредиту. Зазначені умови були погоджені відповідачем під час укладення договору в електронній формі. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховані відповідно до передбачених договором ставок у межах строку кредитування, а розмір комісії за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту, тобто 1020 грн. Саме по собі перевищення загальної суми заборгованості над розміром отриманих кредитних коштів не свідчить про неправомірність нарахувань. Відповідач у відзиві не навів конкретних обставин, які б спростовували правильність розрахунку відсотків, та, як зазначалося вище, не надав власного контррозрахунку.

За таких обставин, оцінивши доводи сторін та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією.

Надані позивачем докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Оцінивши подані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №1446-4350 від 12 вересня 2024 року у частині заборгованості за кредитом у розмірі 6 800 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 21 549 грн. 20 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 1 020 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, щодо позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 980 грн., суд враховує заперечення відповідача щодо стягнення такого штрафу, а також встановлені законодавством обмеження відповідальності позичальника в період дії воєнного стану.

Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діяв у період виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено звільнення позичальника у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Оскільки штраф у розмірі 980 грн. нарахований позивачем за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором №1446-4350 від 12 вересня 2024 року у період дії воєнного стану, суд доходить висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 29 369 грн. 20 коп., з яких: 6 800 грн. заборгованість за кредитом, 21 549 грн 20 коп. заборгованість за нарахованими відсотками та 1 020 грн. заборгованість за комісією за видачу кредиту. У задоволенні вимог про стягнення 980 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у сумі 29 369 грн. 20 коп., що становить 96,77 % від загального розміру заявлених позовних вимог у сумі 30 349 грн. 20 коп., то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 576 грн. 42 коп. (2 662,40 грн ? 96,77 %).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 207, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 1048-1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» ст.ст.133, 137, 141, 247, 264, 265, 274, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1446-4350 від 12 вересня 2024 року у розмірі 29 369 (двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень 20 копійок, з яких: 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень заборгованість за кредитом; 21 549 (двадцять одна тисяча п`ятсот сорок дев`ять) гривень 20 копійок заборгованість за нарахованими відсотками; 1020 (одна тисяча двадцять) гривень заборгованість за комісією за видачу кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 576 (дві тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 42 копійки.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига