Постанова № 140944459, 27.10.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5350/26

3/583/1722/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2026 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренко Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , що проходить службу в в/ч НОМЕР_2 помічник начальника служби ЗББ та Р, капітан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 17211 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду в період з 07.10.2026 по 10.10.2026 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , проводив службовий час на власний розсуд, своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене 17211 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив що був відсутній в зв`язку з погіршенням стану здоров`я, однак на телефонні дзвінки керівництва в вказаний період не відповідав, перебував по місцю дислокації військової частини в АДРЕСА_1 .

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 172-11 КпАП України передбачена за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Об`єктивна сторона може мати наступні прояви: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби тривалістю до трьох діб; нез`явлення військовослужбовця строкової служби вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб; самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів тривалістю до десяти діб; нез`явлення військовослужбовця (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин у разі призначення або переведення тривалістю до десяти діб; нез`явлення військовослужбовця (крім строкової служби) з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Під військовою частиною слід розуміти територію у межах казарменого, табірного, похідного чи бойового розташування частини.

Місцем служби військовослужбовця, як правило, є військова частина, в якій він проходить службу, і тому поняття військової частини і місця служби зазвичай збігаються. Якщо вони не збігаються, то під місцем служби слід розуміти всяке інше місце, де військовослужбовець повинен протягом деякого часу виконувати військові обов`язки або перебувати відповідно до наказу або дозволу командира (начальника).

Початковим моментом самовільного залишення є день, коли військовослужбовець самовільно покинув розташування військової частини чи місця служби, а кінцевим - день повернення в частину або затримання поза межами частини.

Суб`єктивна сторона завжди характеризується прямим умислом з метою тимчасового ухилення від служби.

Самовільним залишенням частини або місця служби вважається таке, що вчинене без дозволу начальника (командира), який згідно із законодавством уповноважений такий дозвіл надати. Нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу це його нез`явлення на службу в строк, указаний у відповідному документі. Поважними причинами затримки військовослужбовця може бути визнана, наприклад, хвороба, що перешкоджає пересуванню, смерть або тяжка хвороба членів його сім`ї, стихійне лихо чи інші надзвичайні обставини, які підтверджені відповідними документами.

Факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧНС № 770 від 12.10.2026 року, письмовим поясненням ОСОБА_2 , у якому той вказав, що 07.10.2026 р. не з`явився до начальника озброєння в зв?язку із погіршенням стану здоров`я. Письмовим поясненням начальника служби ЗББ та Р в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який зазначив про те, що 07.10.2026 р. о 10:00 год. помічник начальника служби ОСОБА_1 покинув місце несення служби, на телефонні дзвінки не відповідав, за місцем проживання не перебував. 10.10.2026 р. останній повернувся до місця несення служби. Письмовим поясненням діловода служби ОСОБА_4 , яка пояснила, що 07.10.2026 р. помічник начальника служби ОСОБА_1 о 10:00 год. покинув місце несення служби з метою походу до магазину за спиртними напоями, на дзвінки не відповідач, про його місце перебування не було відомо. 10.10.2026 р. останній повернувся із СЗЧ та приступив до виконання обов`язків.

На переконання суду, зібрані у справі докази є належними та допустимими, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції, і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться йому у вину.

При призначенні стягнення суд враховує характер скоєного, особу яка притягається до адміністративної відповідальності обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд, з урахуванням всіх обставин справи вважає доцільним накласти стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 17211 ч. 3, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 17211 ч. 3 КпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (сімнадцять тисяч) грн. в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок отримувач коштів: ГУК Сум.обл/Охтирська МТГ/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37970404, банк отримувача : Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA168999980313030106000018538, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу: адміністративний штраф.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КпАП України штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко