Рішення № 140943866, 26.10.2026, Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Турка

Справа № 458/846/26

Провадження №2/458/534/2026

Турківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Волинець М.З.,

за участю секретаря судового засідання Матківської Р.Р.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області,

треті особи, які не заявляють

самостійних вимог щодо предмета спору Шийка М.Н.,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Турка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Миньо Микола Миколайович, до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Миньо М.М., подав до суду позовну заяву до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в якій просив визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просив витребувати у приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Федаша М.М. належним чином завірену копію спадкової справи № 183/2025, заведеної після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий зміст позовних вимог.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця разом із ним за вказаною адресою проживали: позивач ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_7 та їхня дочка ОСОБА_8 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_6 розпорядився своїм майном та склав заповіт, яким вищевказаний житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами заповів позивачу ОСОБА_1 , який прийняв дану спадщину. Факт прийняття позивачем спадщини стверджується його спільним проживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копією довідки № 1331 від 03.11.2025, виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області.

Діти спадкодавця ОСОБА_6 - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як спадкоємці за законом першої черги, у визначений ст. 1270 ЦК України строк із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися. На час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем вони зареєстровані не були та не проживали.

До позовної заяви позивач долучив засвідчені заяви дітей спадкодавця, складені за життя батька, у яких вони зазначають, що не претендують на майно останнього та відмовляються від частки в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

З метою оформлення своїх спадкових прав позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на підставі якої нотаріусом була заведена спадкова справа № 183/2025.

Однак у видачі вказаного свідоцтва позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке за життя спадкодавець належним чином не оформив. За таких обставин позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, а тому змушений звернутися до суду.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

05.08.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 08.09.2026 о 14:00 год та витребувано докази в порядку ст. 84 ЦПК України.

13.08.2026 на адресу Турківського районного суду Львівської області від приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Федаша М.М. надійшла копія спадкової справи № 183/2025, яка заведена після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08.09.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області за клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено на 21.09.2026 о 12:00 год.

21.09.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області підготовче засідання відкладено на 05.10.2026 о 17:00 год у зв`язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи через ненадходження інформації щодо обставин, які мають значення для її вирішення.

05.10.2026 хвалою Турківського районного суду Львівської області продовжено строк підготовчого провадження в цивільній справі на 30 днів, призначено підготовче засідання у справі на 13.10.2026 о 11:10 год.

13.10.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області за клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено на 26.10.2026 о 12:30 год.

14.10.2026 від представника позивача адвоката Миня М.М. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії свідоцтва про смерть ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Миньо М.М. в підготовче засідання не з`явилися, 26.10.2026 представник позивача через канцелярію суду подав клопотання, в якому зазначив, що підтримують позовні вимоги в повному обсязі, просив суд розглядати справу без його та позивача участі.

Представник відповідача Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечив щодо винесення рішення в підготовчому засіданні у відповідності до вимог ст. 200 ЦПК України, справу просив розглядати без участі представника Боринської селищної ради, про що зазначив у поданій письмовій заяві від 10.08.2026.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у підготовче засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 01.09.2026 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшли заяви від зазначених третіх осіб, у яких вони просили здійснювати розгляд справи № 458/846/26 за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом без їхньої участі, щодо задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на викладене, суд проводить розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Частинами 3 та 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Виходячи з положень ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Шандровець Турківського району Львівської області, що підтверджується копією паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданого 20.03.2002 Турківським РВ УМВС України у Львівській області.

Згідно копії витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою місця проживання АДРЕСА_1 , дата реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_9

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ужгород, Закарпатська область, помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06.04.2020 Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 372.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією довідки № 1333 від 03.11.2025, виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, власником (забудовником) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з копією свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР № 78 від 11.09.1979 та плану земельної ділянки в с. Верхня Яблунька, ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Турківської районної Ради депутатів трудящих № 123 від 03.05.1979 та наказу директора радгоспу імені 50-річчя Компартії України № 131 від 03.08.1978 було виділено земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва індивідуального житлового будинку у селі Верхня Яблунька Турківського району Львівської області.

Згідно з даними погосподарського обліку за особовим рахунком № НОМЕР_3 за період 1983-1985, 2006-2010, облікової картки об`єкта погосподарського обліку за період 2016-2022, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи «робітничий двір» та головою такого вважався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з копією довідки № 1424 від 14.11.2025, виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інших документів крім погосподарського обліку немає.

Як вбачається з копії довідки за № 1423 від 14.11.2025, виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на балансі сільської ради не перебував.

Відповідно до довідки № 1422 від 14.11.2025, виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, вул. Шкільна в с. Верхня Яблунька не перейменовувалася.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 451893137 від 13.11.2025, за параметрами пошуку право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за адресою: АДРЕСА_1 , відомості відсутні.

З довідки КП ЛОР «Самбірське МБТІ» № 215 від 09.02.2026 вбачається, що станом на 01.01.2013 згідно записів у реєстрових книгах та матеріалах інвентаризаційних справ Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрований.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок площею основи (забудови) 105 кв.м. збудований у 1979 році складається з котельні, двох кухонь, коридору, ванної кімнати та трьох кімнат, а також є господарські будівлі та споруди: стайня, стодола, комора, дровітня та гараж.

Загальна інвентаризаційна вартість нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату виготовлення технічного паспорта 12.11.2025, становить 441 242 грн, що підтверджується копією довідки про технічну характеристику об`єктів нерухомого майна № 12/25 від 12.11.2025.

Відповідно до копії довідки № 1331 від 03.11.2025, виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом в одній сім`ї з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Від імені померлого ОСОБА_6 виконавчим комітетом Верхньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області посвідчено заповіт в реєстрі за № 14 від 12.10.2017.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86322581 від 12.08.2026 після смерті ОСОБА_6 приватним нотаріусом Федашом М.М. заведено спадкову справу № 183/2025, номер у спадковому реєстрі 74863611.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 86322595 від 12.08.2026, ОСОБА_6 за життя своїм майном розпорядився, а саме 12.10.2017 склав заповіт. Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 14.

Відповідно до копії заповіту, посвідченого 12.10.2017 секретарем виконавчого комітету Верхньояблунської сільської ради Семків Є.В. у приміщенні ради, Шийка Н.М. заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , належний йому житловий будинок і господарські споруди та будівлі, що будуть належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право.

З наданої копії спадкової справи № 183/2025, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що 13.11.2025 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом звернувся позивач ОСОБА_1 . Факт прийняття позивачем спадщини стверджується його спільним проживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копією довідки № 1331 від 03.11.2025, виданою виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області.

Крім того, судом встановлено, що спадкоємцями першої черги спадкування є діти спадкодавця: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 10.06.2021 Калуським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Із матеріалів спадкової справи № 183/2025 вбачається, що діти спадкодавця у встановлений ст.1270 ЦК України строк із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися, на час смерті спадкодавця ОСОБА_6 разом із ним зареєстровані не були та не проживали.

Постановою приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Федаша М.М. № 246/02-31 від 13.11.2025, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок разом із приналежними йому господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки нотаріусу не представлено правовстановлюючі документи про право власності на спадкове майно, а також рекомендовано звернутися до суду для визнання його власником 1/1 (однієї цілої) частки вищезазначеного нерухомого майна.

З огляду на викладене, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими, позивач ОСОБА_1 через відсутність правовстановлюючих документів про право власності на спадкове майно позбавлений права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, тому звернувся до суду.

Застосовані судом норми права та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_6 .

До складу вказаної спадщини входить, в тому числі право на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який відносився до суспільної групи «робітничий двір» та фактично належав спадкодавцю згідно даних погосподарських книг.

За життя спадкодавець ОСОБА_6 своїм майном розпорядився та склав заповіт, який було посвідчено 12.10.2017 секретарем виконавчого комітету Верхньояблунської сільської ради Семків Я.В., згідно якого належний йому житловий будинок і господарські споруди та будівлі, що будуть належати йому на день смерті і на що ОСОБА_6 за законом буде мати право заповів позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вказаний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 14.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 . Факт прийняття ним спадщини стверджується спільним проживанням разом із померлим на час відкриття спадщини, що підтверджується копією довідки № 1331 від 03.11.2025, виданою виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області.

Тобто, згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивач вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 . Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, не заявив про відмову від вказаної спадщини.

Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині та які б у встановлений законом строк прийняли таку, - судом не встановлено.

Відтак, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 .

При цьому, приватним нотаріусом було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальних дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок, через відсутність належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця ОСОБА_6 . Нотаріус роз`яснив позивачу можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Відповідно до п. 4.12 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Судом встановлено, що право власності на спірний житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затв. Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 (далі - Інструкція).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної ради.

Спірний житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , збудований в 1979 році, що доводиться технічним паспортом та такий не містить відмітки про самочинне будівництво.

Належність будинку ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується копією свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР № 78 від 11.09.1979, планом земельної ділянки в АДРЕСА_1 , даними погосподарського обліку за особовим рахунком № НОМЕР_3 за період 1983-1985, 2006-2010, облікової картки об`єкта погосподарського обліку за період 2016-2022, згідно яких спірний житловий будинок належав до суспільної групи «робітний двір» та головою такого був ОСОБА_6 .

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц.

Оскільки питання про право власності позивача на спірне будинковолодіння неможливо вирішити в позасудовому порядку з наведених вище обставин, воно підлягає вирішенню в судовому порядку шляхом визнання права власності на вказане майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом майна померлого спадкодавця ОСОБА_6 підставно звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами (перерахованими в технічному паспорті), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , так як інший правовий механізм оформлення таких прав у неї відсутній.

При цьому, сам факт відсутності правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.

Відповідач у справі Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області позов визнала.

Відповідно до положень матеріального та процесуального закону, змісту позовних вимог та їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду заяви, в яких не заперечили щодо задоволення позову; на майно, яке залишилося після смерті батька ОСОБА_6 не претендують.

Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача в спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні його спадкових прав, а тому заявлений позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, ч. 4 ст. 200, 206, 247, 263, 265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Миньо Микола Миколайович, до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області, код ЄДРПОУ 05290787, адреса місцезнаходження: вул. Івана Франка, 27, с-ще Бориня, Самбірський район, Львівська область, 82547.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ