Рішення № 140941910, 26.10.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/1623/26

Провадження2/153/815/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020 в розмірі 24248,91 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 09.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №422005583 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV352ХТ. Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перед тим, як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 8500 грн. шляхом перерахування через банк провайдер. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01. В подальшому, до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №117 від 19.01.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання умов вказаного договору підписали реєстр прав вимоги №7 від 28.10.2021 до договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

28.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу №2810/24-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 28.10.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24248,91 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020, становить - 24248,91 грн., яка складається з наступного: 8499,50 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15749,41 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь вказану заборгованість.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 26.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 27.08.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

27.08.2026 за вх.№7007 відповідач ОСОБА_1 через «Електронний суд» надіслала заяву про застосування строку позовної давності, в якій просила суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Повністю відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності, мотивуючи тим, що з моменту виникнення права вимоги за вказаним кредитним договором минуло більше трьох років і позивачем пропущено передбачений законом строк позовної давності для звернення до суду.

28.08.2026 за вх.№7088 від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» Сахарової О.І. надійшла заява, в якій вона просила заяву про застосування строку позовної давності залишити без розгляду, оскільки кредитний договір №422005583 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено 09.11.2020, строки позовної давності в Україні були зупинені на період карантину (з 02.04.2020 до 30.06.2023) та на період дії воєнного стану (з 17.03.2022 до 03.09.2025). Починаючи з 04.09.2025 перебіг цих строків було відновлено згідно із Законом №4434-ІХ, який виключив відповідні норми з ЦК України. Оскільки перебіг строку позовної давності на момент виникнення права вимоги був зупинений і розпочався 04.09.2025, позивач дотримався її строків та реалізує своє право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Строк позовної давності щодо повернення коштів на момент подачі позовної заяви не закінчився.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 (Гетьман) укладено договір №422005583 у формі електронного документу з використанням електронного підпису створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV352ХТ (а.с.8-9).

Відповідно до п.1.1, п.1.2. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику Кредит на суму 8500 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. або п.1.5. цього Договору. Кредит надається строком на 10 днів від дати отримання кредиту Позичальником.

Відповідно до п.1.3. договору на період строку, визначеного п.1.2. Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Відповідно до п.1.4. Договору у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Згідно п.1.5. договору базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Згідно з п.4.3. сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.4.4. з урахуванням положень п. 1.3., п. 1.4. та п. 1.5. цього Договору, Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) відсотків річних за Дисконтною ставкою або 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) відсотків річних за Базовою ставкою.

Відповідно до п.4.7. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 8500 гривень відповідачеві ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №422005583/26052026/Э від 26.05.2026, відповідно до якої 09.11.2020 на платіжну карту № НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 8500 грн. (а.с.21).

Як вбачається із повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Також емітувались інші картки. Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 09.11.2020 - 14.11.2020 - НОМЕР_4 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_4 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_5 . По рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ) за період 09.11.2020 - 14.11.2020 були наступні зарахування коштів: на суму 8500 грн. від 09.11.2020. Вказане підтверджується також випискою про рух коштів АТ КБ «Приватбанк» (а.с.108 - 109).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», 20.11.2020 відповідачкою здійснено платіж у розмірі 1590 грн, з яких 1589,50 грн зараховано в рахунок погашення процентів та 0,50 грн - основного боргу. Станом на 19.01.2021 заборгованість за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020 становила 17168,90 грн, з яких: 8499,50 грн - заборгованість за тілом кредиту та 8669,40 грн - заборгованість за процентами (а.с.22-23).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) за плату ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.31-34).

До договору факторингу №22/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткові угоди №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023, якими продовжувався строк його дії до 31.12.2024. При цьому додатковою угодою №26 від 31.12.2020 договір факторингу викладено в новій редакції (а.с.36 на звороті, 37-41, 44-45).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №117 від 19.01.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020 на загальну суму 17168,90 грн. (а.с.42-43звороті).

Згідно із проведеним ТОВ «Таліон Плюс» розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020, станом на 28.10.2021 розмір загальної заборгованості становить 24248,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8499,50 грн., заборгованість за відсотками - 15749,41 грн. (а.с.24).

05 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права грошової вимоги до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. (а.с.47-51).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №7 від 28.10.2021 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020 на загальну суму 24248,91 грн. (а.с.52-53).

28 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №2810/24/Е, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників (а.с.55-59, 62).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №2810/24-Е від 28.10.2024 ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020 на загальну суму 24248,91 грн., з яких: 8499,50 гривень - сума боргу, 15749,41 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.60-61).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ейс» станом на 15.06.2026 складає 24248,91 грн., з яких: 8499,50 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 15749,41 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 20).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статті 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору №422005583 від 09.11.2020, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

У підписаному відповідачем кредитному договорі досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Суд також враховує, що умовами п.п. 1.4, 4.2 та 4.4 кредитного договору сторони передбачили продовження строку його дії до повного виконання зобов`язань, а також нарахування процентів за базовою процентною ставкою у розмірі 1,7 % на день у разі неповернення кредиту у встановлений договором строк, до дня його фактичного повернення.

Відповідачка, всупереч умовам укладеного договору, своєчасно не повернула отримані кредитні кошти та не виконала зобов`язання зі сплати процентів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у заявленому позивачем розмірі.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Стосовно правонаступництва за борговим зобов`язанням.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020, підлягає стягненню на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020 в розмірі 24248,91 грн., з яких: 8499,50 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15749,41 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно заявленої вимоги відповідачем про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ч.1 ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі №575/476/16-ц тощо).

Судом встановлено, що кредитний договір №422005583 укладено 09.11.2020.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, Закон набрав чинності 02.04.2020 року.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30.06.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався, і станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом воєнний стан не був скасований.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Водночас, 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-IX.

Вказаний закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, а також дату звернення позивача із даним позовом - 17.08.2026, строк позовної давності по даній справі позивачем не пропущено.

Таким чином, за вказаних обставин у суду немає законних підстав для застосовування строку позовної давності до заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020, оскільки позивач звернувся з вказаним позовом в межах строку позовної давності, а тому заява представника відповідача є не обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені - платіжною інструкцією №55489 від 14.08.2026, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений між ТОВ ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери»; Додаткову угоду до нього №25770357962 від 19.06.2026 та Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 (а.с.68-69, 70, 71).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг, перелік таких становить: складання позовної заяви - 5000 грн. (2 год.), вивчення матеріалів справи - 1000 грн. (2 год.), підготовка адвокатського запиту - 500 грн. (1 год.), підготовка клопотання про витребування інформації - 500 грн. (1 год.).

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 звернула увагу на те, що зобов`язання, які склалися між адвокатом і клієнтом, не є обов`язковими для суду в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, зокрема з погляду їх необхідності.

Крім того, у постанові від 22.05.2024 у справі №754/8750/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, керуючись критеріями, визначеними ч.3 ст.141 ЦПК України, за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила їх розподілу та не покладати витрати на професійну правничу допомогу повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому суд повинен конкретно визначити, які саме витрати не підлягають відшкодуванню, навести відповідне обґрунтування та правові підстави для ухвалення такого рішення, враховуючи, що розмір відшкодування не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, тобто їх дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг і зміст виконаних адвокатом робіт, а також їх необхідність для розгляду справи.

Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа належить до категорії малозначних, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань. Зазначена категорія спорів є поширеною, а судова практика щодо їх вирішення - усталеною.

Суд також враховує, що значна частина позовної заяви містить виклад положень законодавства та судової практики, характерних для цієї категорії справ. Підготовка позовної заяви не вимагала проведення складного правового аналізу чи здійснення самостійних розрахунків, оскільки необхідні документи та розрахунки заборгованості були надані первісним і наступними кредиторами.

Крім того, зазначені в акті приймання-передачі послуг вивчення матеріалів справи та підготовка позовної заяви є взаємопов`язаними діями, оскільки ознайомлення з документами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, становить невід`ємну частину підготовки позовної заяви.

За таких обставин суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн не повною мірою відповідають критеріям необхідності, розумності та пропорційності до предмета спору.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що обґрунтованим, розумним та пропорційним розміром витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, є 4 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором №422005583 від 09.11.2020 в розмірі 24248 (двадцять чотири тисячі двісті сорок вісім) гривень 91 (дев`яносто одна) копійка з яких: 8499 (вісім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок - заборгованість по тілу кредиту; 15749 (п`ятнадцять тисяч сімсот сорок дев`ять) гривень 41 (сорок одна) копійка - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» код ЄДРПОУ 42986956, судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090, місто Київ Алматинська, 8, офіс 310 а) код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець