Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/10577/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
22 жовтня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Шепетко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сліпокурової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
Представник позивача за довіреністю Кукса Карина Олександрівна, що діє в інтересах ТОВ «Юніт Капітал» звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 170667 від 08.02.2025 у розмірі 17 337,53 грн., судовий збір у розмірі 2 662,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначили, що 08.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 170667 на суму 18 824,00 грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора a8887af5.
Згідно з умовами Кредитного договору 08.02.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 Відповідача, що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.
16.04.2025 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №16042025.
Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 4 від 03.07.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4 від 03.07.2025 до Договору факторингу 1 до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Зазначає, що Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.
Зазначили, що Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 18 537,53 грн, яка складається з: 16 733,14 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4,39 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 600,00 грн - заборгованість по комісії; 1 200,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
На даний час право вимоги до відповідача за кредитним договором № 170667 від 08.02.2025 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено відповідачу строк на подання відзиву; задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_2; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_2 , у період з період з 08.02.2025 по 13.02.2025 у сумі 3,70 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_2 , за період з 08.02.2025 по 13.02.2025 у сумі 3,70 грн, витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника), повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_2 , витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_2 . У випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_2 не належить Позичальнику, витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_2 ..
31.08.2026 на адресу суді надійшла витребувана інформація від АТ «Універсал Банк».
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при подачі позовної заяви просили розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.
22.10.2025 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено проводити заочний розгляд справи.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 08.02.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 170667, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти у розмірі 18 824,00 грн.
Договір між товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № a8887af5.
Згідно з кредитним договором Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних . Тип процентної ставки - фіксована . Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Р озмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Комісія за надання кредиту складає 2 823,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Р озмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 273 днів з 08.02.2025 р. (дата надання кредиту) по 08.11.2025 р. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на місяць. Конкретні дати вказані в графіку платежів. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 2840.47 грн. (дві тисячі вісімсот сорок грн. сорок сім коп.). Денна процентна ставка складає : 2840.47 грн. (дві тисячі вісімсот сорок грн. сорок сім коп.) / 18824.00 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 00 коп.) / 273 днів * 100% = 0,0553%/день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 50,05% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 21664.47 грн. (двадцять одна тисячa шістсот шістдесят чотири грн. сорок сім коп.).
На виконання ухвали суду від АТ КБ «Приват Банк» надано інформацію № 20.1.0.0.0/7-260810/24554-БТ від 17.08.2026 про те, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , а також підтверджено номер телефону відповідача (фінансовий номер телефону НОМЕР_3 ).
16.04.2026 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042026 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу 1 встановлено, що «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 1.5. Договору факторингу 1 погоджено, що «Реєстр прав вимог» - означає перелік Прав вимог до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма Реєстру прав вимог наведена в Додатку №1 до цього Договору.
Пунктом 2.1. Договору факторингу 1 встановлено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу 1 погоджено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках.
Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 4 від 03.07.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4 від 03.07.2025 до Договору факторингу 1 до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Факт передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ФК «Кредіплюс» згідно Договору факторингу 1 підтверджується платіжною інструкцією №506 від 09.07.2025 сумі 1 281 189,92 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги № 4 від 03.07.2025 за Договором факторингу №16042026 від 16.04.2026.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшли всі права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 170667 від 06.10.2025.
Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 170667 від 06.10.2025 в розмірі 18 537,53 грн, яка складається з: 16 733,14 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4,39 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 600,00 грн - заборгованість по комісії; 1 200,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Докази на спростування даних розрахунків заборгованості, на підтвердження виконання зобов`язань по договорам відсутні, тобто відповідач в порушення умов договорів взяті на себе зобов`язання не виконав, кредити та платежі відповідно до договорів не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов`язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов договору.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.610, 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 170667 від 08.02.2025, в загальному розмірі 16 737,53 грн. з яких: 16 733,14 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4,39 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Щодо нарахування комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема, за надання кредиту.
Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Сплата комісії передбачена умовами кредитного договору. Підстав для відмови у її стягненні суд не вбачає.
Тому заборгованість по комісії за надання кредиту в розмірі 600,00 грн. підлягає для стягнення з відповідача.
Суд також зазначає, що як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, останнім було нарадовано неустойку (пеню/штраф). Водночас, дослідивши зміст позовних вимог та прохальну частину позовної заяви, судом встановлено, що позивач не заявляє вимогу про стягнення зазначеної неустойки та не просить суд присудити її до стягнення з відповідача.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, питання про стягнення неустойки судом не вирішується
Згідно з статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» заявлені до відповідача, підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення на користь банку з позичальника боргу за кредитним договором №170667 від 08.02.2025 в загальному розмірі 17 337,53 грн. з яких: 16 733,14 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4,39 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 600,00 грн - заборгованість по комісії.
Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.
В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16 лютого 2012 року у справі «Савін проти України», п.97; рішення від 07 листопада 2013 року у справі «Бєлоусов проти України», п.115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.
Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.05.2026 між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» укладено додаткову угоду №25771572987 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026.
При цьому, суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частиною 5 ст.137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі №910/15357/17, додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п.6 ч.3 ст.2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача, Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати за сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 141,263,264,265,268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст.1050,1054 ЦК України, суд,-
у х в а л и в :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 170667 від 08.02.2025 у загальному розмірі 17 337,53 грн (сімнадцять тисяч триста тридцять сім гривень 53 копійки) грн., що складається із:
- 16 733,14 грн (шістнадцять тисяч сімсот тридцять три гривні 14 копійок) - заборгованість по тілу кредиту;
- 4,39 грн (чотири гривні 39 копійок) - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;
- 600,00 грн (шістсот гривень 00 копійок) - заборгованість по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4А, офіс 10; код ЄДРПОУ 43541163;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя І.О. Шепетко
Судове рішення № 140941401, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/10577/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: