Ухвала суду № 140941141, 23.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35884/26

Провадження № 2-з/761/321/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.,

з участю секретаря Шененка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ненади Олега Анатолійовича про забезпечення доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Перша київська державна нотаріальна контора про визнання недійсної зави про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва до суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ненади Олега Анатолійовича про забезпечення доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Перша київська державна нотаріальна контора про визнання недійсної зави про прийняття спадщини, згідно з якою представник позивачки просить суд: витребувати у Першої київської державної нотаріальної контори в повному обсязі матеріали спадкової справи №600/2026 (заведенох пісоя смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Заяву мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чолові позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з його смертю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємець звернулось з відповідною заявою до Першої київської державної нотаріальної контори, і була заведена спадкова справа №600/2026. У подальшому позивачці ОСОБА_1 , в усній розмові дізналась від родичів померлого, що аналогічна заяву (про прийняття спадщини) до Першої київської державної нотаріальної контори було подано матір`ю померлого ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 )

В обґрунтування заяви вказано, що свекруха ОСОБА_1 близько семи років знаходиться у спеціальному закладі/закладах (хоспісі). Останній з них знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Саме за цією адресою ОСОБА_4 надається паліативна допомога, постійний догляд персоналу хоспісу, годування, зміна памперсів і т.д., здійснюється призначення та прийом ліків, проводиться періодичний огляд лікарів. Всі ці роки Позивачка періодично навідувалась до свекрухи протягом усіх цих років та підтримувала її. У них були довірливі відносини. 12.08.2026р. ОСОБА_2 повідомила позивачку про те, що до неї нотаріус не приїжджала. Однак, займатись відкликанням/скасуванням вказаної заяви, рівно як і визнанням її недійсною ОСОБА_2 не може, через свій фізичний стан - обмежену рухливість, не транспортабельність та ряд хвороб.

У заяві зазначено, що разом з тим, оформлена приватним нотаріусом заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини долучена до матеріалів спадкової справи та є документом, котрий впливає на права та обов`язки позивачки, зокрема, при розподілі часток у спадковому майні.

Заявником вказано, що на глибоке переконання ОСОБА_1 , заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 не відповідає волевиявленню ОСОБА_5 , і була складена з порушенням вимог ст. 203 ЦКУкраїни. Більше того, виникають обґрунтовані сумніви у тому, що 25.07.26р. до ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 взагалі здійснювався виїзд приватним нотаріусом, зважаючи на те, що ОСОБА_2 даний факт заперечує.

Заявниця (позивачка) та представник заявниці заяву про забезпечення доказів підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Частиною другою вищезазначеної статті визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.

Згідно із частиною першою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно із ч.1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

Належною є судова процедура витребування доказів від нотаріуса у зв`язку з неможливістю самостійного ознайомлення позивача з матеріалами нотаріальної справи, оскільки вони захищені встановленою законом нотаріальною таємницею і за відсутності у матеріалах справи заяви позивача про відмову та/або відкликання та/або залишення без розгляду клопотання про витребування доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2020 року у справі N 148/2383/19 та постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі N 635/9574/18.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі N 367/6751/18-ц (провадження N 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: "Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом".

Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11.03.2020 року у справі N 9901/608/19, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі N 9901/845/18.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Відтак у суду є підстави отримати/зберегти вищенаведені докази, оскільки щодо цих доказів у суду існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Згідно ст.8 Закону України «Про нотаріат» - довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

Як вбачається судом з матеріалів справи про забезпечення доказів, в силу ч. 1 ст. 14 Закону України «Про нотаріат», вищезазначені докази зберігаються у Першій київській державній нотаріальній конторі.

Як вбачається із матеріалів заяви, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чолові позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з його смертю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємець звернулось з відповідною заявою до Першої київської державної нотаріальної контори, і була заведена спадкова справа №600/2026. У подальшому позивачці ОСОБА_1 , в усній розмові дізналась від родичів померлого, що аналогічна заяву (про прийняття спадщини) до Першої київської державної нотаріальної контори було подано матір`ю померлого ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 )

Дослідивши матеріали заяви, а також враховуючи те, що перелічені в заяві письмові докази, що мають значення для вирішення даної справи, які заявник не має можливості отримати самостійно, суд вважає за можливе в порядку забезпечення доказів витребувати в Першій київській державній нотаріальній конторі за адресою: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 11 належним чином завірену копію спадкової справи № 600/2026 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Згідно з ч.11 ст. 118 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Враховуючи вищенаведені норми Закону, заяву, предмет і підстави майбутнього позову, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення доказів.

Керуючись ст.ст. 76, 95, 116-118, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

заяву - задовольнити.

Витребувати в Першій київській державній нотаріальній конторі за адресою: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 11 належним чином завірену копію спадкової справи № 600/2026 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Реквізити стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Реквізити боржника: Перша київська державна нотаріальна контора, адреса: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 11.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено: 23.10.2026.

Суддя: