Ухвала суду № 140941136, 15.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 203/4142/26

Провадження № 2/761/12514/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.,

за участю секретаря Ганущак А.М.,

розглянувши судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотань представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Галкіної Яни Геннадіївни про витребування доказів в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

21 квітня 2026 року позивач вперше подав до Центрального районного суду міста Дніпра цю заяву, пред`являючи позов до ОСОБА_1 на предмет стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 33 700 грн., судового збору в розмірі 2 662, 40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Ухвалою судді Центральний районний суд міста Дніпра від 27.04.2026 матеріали зазначеної справи передано для розгляду за підсудністю до Шевченківському районному суду міста Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі та розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.06.2026 до суду одночасно із відзивом надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Галкіної Яни Геннадіївни про витребування доказів, відповідно до якого просила суд витребувати у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» належні та допустимі докази, що підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а саме: - інформацію та документи, які підтверджують, що банківський рахунок, на який нібито були перераховані кредитні кошти, був відкритий саме на ім`я відповідача; - документи, що підтверджують належність банківської картки, на яку були перераховані кредитні кошти, саме відповідачу на момент укладення кредитного договору та видачі кредиту; - належним чином засвідчені документи, які підтверджують фактичне зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача, із зазначенням дати, часу, суми переказу та реквізитів рахунку одержувача; - документи, які підтверджують проходження відповідачем процедури ідентифікації? та верифікації під час оформлення кредиту; - інформацію щодо способу підтвердження волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору, зокрема відомості про використання одноразових ідентифікаторів, електронного підпису, BankID або інших засобів ідентифікації; документи, що підтверджують наявність у відповідача доступу до банківського рахунку та банківської картки, на яку, за твердженням позивача, були перераховані кредитні кошти; - первинні документи, на підставі яких позивач дійшов висновку про те, що саме відповідач отримав та використав кредитні кошти.

В обґрунтування клопотання вказано, що у зазначеній справі про стягнення кредиту позивач посилається лише на номер картки НОМЕР_1 , цього недостатньо. Позивач повинен надати належні докази того, що: 1. рахунок відкритий саме на ім`я відповідача; 2. картка була прив`язана до відповідача на момент видачі кредиту; 3. кошти фактично були зараховані на цей рахунок; 4. відповідач мав доступ до рахунку та користувався ним.

Позивач, явку свого представника не забезпечив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вирішуючи клопотання позивача про витребування доказів, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість: роз`яснює учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Норми ст. 76 ЦПК України передбачають, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які можуть підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таким чином, обов`язковою умовою для винесення судом ухвали про витребування доказів є наявні у особи, яка бере участь у справі, складнощі у їх отриманні.

Як вбачається, з матеріалів справи сторона позивача із відповідним запитом до вказаної в клопотанні особи не звертались, доказів наявності будь-яких труднощів у їх отриманні суду не надали. Крім того, всупереч вимогам вищевказаної норми цивільного процесуального законодавства, стороною позивача у вказаній заяві не вказані підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа та вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 76-84, 258-260, 393, 394 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні клопотань - відмовити.

У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя :