Рішення № 140940630, 20.10.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1750/26

Провадження №2/157/1061/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокумісто Камінь-КаширськийКамінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дем`яник К.Ю.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Чих О.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовною заявою, що підписана її представником адвокатом Чих О.В., повноваження якої підтверджуються ордером № 1203402 від 10 вересня 2026 року, до ОСОБА_2 , у якому просить змінити спосіб стягнення аліментів. який було встановлено рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року, та стягувати на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків віж прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування вимог представник позивачки зазначає, що 23 липня 2019 року Ковельським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 261. Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 червня 2025 року № 157/632/25 шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу у сторін є одна спільна дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , який проживає з позивачкою. Відповідно до рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року у справі № 159/3874/25 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) проводиться стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, згідно з положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14 та неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших. ОСОБА_6 є дитиною з інвалідністю, потребує постійного вартісного лікування та обстеження. На момент подачі позовної заяви про стягнення аліментів та ухвалення рішення у справі ОСОБА_6 ще не мав статусу дитини з інвалідністю. Згідно з висновком ЛКК від 14 січня 2026 року ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю підгрупи А. Останній хворіє з 1,5 річного віку, у нього дитячий аутизм з порушенням комунікації та соціальної взаємодії, загальне недорозвинення мовлення 1-2 рівня, гіперкінетичний розлад. Спільний син сторін відвідує заняття зі спеціалістами, займається з АВА терапевтом, логопедом та відвідує басейн, відповідно потреби дитини збільшилися, дитина потребує інших витрат, зокрема, таких як оздоровлення, лікування, заняття зі спеціалістами. Позивачка на цей час не працює, найближчим часом в останньої народиться ще одна дитина. Дитині ОСОБА_3 повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідач офіційно працевлаштований, працює на ВКПП «Агропромтехцентр», код ЄДРПОУ 20133772, митним брокером. Тобто, матеріальний стан відповідача змінився, але в добровільному порядку суму аліментів він не збільшує. Відповідач отримує більше як 30 000 грн заробітної плати. Інших утриманців відповідач не має. Під час вирішення позовних вимог про стягнення аліментів суд не правильно оцінив, що відповідач має інших утриманців, зокрема, як стверджував відповідач це його батьки. Однак наявна інформація що батько відповідача зареєстрований фізичною особою підприємцем. Тобто, з моменту стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини змінився як матеріальний стан відповідача, так і збільшились потреби у дитини. Також, відповідно до сімейного законодавства, батьки рівні у своїх обов`язках щодо утримання дітей. Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей та інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Ухвалою судді від 21 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Плечук О.П. просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та в обґрунтування заперечення зазначає, що на підставі рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року у справі № 159/3874/25, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково та стягнено із останнього на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , відповідач виконує свої зобов`язання по сплаті аліментів у повній мірі та вчасно. Зміна способу стягнення аліментів не звільняє позивачку від обов`язку належного обґрунтування та доказування позову, зокрема, підстав і умов, необхідних як для зміни способу стягнення аліментів, так і для збільшення їх розміру, яке не може ґрунтуватися на припущеннях. Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. Позивачка належним чином не обґрунтувала та не підтвердила належними та допустимими доказами зміну обставин, які мали місце за період з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів та станом на час звернення до суду з даним позовом. Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що їхній спільний із відповідачем син є дитиною з інвалідністю, то це питання було предметом розгляду при ухваленні судом рішення про стягнення аліментів. ОСОБА_3 хворіє з 1,5 річного віку та з моменту прийняття судом рішення про встановлення розміру аліментів стан здоров`я останнього не змінився. Крім цього, відповідно до ст. 185 СК України витрати на утримання дитини, пов`язані з її хворобою, є додатковими витратами, що стягуються окремо від аліментів. Щодо посилання позивачки на зміну матеріального стану ОСОБА_2 , то відомості про заробітну плату в розмірі 30 000 грн є помилковими. Так, відповідач з жовтня 2025 працює на посаді брокера у ВКПП «Агропромтехцентр». Однак, його заробітна плата становить близько 20 000 грн в місяць. Таким чином, у цій справі відсутні обставини щодо зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров`я, інших змін, які на підставі ст. 192 СК України, є підставою для зміни способу стягнення аліментів.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Чих О.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених у позовній заяві підстав та просили їх задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 пояснила у судовому засіданні, що у зв`язку з хворобою дитина, крім звичайного утримання, потребує також і додаткових коштів на лікування, відвідування спеціалістів, але оскільки на цей час у неї немає доказів таких витрат, пов`язаних з лікуванням дитини, тому вона зараз питання про додаткові витрати не ставить, однак враховуючи, що відповідач працевлаштований та отримує регулярний дохід, тому сплата аліментів у частці від заробітку останнього буде відповідати інтересам дитини. Її дитина ОСОБА_6 відвідує на теперішній час садочок, а вона у зв`язку з народженням ще однієї дитини перебуває у декретній відпустці і загальний дохід, який вона має на цей час становить 7 405 грн.

Представник позивачки ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 19 вересня 2026 року, тобто після звернення позивачки з позовом про зміну стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в останньої народилася ще одна дитина, а відтак матеріальний стан позивачки погіршився у силу наявності на утриманні вже двох дітей та об`єктивної неможливості на цей час працювати.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та пояснив, що він не має змоги сплачувати аліменти на утримання його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у новому розмірі, оскільки розмір його заробітної плати, який є відмінним ніж 30 000 грн, як про це зазначила у позовній заяві позивачка, є недостатнім для їх сплати та для задоволення його потреб, що полягають в необхідності харчування, проїзду тощо. На цей час він проживає з батьками, інших утриманців не має, а та обставина, що його син має захворювання, вже була врахована судом при визначенні розміру аліментів. На цей час йому не відомо, яке саме лікування потребує його дитина, до лікаря він не звертався, як і не звертався до органу опіки та піклування з приводу перешкод зі сторони позивачки у спілкуванні з дитиною.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Плечук О.П. у судове засідання не з`явився і не надав суду доказів, як і відповідач, поважності причин його неявки.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє.

З урахуванням зазначених положень ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності предствавника відповідача - адвоката Плечука О.П.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення відповідача, з`ясувавши обставини справи і дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Неповнолітній син сторін ОСОБА_6 проживає з матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року, яке набрало законної сили 14 листопада 2025 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 (позивачки у цій справі) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 червня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд визначається за заявою одержувача (ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України).

Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) або у твердій сумі проводиться з урахуванням як положень ст. 182 Сімейного кодексу України, так і положень ст. ст. 183, 184 Сімейного кодексу України.

Частиною 1 ст. 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, наведеній у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 Сімейного кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Встановлено, що з часу присудження судом аліментів на утримання неповнолітнього сина сторін у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 грн щомісячно, матеріальне становище відповідача змінилося. Останній працевлаштований, працює у виробничо-комерційному приватному підприємстві «Агропромтехцентр» на посаді брокера та отримує регулярний дохід, загальна сума якого згідно з довідкою про доходи №АП000000056 від 28 вересня 2026 року становить за період з жовтня 2025 року по серпень 2026 року 233 880 грн 43 коп., з них, зокрема, за січень 2026 року 21 650 грн, лютий, березень, квітень, травень 21 700 грн, червень, липень, серпень по 21 750 грн.

Із змісту рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року вбачається, що суд при вирішенні питання щодо розміру аліментів на утримання дитини, взяв до уваги відсутність даних про наявність інших утриманців.

Цю обставину, тобто про відсутність інших утриманців, відповідач у судовому засіданні не заперечив.

Також у судовому засіданні встановлено, що позивачка має на утриманні ще одну малолітню дитину, дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на цей час у зв`язку з народженням ще однієї дитини не працює, тобто матеріальний стан позивачки з часу присудження аліментів теж змінився та дані про його покращення відсутні.

З огляду на вищезазначені обставини та беручи до уваги матеріальне становище відповідача, який працює та отримує регулярний дохід, відсутність даних про незадовільний стан його здоров`я, відсутність у нього інших утриманців, а також стан здоров`я дитини сторін, яка згідно з медичним висновком від 14.01.2026 (дійсним до 10.12.2038) є особою з інвалідністю, її матеріальне становище, зокрема й те, що позивачка, з якою проживає дитина, у зв`язку з народженням ще однієї дитини фактично має на утриманні вже двох дітей та з об`єктивних причин, а саме у зв`язку з перебуванням у декретній відпустці, наразі не працює, потреби дитини сторін в одязі, продуктах харчування, засобах гігієни тощо, суд дійшов висновку, що належить змінити спосіб стягнення аліментів та їх розмір і стягувати їх з відповідача на утримання його малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, проте починаючи не з дня пред`явлення позову до суду, як просить позивачка, а з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Визначений розмір аліментів у розмірі 1/4 частки, з урахуванням теперішнього заробітку відповідача (зокрема, за серпень 2026 року без урахування податку на доходи фізичних осіб він становить 17 835 грн), незначною мірою перевищить присуджену раніше суму в 4 000 грн, на що посилався відповідач у судовому засіданні в обгрунтування своїх заперечень проти позову, і водночас за будь-яких обставин гарантуватиме дитині забезпечення 50 % прожиткового мінімуму.

Доводи відповідача про те, що на час ухвалення рішення від 14 жовтня 2025 року дитина вже хворіла, а тому обставини не змінилися, суд вважає безпідставними з огляду на таке. У зазначеному судовому рішенні дійсно відображено посилання позивачки на хворобу дитини. Разом з тим, відомості про наявність у дитини інвалідності на той час у матеріалах справи були відсутні та судом, як вбачається із змісту рішення, не враховувалися. Крім того, у рішенні від 14 жовтня 2025 року суд прямо зазначив, що вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, викликаних особливими обставинами, позивачка не заявляла.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір у встановленому законом мінімальному розмірі 1 331 гривня 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 10 - 13, 49, 141, 206, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року у справі № 159/3874/25, та стягувати з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата складення повного тексту рішення - 22 жовтня 2026 року.

Головуючий: О.В. Антонюк