Рішення № 140940553, 18.09.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 361/4962/26

Провадження № 2/734/1469/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 вересня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Чумак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики № 75669779 від 18.07.2021 року у розмірі 23 115 грн. 35 коп., що виникла станом на дату подання позову та складається з: 8 500,00 грн. основна сума (тіло кредиту, фактично отримане на картку), 4 108,90 грн. проценти за користування кредитом, 10 506,45 грн. комісія, а також стягнення судових витрат.

Ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання в якому представник просив розглядати справу за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, відзив на позовну заяву не подала. В телефонному режимі повідомила, що в судове засідання з`явитися не має можливості та просила розглядати справу без її участі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15-16 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 18.07.2021 року між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договором позики № 75669779, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 500 грн., на строк 30 днів, а відповідач зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Первісний кредитор ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 8 500 грн. на номер картки НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем під час оформлення кредиту.

04.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу №025-040122, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, що підтверджується копією витягу з Реєстру прав вимог №10/06/22 до Договору факторингу №025-040122 від 04.01.2022.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу Договору факторингу №025-040122 від 04.01.2022, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 75669779 від 18.07.2021 року.

17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» укладено Договір факторингу №17/12/25-01, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників до Договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025, де порядковий номер відповідача 316.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу Договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 75669779 від 18.07.2021 року.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, за вказаних вище обставин, суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Договору позики № 75669779 від 18.07.2021, факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також доведено набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі договору факторингу, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Крім цього, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов`язання за Договором позики № 75669779 від 18.07.2021, у зв`язку з чим у неї станом на дату подання позову виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 23 115 грн. 35 коп., з яких: 8 500,00 грн. основна сума (тіло кредиту, фактично отримане на картку), 4 108,90 грн. проценти за користування кредитом, 10 506,45 грн. комісія.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, позовні вимоги позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» є частково обґрунтованими, а тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за Договором позики № 75669779 від 18.07.2021 в загальній сумі 12 608 грн. 90 коп.

Щодо вимоги позову про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги позивача, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, позивачем в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за надання кредиту.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, тобто комісії, то вимога позивача про стягнення комісії є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 10 506,45 грн. є необґрунтованою з вказаних підстав, жодним доказом непідтвердженою і задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково на 54,5% (12608,90:23115,35х100), то на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 451 грн. 00 коп. (2662,40х54,5%).

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, №810/3806/18).

Понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, пропорційними до предмету спору, підтверджені належними та допустимими доказами, тому враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, складність даної справи, зважаючи на принципи реальності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

Понесені судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381 грн. 74 коп., підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема описом вкладення Укрпошта №0505597678244 у цінний лист від 14.04.2026, Додатком №3 до Договору №ДТ-СК-30102025 від 28 січня 2026 року про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки та розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції.

Керуючись ст. 207, 509, 525-526, 536, 611, 625, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд. 30-А, приміщ. 321), суму заборгованість за Договором позики № 75669779 від 18.07.2021р. у розмірі 12 608 (дванадцять тисяч шістсот вісім) грн. 90 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд. 30-А, приміщ. 321), судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 451 (одна тисяча чотириста п`ятдесят одна) грн. 00 коп., витрати на професійну правову допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 74 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО