Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 127/15947/26
Провадження № 2/127/4572/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
23 жовтня 2026 рокумісто ВінницяВінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 739128615 від 22.03.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 22.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 739128615, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 6 700,00 грн.
Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти.
13.05.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/35, на підставі якого право вимоги за кредитним договором відповідача передано ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
04.12.2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/1225-01, за яким право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором передано позивачу.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач зазначив, що станом на 18.03.2026 року загальна заборгованість становить 23 169,94 грн, з яких 6 700,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 12717,94 грн проценти, 402,00 грн комісія та 3 350,00 грн неустойка.
При цьому позивач просив стягнути з відповідача 19 819,94 грн заборгованості, зазначивши, що комісію та неустойку до стягнення не включає, а також судові витрати, у тому числі судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в АТ «ОТП БАНК» інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 , відомості про зарахування кредитних коштів, а також інформацію щодо номера телефону, зазначеного в анкетних даних клієнта банку.
Відповідач у судові засідання не з`явився, у тому числі в судове засідання 23.10.2026 року, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Рекомендоване поштове відправлення, направлене відповідачу, повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній».
Представник позивача в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судова кореспонденція, направлена відповідачу за адресою, повернулася до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».
Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи до суду не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача за наявності передбачених законом підстав.
За таких обставин суд, відповідно до вимог статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її зареєстрованого місця проживання, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на зазначене, за умови підтвердження матеріалами справи направлення судової повістки за зареєстрованою адресою відповідача та дотримання вимог процесуального закону щодо повідомлення про дату, час і місце судового засідання, суд вважає можливим вирішити справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтями 205, 207, 639 ЦК України правочин може вчинятися в письмовій, у тому числі електронній, формі, а договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі за умови дотримання встановлених законом вимог.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції. Якщо відповідь про прийняття пропозиції підписана в порядку, визначеному законом, електронний договір є укладеним.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок та розмір процентів визначаються договором.
Як убачається з умов кредитного договору № 739128615 від 22.03.2025 року, сума першого траншу становила 6 700 грн, а Дисконтний період кредитування був визначений тривалістю 18 днів. Пунктом 7.3 договору кінцеву дату повернення кредиту визначено 21.04.2030 року.
Пунктом 8.3 договору передбачено базову процентну ставку 0,98 відсотка на день від суми залишку кредиту. Пунктами 8.7.1 та 8.7.2 договору передбачено можливість застосування дисконтної ставки 0,80 відсотка на день за визначених договором умов та індивідуальної ставки 0,98 відсотка на день після закінчення Дисконтного періоду.
Таким чином, закінчення Дисконтного періоду 09.04.2025 року саме по собі не припиняло дію договору та не виключало нарахування процентів за передбачених договором умов. Водночас розмір процентів підлягає перевірці з огляду на погоджену ставку, фактичний період користування коштами, умови застосування знижки та обмеження, встановлені законодавством.
Судом установлено, що позивач заявив до стягнення 19 819,94 грн, посилаючись на заборгованість за тілом кредиту та процентами, водночас зазначивши, що комісія та пеня до заявленої суми не включені.
Однак наведений позивачем розрахунок містить арифметичну невідповідність: сума тіла кредиту 6 700 грн та процентів 12 717,94 грн становить 19 417,94 грн. Заявлена до стягнення сума 19 819,94 грн перевищує зазначений результат на 402 грн, що відповідає розміру комісії за надання кредиту, визначеної пунктом 8.5 договору.
За таких обставин суд не має підстав стягувати зазначені додаткові 402 грн як частину процентів або основного боргу, оскільки за змістом самого договору ця сума є комісією, а позивач зазначив, що комісію до позовних вимог не включає. Наявна арифметична невідповідність не може бути усунута шляхом стягнення платежу, правова природа якого відмінна від заявлених до стягнення складових заборгованості.
Крім того, пунктом 8.4 договору визначено, що комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Саме по собі включення комісії до тексту договору не є достатнім для висновку про наявність підстав для її стягнення. Позивач повинен довести правову підставу для стягнення такої плати з урахуванням вимог законодавства про споживче кредитування та змісту послуг, за які вона нарахована. Матеріали справи не дають достатніх підстав для стягнення комісії в розмірі 402 грн, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Щодо пені суд зазначає, що пеня в розмірі 3 350 грн відображена у загальному розрахунку заборгованості, однак не включається до визначеної позивачем суми позову, яка становить 19 819,94 грн. Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а тому самостійне стягнення пені, яка не заявлена до стягнення як окрема складова позову, є неприпустимим. Підстав для включення пені до суми, що підлягає стягненню за цим рішенням, немає.
Оцінюючи вимогу про стягнення процентів, суд виходить із того, що умовами договору передбачено базову процентну ставку 0,98 відсотка на день, а пунктом 8.2 визначено порядок нарахування процентів залежно від фактичної кількості днів користування кредитом до закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання.
Водночас відповідно до статей 12 та 81 ЦПК України саме позивач зобов`язаний довести обставини, на які посилається як на підставу вимог, у тому числі обґрунтованість розрахунку процентів та їх відповідність умовам договору. Суд оцінює розрахунок у сукупності з договором, документами щодо переходу права вимоги та іншими доказами у справі.
Надані документи підтверджують укладення договору та містять розрахунок заборгованості, за яким позивач визначив суму процентів у розмірі 12 717,94 грн. Відповідач контррозрахунку не надав, доказів належного виконання зобов`язань або погашення заборгованості до суду не подав.
При цьому суд бере до уваги, що сам факт ненадання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог. Розмір процентів може бути врахований лише в межах суми, яка підтверджується поданим розрахунком і погодженими умовами договору.
Щодо переходу права вимоги суд зазначає, що відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач посилається на договори факторингу від 13.05.2025 року № МВ-ТП/35 та від 04.12.2025 року № 04/1225-01, а також на документи щодо передання права вимоги. Питання про належність позивачу права вимоги підлягає оцінці на підставі поданих договорів, реєстрів боржників та актів передання права вимоги, які мають підтверджувати включення саме відповідача та його кредитного договору до переданого портфеля.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи неявку відповідача, неподання ним відзиву та позицію представника позивача, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Водночас можливість ухвалення заочного рішення залежить від належного підтвердження повідомлення відповідача у спосіб, передбачений ЦПК України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів у загальному розмірі 19 417,94 грн, із відмовою у стягненні комісії 402 грн. Пеня до суми, що підлягає стягненню за цим позовом, не включається.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується статтею 141 ЦПК України, за якою судовий збір та інші судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу з урахуванням доказів їх понесення, співмірності та результату розгляду справи.
За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення позову в межах доведених і юридично обґрунтованих вимог.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 19 819,94 грн, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 19 417,94 грн. Частка задоволених позовних вимог становить 97,9717 % (19 417,94 грн ? 19 819,94 грн ? 100 %).
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 608,40 грн (2 662,40 грн ? 19 417,94 грн ? 19 819,94 грн).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує положення статей 137, 141 ЦПК України. Заявлений розмір таких витрат становить 7 000 грн. За умови підтвердження їх фактичного понесення належними доказами та визнання їх співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт і ціною позову, пропорційно задоволеним вимогам з відповідача підлягає стягненню 6 858,02 грн (7 000 грн ? 19 417,94 грн ? 19 819,94 грн).
Отже, загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 9 466,42 грн, з яких 2 608,40 грн судовий збір та 6858,02 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 128, 141, 258259, 263265, 274279, 280282 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 1054 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 739128615 від 22.03.2025 року в загальному розмірі 19 417 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 94 копійки, з яких 6 700 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 717 грн 94 коп. проценти за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 608 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 858 грн 02 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 23 жовтня 2026 року.
Суддя
Судове рішення № 140940275, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/15947/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: