Рішення № 140940132, 26.10.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1315/26

Провадження № 2/135/840/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

26.10.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Безпалька С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижині в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 31.08.2025-100002580 від 31 серпня 2025 року на загальну суму 43 957 грн 71 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір (оферти) № 31.08.2025-100002580, а згодом в тій же формі укладено декілька додаткових договорів до нього, відповідно до яких відповідач отримав кредитні кошти в загальній сумі 26 200 грн на визначений договором строк. Позивач зазначив, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на банківську картку, реквізити якої були вказані відповідачем під час оформлення кредиту.

Позичальник не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого станом на дату подання позову виникла заборгованість на загальну суму 43 957 грн 71 коп., яка складається із заборгованості за: тілом кредиту - 19 980 грн 77 коп., процентами - 13 986 грн 55 коп. та процентами, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України 9 990 грн 39 коп. З огляду на наведене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у зазначеному розмірі, а також судові витрати, які складаються з сплаченого під час звернення до суду судового збору у сумі 2 662 грн 40 коп. та витрат у розмірі 174 грн 18 коп., понесених за надсилання стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не подав, заперечень проти позову та доказів погашення заборгованості не надав.

ІІ. Процесуальні дії у справі

06 серпня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Представник позивача Мохир Я.В. у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалу про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами надіслано відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого місця проживання. За даними відстеження поштового відправлення, його вручено одержувачу.

Про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 26 жовтня 2026 року, відповідача повідомлено судовою повісткою, яку він отримав 08 жовтня 2026 року.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подав.

Ураховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його неявку без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутність заперечень позивача проти заочного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність усіх умов, передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

31 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31.08.2025-100002580. Документи, які становлять кредитний договір, підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором «Е253», їх паперові копії долучено до матеріалів справи (а. с. 1218).

Зі змісту договору вбачається, що до загальних витрат за кредитом включено комісію за його надання та проценти за користування ним, визначено орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок погашення кредиту, розміри та строки внесення платежів, а також наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов`язань.

Згідно із заявкою, яка є невід`ємною частиною договору, дата надання кредиту 01.09.2025; сума кредиту 3 000 грн; строк кредитування 140 днів із дати його надання; дата повернення 18.01.2026 (пункти 14). Сторони погодили фіксовану незмінну процентну ставку в розмірі 1% за кожний день користування кредитом, комісію за його надання в розмірі 20% від суми кредиту, що становить 600 грн, та нарахування процентів відповідно до статті 625 ЦК України на прострочену позичальником суму (пункти 6, 7, 15; а. с. 1516).

У договорі та додаткових договорах для надання коштів зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

У пункті 17 заявки та пункті 17 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) визначено, що способом ідентифікації та верифікації споживача є отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ (а. с. 16, 17 зворотна сторона). Позивач надав інформацію із цієї системи, яка містить відомості про номер телефону відповідача, його паспортні дані та індивідуальний податковий номер (а. с. 70).

Перерахування кредитних коштів підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.04.2026 № 1-1804. Усі наведені нижче перекази здійснено через систему i.Pay.ua на платіжну картку № НОМЕР_2 із призначенням платежу «видача за кредитним договором № 31.08.2025-100002580».

01.09.2025 о 00:01:20 на зазначену картку перераховано 3 000 грн, номер транзакції 849556870 (а. с. 56).

17 листопада 2025 року сторони уклали додатковий договір до кредитного договору, яким погодили надання другого траншу в сумі 4 200 грн із датою видачі 17.09.2025 строком на 124 дні. Загальна сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 7 200 грн, дата її повернення 18.01.2026. Комісію за надання траншу визначено в розмірі 20% від його суми, що становить 840 грн. Додатковий договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами «К277» та «А941», їх паперові копії містяться в матеріалах справи (а. с. 1921, 21 зворотна сторона 23).

17.09.2025 о 13:34:16 відповідачу перераховано 4 200 грн, номер транзакції 865937799 (а. с. 52).

01 жовтня 2025 року сторони уклали додатковий договір, яким погодили надання третього траншу в сумі 8 800 грн із датою видачі 01.10.2025 строком на 110 днів та збільшення загальної суми кредиту до 16 000 грн із датою повернення 18.01.2026. Комісію за надання траншу визначено в розмірі 20% від його суми, що становить 1 760 грн. Додатковий договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами «К941» та «А299» (а. с. 23 зворотна сторона 25, 2627).

01.10.2025 о 06:43:41 відповідачу перераховано 8 800 грн, номер транзакції 878761571 (а. с. 55).

24 жовтня 2025 року сторони уклали додатковий договір, яким погодили надання четвертого траншу в сумі 2 000 грн із датою видачі 24.10.2025 строком на 87 днів та збільшення загальної суми кредиту до 18 000 грн із датою повернення 18.01.2026. Комісію за надання траншу визначено в розмірі 20% від його суми, що становить 400 грн. Додатковий договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами «К299» та «А661» (а. с. 2830, 30 зворотна сторона 32).

24.10.2025 о 12:25:57 відповідачу перераховано 2 000 грн, номер транзакції 900379056 (а. с. 50).

28 жовтня 2025 року сторони уклали додатковий договір, яким погодили надання п`ятого траншу в сумі 2 700 грн із датою видачі 28.10.2025 строком на 83 дні та збільшення загальної суми кредиту до 20 700 грн із датою повернення 18.01.2026. Додатковий договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами «К661» та «А282» (а. с. 32 зворотна сторона 34, 3536).

28.10.2025 о 13:01:23 відповідачу перераховано 2 700 грн, номер транзакції 904009881 (а. с. 48).

02 листопада 2025 року сторони уклали додатковий договір, яким погодили надання шостого траншу в сумі 1 200 грн із датою видачі 02.11.2025 строком на 78 днів та збільшення загальної суми кредиту до 21 900 грн із датою повернення 18.01.2026. Додатковий договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами «К282» та «А956» (а. с. 3739, 39 зворотна сторона 41).

02.11.2025 о 18:29:27 відповідачу перераховано 1 200 грн, номер транзакції 909370657 (а. с. 54).

09.11.2025 о 16:35:32 відповідачу перераховано сьомий транш у сумі 3 300 грн, номер транзакції 915702013 (а. с. 54).

17 листопада 2025 року сторони уклали додатковий договір, яким погодили надання восьмого траншу в сумі 1 000 грн із датою видачі 17.11.2025 строком на 63 дні та збільшення загальної суми кредиту до 26 200 грн із датою повернення 18.01.2026. Додатковий договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «К956» (а. с. 41 зворотна сторона 43).

17.11.2025 о 19:39:27 відповідачу перераховано 1 000 грн, номер транзакції 923022296 (а. с. 51).

23 листопада 2025 року сторони уклали додатковий договір, яким визначили строк кредитування 155 днів із дати надання кредиту та дату повернення загальної суми кредиту 01.02.2026. Цей договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «К742» (а. с. 4445).

Паперові копії додаткових договорів та паспортів споживчого кредиту долучено до матеріалів справи. Підписавши кредитний договір та додаткові договори до нього, відповідач підтвердив ознайомлення з умовами кредитування та погодився з ними.

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає ТОВ «Споживчий Центр» посередницькі послуги з перерахування коштів через систему i.Pay.ua відповідно до договору № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 (а. с. 5761).

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 43 957 грн 71 коп., з яких: 19 980 грн 77 коп. заборгованість за тілом кредиту, 13 986 грн 55 коп. за процентами за користування кредитом, 9 990 грн 39 коп. за процентами, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України (а. с. 10).

ІV. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

4.1.Укладення електронного договору про споживчий кредит

Загальні вимоги до чинності правочину встановлені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Порядок укладення електронних договорів визначений Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За частиною третьою статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію, відповіді про її прийняття в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Така відповідь може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення або заповнення електронної форми, підписаних у порядку, передбаченому статтею 12 Закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, який надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації в системі, та додається до електронного повідомлення особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Пунктом 6 частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором визначено як дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Частина перша статті 12 Закону передбачає можливість підписання електронного правочину таким підписом.

Згідно із частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України також передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Суд установив, що 31 серпня 2025 року відповідач подав електронну заявку на отримання кредиту та прийняв пропозицію ТОВ «Споживчий Центр» укласти кредитний договір № 31.08.2025-100002580. Акцепт оформлено з використанням одноразового ідентифікатора «Е253», надісланого на вказаний відповідачем номер мобільного телефону.

У матеріалах справи містяться паперові копії оферти, заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), інформаційного повідомлення та інших документів щодо умов кредитування. Додаткові договори також оформлено в електронній формі з використанням одноразових ідентифікаторів. Відомості про ідентифікацію відповідача через Систему BankID НБУ, документи щодо підписання договору та додаткових договорів, а також перерахування коштів на зазначену в них платіжну картку суд оцінює в сукупності.

Надані документи містять інформацію про умови кредитування, зокрема процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, графік платежів, розміри та строки їх внесення, а також наслідки невиконання зобов`язань. Підписання відповідачем заявки й акцепту підтверджує прийняття викладених у них умов.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, щодо можливості укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Оцінивши наведені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що кредитний договір та додаткові договори до нього укладені в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо письмової форми правочину.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у загальній сумі 26 200 грн підтверджується дослідженими судом документами про їх перерахування на зазначену позичальником платіжну картку. Отже, між сторонами виникли кредитні правовідносини. Наявність і розмір заборгованості за основним боргом, процентами та іншими заявленими платежами підлягають окремій оцінці з урахуванням умов договору та вимог законодавства.

4.2. Розрахунок заборгованості та доказування її розміру

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти. За пунктами 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, і докази на їх підтвердження.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 31.08.2025-100002580 від 31 серпня 2025 року в розмірі 43 957 грн 71 коп., яка, за поданим розрахунком, складається із заборгованості за тілом кредиту 19 980 грн 77 коп., за процентами 13 986 грн 55 коп. та за процентами, які нараховані на підставі ст. 625 ЦК України 9 990 грн 39 коп. Подані позивачем договір та розрахунок заборгованості свідчать, що відповідачу надано кредит у загальній сумі 26 200 грн строком на 155 днів (з 01.09.2025 по 01.02.2026). Матеріали справи підтверджують, що відповідач фактично отримав та використав кредитні кошти у сумі 26 200 грн.

Оцінивши поданий розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що він є зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору та відображає структуру заборгованості. Відповідач не надав суду власного розрахунку заборгованості або інших належних і допустимих доказів, які б спростовували наведені позивачем дані чи свідчили про повне або часткове погашення спірної суми понад зазначене в розрахунку. Із розрахунку також убачається, що відповідач здійснював окремі платежі в рахунок погашення заборгованості, однак вони не призвели до повного виконання зобов`язань і не спростовують наявності заявленої до стягнення суми боргу.

За цих обставин суд вважає доведеними обсяг заборгованості за основним боргом та процентами за кредитним договором; питання правомірності стягнення процентів, які нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, оцінюється окремо з огляду на приписи пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

4.3. Щодо вимоги про стягнення процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України, у розмірі 9 990 грн 39 коп.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 15 Заявки кредитного договору № 31.08.2025-100002580 від 31 серпня 2025 року сторони погодили проценти відповідно до статті 625 ЦК України, які нараховуються від простроченої позичальником суми. Отже, на рівні договору передбачено застосування процентів річних як заходу відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлює, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 зроблено висновок, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на зобов`язання, які виникають, зокрема, з договорів позики та кредитних договорів, у тому числі договорів про споживчий кредит. Верховний Суд зазначив, що законодавець запровадив спеціальні наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії воєнного стану, які полягають у звільненні позичальника від відповідальності за частиною другою статті 625 ЦК України та від обов`язку сплачувати неустойку, а також у списанні нарахованих з 24 лютого 2022 року сум неустойки та інших аналогічних платежів. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на території України з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався і який діє на момент розгляду справи. Кредитні правовідносини між сторонами у справі виникли вже в умовах дії воєнного стану, а проценти на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 9 990 грн 39 коп., заявлені до стягнення, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання в цей період.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який виключає можливість стягнення з позичальника процентів, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, починаючи з 24 лютого 2022 року, а отже нараховані суми вказаних процентів підлягають списанню кредитодавцем. За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України, у розмірі 9 990 грн 39 коп. не підлягає задоволенню.

Висновки

З урахуванням наведеного та встановленого судом невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 31.08.2025-100002580 від 31 серпня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню. Підлягає стягненню заборгованість у розмірі 33 967 грн 32 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 19 980 грн 77 коп. та за процентами 13 986 грн 55 коп. У решті позовних вимог, а саме в частині стягнення заборгованості за процентами, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України, у розмірі 9 990 грн 39 коп., з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення, слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом установлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 23.07.2026 (а. с. 80).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково у розмірі 33 967 грн 32 коп. із заявлених 43 957 грн 71 коп., що становить 77,27% від суми позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 057 грн 24 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Решту судового збору в сумі 605 грн 16 коп. слід залишити за позивачем.

Окрім того, судом установлено, що при зверненні до суду позивач сплатив 174 грн 18 коп. за надсилання стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення (а. с. 62), які просить стягнути з відповідача як понесені судові витрати.

Так, аналізуючи зміст положень пункту 4 частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать ті витрати, які пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Отже, судові витрати позивача на відправлення поштової кореспонденції відповідачу, належать до таких витрат.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково у розмірі 33 967 грн 32 коп. із заявлених 43 957 грн 71 коп., що становить 77,27% від суми позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на відправлення поштової кореспонденції у сумі 134 грн 59 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Решту вказаних витрат в сумі 39 грн 59 коп. слід залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 31.08.2025-100002580 від 31 серпня 2025 року у розмірі 33 967 (тридцять три тисячі дев`ятсот шістдесят сім) грн 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 2 057 (дві тисячі п`ятдесят сім) грн 24 коп. судового збору та 134 (сто тридцять чотири) грн 59 коп. витрат на відправлення поштової кореспонденції.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», місце знаходження: вул. Саксаганського, буд. 133/А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення складено та підписано суддею 26.10.2026.

Суддя