Рішення № 140939789, 26.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8748/26

Провадження 2/711/4434/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого судді Демчика Р.В., при секретарі Кобилки Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за централізоване водопостачання та водовідведення, -

встановив:

Позивач КП «Черкасиводоканал» ЧМР звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу за водопостачання та водовідведення вказавши, що позивач надає населенню міста Черкаси послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до законодавства України, що регулює відносини, які виникають між виконавцями житлово-комунальних послуг та їх споживачами. Плата за комунальні послуги, в тому числі водопостачання, нараховується щомісячно, а її розмір розраховується за затвердженими в установленому порядку тарифами та відповідно до показань приладів обліку або за встановленими нормами.

Відповідно до Інформації з ДРРПННМ від 16.07.2026 р. власником квартири є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.03.2025 р.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Таким чином, Відповідачу квартира належить з 02.07.2021 року (дата смерті спадкодавця ОСОБА_2 ).

За даною адресою до 01 жовтня 2024 року нарахування за послуги водопостачання здійснювалися згідно показників лічильника води за фактично спожиті послуги. З 01.10.2024 р. нарахування за послуги водопостачання здійснюються згідно до затверджених нормативів водоспоживання, за встановленими тарифами з розрахунку відповідно до кількості споживачів, у зв`язку із закінченням міжповірочного терміну та не проведенням повірки відповідачем.

Обсяг наданих послуг з водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих послуг з водопостачання.

Розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (п. 4 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

Згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року N 315, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 р. за N 1502/32954) для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб письмово повідомляє власник/наймач виконавцю розподілу, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від: зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень; кількості житлових кімнат у квартирі, визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги, якщо власник/наймач житлових приміщень не надав інформацію про кількість зареєстрованих осіб або у приміщенні не зареєстровано жодної особи.

Всупереч вимогам чинного законодавства, Відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплачує надані Позивачем послуги, внаслідок чого станом на 01.07.2026 р. утворилась заборгованість за послуги водопостачання і водовідведення та плати за абонентське обслуговування всього на загальну суму 6 021,70 грн (236,04+236,04+2112,31+3437,31).

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. За ст. 9 цього Закону споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч.3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою КМУ №85 від 02.02.2022 р. затверджено типові публічні договори приєднання про надання комунальних послуг.

01.03.2022 р. на офіційному веб-сайті КП «Черкасиводоканал» https://vodokanal-cherkasy.ck.ua/ опубліковано Повідомлення про публічну пропозицію (оферту), Публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого відовідведення.

Таким чином відповідач відповідає визначенню «індивідуальний споживач». Мешканці будинку за вказаною адресою на сьогодні не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин, тому з 01.04.2022 р. із кожним споживачем, що на законних підставах користується об`єктом нерухомого майна укладено Публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідач фактично отримував послуги, що надає КП «Черкасиводоканал» та частково їх сплачував. Таким чином між Позивачем та Відповідачем укладено Публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

На підставі вищевикладеного, просять суд стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 6021.70 грн, а також витрати за сплату судового збору в сумі 3328.00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Зелтіньш Ю.Ю. в судове засідання не з`явилася. Разом з тим, надала письмову заяву, у якій просила суд проводити судове засідання без участі представника позивача. Також вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, підтвердила, що заборгованість не зменшилась та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.

Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. 131 ЦПК України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України.

Враховуючи вище викладене, та той факт що відповідачі належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, але не з`явилися в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачі не подали відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 478, виданий 05.03.2025, видавник державний нотаріус Другої Черкаської нотаріальної контори Перкалюк С.В.

Таким чином, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, що надає КП «Черкасиводоканал».

КП «Черкасиводоканал» надає відповідачу житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення нараховуючи плату на підставі Постанов Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал».

Як вбачається з розрахунку по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відповідач не вносив плату за отримані послуги з водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.07.2021 року по 01.07.2026 року, яка складає 6021 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України є, зокрема, закони України.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Зобов`язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а також у разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Саме про це йдеться мова в постановах Верховного Суду від 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа № 642/2858/16).

Плата за комунальні послуги, відповідно до ст. 67 ЖК України та ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», нараховується щомісячно, а її розмір розраховується за затвердженими в установленому порядку тарифами та відповідно до показань приладів обліку або за встановленими нормами.

Ст.ст. 67,68 ЖК України, ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що споживачі житлово-комунальних послуг повинні сплачувати за їх надання своєчасно, у строки, встановлені договором або законом.

Всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплачує надані позивачем послуги.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений термін.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не надано, як і не надано доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги.

За таких обставин оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Черкасиводоканал» підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у сумі 3328 грн. 00 коп., тож, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума 3328 грн. 00 коп. (судовий збір).

Керуючись, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст.ст. 12-13, 81, 82, 89, 141, 164, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 354 ЦП України суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 місце проживання АДРЕСА_3 ), на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (місцезнаходження м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 12 (р/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк») заборгованість за водопостачання та водовідведення, що виникла за період з з 01.07.2021 року по 01.07.2026 року, в розмірі 6021.70 грн та судовий збір в сумі 3328.00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Р.В. Демчик