Рішення № 140939714, 20.10.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/287/26

Провадження № 2/698/326/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючогосудді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засіданьТриліс Я.О.,

представника позивачаадвоката Якушева С.О., Назаренка С.М.,

представника відповідачкиадвоката Колісника С.М.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.10.2024 року у розмірі 35450,13 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.10.2024 року ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг із застосуванням власноручного підпису на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». На підставі укладеного договору відповідачка отримала платіжний інструмент кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 12/28, тип Універсальна та 17.10.2024 року на вказану кредитну картку отримала кредит готівкою у розмірі 30000,00 грн..

Зазначає, що кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав. Тоді як, ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов`язань, в результаті чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 24.02.2026 року становить 35450,13 грн., з яких: 30000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5450,13 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.05.2026 року.

18.05.2026 року на адресу суду від відповідачки надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, яке мотивоване тим, що вона бажає приймати участь в розгляді справи та давати пояснення.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року здійснено перехід з розгляду цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

15.06.2026 року через канцелярію суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить суд відмовити АТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Вказує, що відносно неї було вчинено шахрайські дії шляхом переведення шахраями кредитних коштів на інший рахунок. Зокрема, 17.10.2024 року до неї зателефонувала невідома особа чоловічої статі, яка назвала її по імені, представилася представником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк» та повідомила, що сторонні особи отримали несанкціонований доступ до її рахунку в «Приват24» та намагаються оформити кредит на її ім`я, й в подальшому можуть заволодіти цими коштами. При цьому він дуже наполягав, що необхідно негайно зателефонувати на лінію підтримки клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» - 3700, інакше в разі зволікання, ці гроші неможливо буде повернути.

Достовірно знаючи, що номер 3700 є лінією підтримки клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», вона негайно на нього зателефонувала. Будучи впевненою в тому, що спілкується з працівником АТ КБ «ПриватБанк», увійшла на свою сторінку в «Приват24», та виконуючи настанови «оператора» натисла на віконце «заблокувати». При цьому на протязі близько 40 хвилин, вона, на пропозицію «працівника банку», перебувала на зв`язку з ними, але ніяких дій не вчиняла. Після цього часу її сторінка залишалася бути заблокованою, й чоловік на іншому кінці зв`язку повідомив їй, що для розблокування рахунку, їй необхідно з`явитися до відділення банку.

Після звернення наступного дня, 18.10.2024 року до банку, їй підтвердили, що на її рахунки були оформлені кредити в сумі 30000 грн. та 50000 грн., після чого вказані кошти переведені на рахунок іншої, невідомої їй, особи. В результаті злочинних дій, шахраї завдали матеріальну шкоду, з урахуванням відсотків за користування кредитом та послуг банку, в розмірі 105 580,48 грн.. Аналогічні обставини встановлені органом досудового розслідування в кримінальному провадженні № 1202450360001387 від 18.10.2024 року. Працівниками банку їй було повідомлено, що після проведення перевірки з цього питання, їй повідомлять у встановлений законом строк про її результати. Письмової відповіді з банку вона не отримала, натомість їй почали телефонувати та повідомляти про наявність заборгованості, а також про нарахування відсотків. Також зазначає, що вона зверталась до банку та до правоохоронних органів з приводу вчинених шахрайських дій з її банківськими рахунками. Рішення у кримінальному провадженні не прийнято, досудове розслідування триває.

На підставі викладеного вважає, що наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у неї була відсутня воля на здійснення переказів та отримання кредиту 17.10.2024 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та зазначив, що 17.10.2024 року через Приват24 ОСОБА_1 оформила два кредити на свій рахунок і перерахувала потім ці кошти на рахунок ОСОБА_2 . При цьому саме ОСОБА_1 входила до свого Приват24 і пароль є лише у неї. Працівники банку можуть зателефонувати до клієнта, але тоді, коли кредит оформлений.

Представник відповідачки адвокат Колісник С.М. у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не отримувала грошові кошти та не користувалась ними, а стала жертвою шахраїв.

Відповідачка у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, заперечувала здійснення нею банківських операції 17.10.2024 року та зазначила, що кошти були отримані на її рахунок та потім перераховані на картку якоїсь Ревуцької внаслідок протиправних дій шахраїв.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої виявила бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Кредитка «Універсальна» із кредитним лімітом 200000,00 грн..

17.10.2024 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума/ліміт кредиту для карт «Універсальна» 200000,00 грн.; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом (на картковий рахунок); процентна ставка у пільговий період 0,00001 % річних, процентна ставка поза межами пільгового періоду для картки «Універсальна» 42 % річних, тип процентної ставки фіксована.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки від 02.12.2025 року № 0000005003233803 вбачається, що 17.10.2024 року ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок № НОМЕР_2 та встановлено кредитний ліміт у розмірі 300000,00 грн..

Із наданої виписки за договором № б/н за період з 01.01.1999 року по 01.12.2025 року вбачається, що 17.10.2024 року було зарахування коштів за договором «Кредит готівкою» у розмірі 30000,00 грн. та за період з 18.11.2024 року по 17.05.2025 року з карткового рахунку проводились списання відсотків за користування кредитом, у зв`язку із чим збільшувалася сума кредитних коштів (ліміту).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого банком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 17.10.2024 року станом на 24.02.2026 року становить 35450,13 грн., з яких 30000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5450,13 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з рахунку відповідачкою не надано.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Положеннями ст. 1073 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Як вказано у правовому висновку ВС у постанові від 24.09.2025 по справі № 184/1539/24 встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначенні того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк (див. постанову Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 686/17744/21).

Відповідно до пунктів 108, 140 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164 «Власник рахунку несе відповідальність за використання корпоративних (бізнесових) платіжних інструментів під час здійснення платіжних та/або інших операцій. Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/ або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента».

Так само, згідно з ч. 5 ст. 87 ЗУ «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Отже, з урахуванням вказаного нормативно-правового регулювання питання відповідальності користувача рахунку за несанкціоноване списання коштів, оцінюючи встановлені за наявними у матеріалах справи доказами фактичні обставини у справі, суд робить висновок про те, що спірне списання кредитних коштів з банківської картки відповідачки відбулося з 11 год. 34 хв. 17.10.2024 року по 11 год. 42 хв 17.10.2024 року .

Указані операції за рахунком відповідачки проведено за належної ідентифікації користувача рахунку, що вбачається з матеріалів службового розслідування, проведеного уповноваженими особами банку, та аналізу дій клієнта у системі Приват24, яка забезпечує дистанцій доступ до банківських послуг.

Так підтверджено стандартну автентичність доступу: за даними сервісу логування входів (vkfm.privatbank.ua), авторизація в Приват24 у спірний період відбувалася з легітимного, сертифікованого та постійного пристрою клієнта Phone moto g72|motorola Android та за фінансовим номером телефону клієнта: НОМЕР_3 , що відповідачкою не спростовано.

Зміни аккаунта (adminka.privat24.ua) чи фінансового номера та паролю входу в аккаунт Відповідачки Приват24 не відбувалося.

Архів вихідних СМС (SMSARC) підтверджує, що сервісні повідомлення з кодами підтвердження транзакцій та підписання договорів ПЕП успішно надходили на фінансовий номер клієнтки +380685192616 і збігалися за часом із моментом виведення коштів.

Несанкціонованого перегляду даних клієнтки з боку працівників Банку не зафіксовано.

Клієнт самостійно ініціювала вхід у Приват24, підтвердила укладення кредитного договору та власноруч здійснила переказ спірних кредитних коштів через Приват24 (термінал CP980H48) на картку НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_2 .

В судовому засіданні встановлено, що спірний переказ коштів здійснювала саме відповідачка, за вказівкою невідомої особи, що підтверджується, зокрема і телефонною розмовою з працівником банку.

Крім того, відповідачка повідомила банк про шахрайство та неправомірні дії щодо неї лише наступного дня 18.10.2024 року об 11:09:31 год., що свідчить про несвоєчасне (як тільки клієнт мала можливість зрозуміти протиправність дій з її банківським рахунком) повідомлення обслуговуючого банку про шахрайські операції.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з аргументами представника позивача про те, що спірні банківські операції були проведені з належною автентифікацією платіжного інструменту і його держателя та до повідомлення відповідачкою банку про несанкціонований доступ до її рахунків, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Так за змістом ч. 5 ст. 87 ЗУ «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника, а з моменту такого повідомлення - ризик збитків покладаються на емітента, тобто банк.

Суд також звертає увагу на те, що наявність кримінального провадження, порушеного за заявою відповідачки, не може свідчити, з огляду на презумпцію невинуватості, про вчинення злочину щодо ОСОБА_1 до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення відповідачки від обов`язку належного виконання зобов`язання і виконання умов кредитного договору у разі настання певних обставин, передбачених ним.

Окрім того, наявність кримінального провадження та визнання відповідачки потерпілою особою захищають її порушені права, бо відповідачка зможе стягнути завдану шкоду в порядку цивільного позову з отримувачів коштів, які на її думку отримали належні їй кошти безпідставно.

Таким чином, на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.10.2024 року у розмірі 35450,13 грн., що складається з 30000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5450,13 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 549, 611, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 17.10.2024 року в розмірі 35450 (тридцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн. 13 (тринадцять) коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко