Ухвала суду № 140939357, 26.10.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1794/26

Провадження №2/567/1220/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 жовтня 2026 рокум.Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., перевіривши дотримання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України при зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області про визнання права власності, -

встановив :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ярмольчук В.С. звернувся в суд з позовом до Острозької міської ради Рівненської області про визнання права власності. Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме на земельну ділянку площею 3,06 га, розташовану на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №688602, виданого на підставі розпорядження голови Острозької райдержадміністрації від 06 жовтня 2005 року №420.

Водночас при зверненні до суду з вищевказаним позовом просить відстрочити позивачу сплату судового збору на 6 місяців у зв`язку із його скрутним матеріальним становищем.

Порядок звернення до суду за судовим захистом врегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення та розстрочення сплати, повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, або звільнити від їх сплати. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Оцінюючи фінансовий стан позивача, який звертається до суду з вимогою про відстрочку сплати судового збору, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що фінансове та матеріальне становище позивача перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом розмірі. Доказів, які б свідчили про майновий стан позивача, зокрема, довідки податкового органу про отриманий дохід, про перелік розрахункових та інших рахунків, банківські довідки про відсутність коштів на рахунках, виписки про рух коштів, інформації щодо наявності чи відсутності транспортних засобів тощо, представник позивача суду не надав.

Особа, яка має намір подати позовну заяву, зобов`язана вживати всіх можливих та залежних від неї заходів для належного виконання процесуального обов`язку, зокрема, щодо дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту позовної заяви та сплати судового збору.

Скрутне матеріальне становище позивача, як підстава для відстрочення від сплати судового збору, не підтверджено належними та актуальними доказами на час подання позову.

При цьому, згідно із положеннями частини другої статті 12 ЦПК України усі учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

До того ж, враховуючи предмет позову - визнання права власності на земельну ділянку, підстави для відстрочення від сплати судового збору мають бути не лише належно підтвердженими, а й обґрунтовано вагомими доказами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, а відтак існують підстави для залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви представник позивача просить визнати право власності на земельну ділянку загальною площею 3,06 га, яка фактично складається із 4-х окремих земельних ділянок: 1) 2,73 га, кадастровий номер 5624286400:08:001:0024; 2) 0,16 га, кадастровий номер 5624286400:09:002:0216; 3) 0,16 га, кадастровий номер 5624286400:09:002:0479; 4) 0,01 га, кадастровий номер 5624286400:08:001:0901, при цьому на підтвердження грошової оцінки надано витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки лише щодо однієї земельної ділянки площею 2,7275 га, кадастровий номер 5624286400:08:001:0024, водночас будь-яких належних та допустимих доказів загальної вартості вищевказаних земельних ділянок не надає.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Оскільки позовна вимога про визнання права власності є вимогою майнового характеру, позивач зобов`язаний у позовній заяві зазначити ціну позову, враховуючи дійсну вартість нерухомого майна.

Разом з тим у позовній заяві не зазначено ціни позову та позивачем не надано належних доказів загальної вартості вищевказаного нерухомого майна (земельних ділянок) на момент пред`явлення позову.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що предметом спору є вимога про визнання права власності на нерухоме майно, а відтак ціна позову повинна бути визначена виходячи із дійсної загальної вартості спірного майна у відповідності до вимог закону, зокрема, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 р.

Згідно ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, представнику позивача при звернення до суду з вищевказаним позовом про визнання права власності на нерухоме майно необхідно зазначити ціну позову, виходячи із загальної вартості спірного нерухомого майна (усіх 4-х земельних ділянок) станом на дату звернення з позовом до суду, та надати належні докази на підтвердження такої вартості нерухомого майна (висновок оцінювача/експерта, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо), та з урахуванням наведеного самостійно відповідно до вимог закону визначити розмір судового збору за подання позову, та надати докази сплати судового збору у відповідному розмірі за вимогу майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Остроз.міс.тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313181206000017469, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101 (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача),Острозький районний суд Рівненської області (назва суду, де розглядається справа), або ж надати докази на підтвердження скрутного фінансового та матеріального становища позивача, як підстави для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом сплати судового збору в порядку та у спосіб, передбачений ЦПК України або шляхом надання доказів на підтвердження скрутного фінансового та матеріального становища. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області про визнання права власності - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що у разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.