Рішення № 140938983, 26.10.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/13707/25

Провадження № 2/185/5419/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

встановив:

У листопаді 2025 року до суду надійшов вказаний позов про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що квартира належала її батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках. Після смерті батька позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , мати позивачки, не зверталася за оформленням свідоцтва про право на спадщину щодо його 1/2 частки квартири, проте, за твердженням позивачки, продовжувала проживати у квартирі, користуватися нею та фактично вступила у володіння спадковим майном. Після смерті матері позивачки остання намагалася оформити спадкові права в нотаріальному порядку, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У зв`язку із зазначеним вимушена була звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 12 груня 2025 року провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися, позивачка просила суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав відзив, у якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 18 жовтня 1993 року підтверджено належність спірної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках. Технічний паспорт ідентифікує цю квартиру як двокімнатну загальною площею 48,3 кв. м.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане підтверджується копіями відповідних свідоцтв про смерть останніх.

Копії свідоцтва про народження позивачки та документи про зміну прізвища підтверджують, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу № 508/2024. 03 квітня 2025 року позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом щодо недоотриманої пенсії матері в сумі 94646,45 грн. Це підтверджує прийняття позивачкою спадщини після матері.

Проте постановою державного нотаріуса Сумської міської державної нотаріальної контори від 21 березня 2025 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо квартири. Серед підстав відмови зазначено відсутність доступу до архівних та реєстраційних відомостей і документів про оформлення спадкових прав ОСОБА_3 після смерті чоловіка.

Оскільки спадщина після ОСОБА_2 відкрилася у 2001 році, її прийняття визначається положеннями Цивільного кодексу Української РСР 1963 року. Відповідно до статті 529 цього Кодексу дружина спадкодавця належала до спадкоємців першої черги за законом. За статтею 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнавалася належною спадкоємцеві з часу її відкриття.

Згідно зі статтею 549 ЦК УРСР спадкоємець визнавався таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців із дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори. Отже, видача свідоцтва про право на спадщину не була єдиним способом підтвердження прийняття спадщини.

Позивачка посилається на спільне проживання подружжя у квартирі на день смерті ОСОБА_2 та продовження ОСОБА_3 володіння і користування квартирою після його смерті.

Так, судом встановлено, що згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 вбачається, що на час смерті його місцем проживання зазначено: АДРЕСА_1 , тобто спірну квартиру.

Водночас зі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 18 жовтня 1993 року вбачається, що спірна квартира належала ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_3 в рівних частках. У паспорті ОСОБА_3 також міститься відмітка про реєстрацію її місця проживання за адресою спірної квартири АДРЕСА_1 .

При цьому незвернення спадкоємиці, в даному випадку матері позивачки, до нотаріуса за оформленням права на успадковану частку після смерті її чоловіка не спростовує факту прийняття спадщини, що свідчить про фактичне прийняття спадщини відповідно до статті 549 ЦК УРСР.

Відповідно до статей 1216, 1218, 1261, 1268, 1296 ЦК України до складу спадщини входять права, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на неї. Перешкоди для нотаріального оформлення спадкових прав можуть бути підставою для їх судового захисту.

Отже, за доведеності фактичного прийняття ОСОБА_3 всієї спадкової 1/2 частки чоловіка та відсутності інших осіб, права яких порушуватимуться, право власності на квартиру в повному обсязі увійшло до складу спадщини після її смерті. У такому разі, з огляду на прийняття спадщини позивачкою та неможливість нотаріального оформлення, позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 142, 206, 259, 263265, 268, 273 ЦПК України, статтями 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, статтями 16, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1296 ЦК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,3 кв. м, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Рубіжанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44779753, вул. Володимирівська, 2, м. Рубіжне, Луганська обл. обл., 93011.

Суддя М. М. Перекопський