Ухвала суду № 140938935, 21.10.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7528/26

Провадження № 1-кс/0182/838/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У КР А Ї Н И

21.10.2026 м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..

ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2026 за № 62026170030002796 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Кам`янське Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, середньою із освітою, не одружений, на утриманні нікого не має, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштований, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , раніше судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ з власного пристрою)

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ з власного пристрою),

в с т а н о в и в :

21 жовтня 2026 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2026 за № 62026170030002796 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Доводи клопотання

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2026 за № 62026170030002796 за ознаками кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась в районі АДРЕСА_3 , перебуваючи на посаді розвідника-радіотелеграфіста розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов`язок нести військову службу, у порушення вимог ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 та ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999, 01.12.2025 не прибув з відпустки по хворобі до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась в районі АДРЕСА_3 , тобто не з`явився вчасно на службу без поважних причин, командуванню про причини свого неприбуття не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд за своїм постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , тобто поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, та продовжував ухилятися до 19 жовтня 2026 року, тобто до моменту його встановлення працівниками правоохоронного органу на території м. Нікополь, Дніпропетровської області.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України як нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).

Окрім того, 18.07.2026 у вечірній час більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_5 знаходився біля приміщення «Харизматичної Євангельської церкви України», яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Трубченка, буд. 8А, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна з вказаного приміщення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в той же день та час, знаходячись біля приміщення «Харизматичної Євангельської церкви України», яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Трубченка, буд. 8А, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до вказаного приміщення, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав зовнішній блок кондиціонеру «Gree GWH24AFE-K6DNA2I/O» вартість якого складає 23241 грн. 42 коп., який належать ОСОБА_7 , завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 23241 грн. 42 коп. В подальшому ОСОБА_5 залишив місця вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

20.10.2026 ОСОБА_5 було оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.

Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисні тяжкі злочини, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на максимальний строк до 10-ти років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; незаконно впливати на свідків, інших військовослужбовців; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а, отже, є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти клопотання слідчого. Пояснив, що він вчинив ці злочини і свою вину повністю визнає. Він дійсно пішов у СЗЧ, але зараз хоче повернутись на військову службу і навіть отримав письмову згоду командира на його повернення до військової частини для продовження служби. Факт крадіжки теж не заперечує. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_4 - це будинок, де проживають його батьки. Його батько переніс інсульт і зараз потребує допомоги. Обіцяє належну процесуальну поведінку.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 , підтримуючи позицію свого підзахисного, проти клопотання слідчого також заперечував. Вважає, що наведені слідчим процесуальні ризики не підтверджуються жодними доказами. Тому, враховуючи наведені обставини, захисник також просить застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Оцінка та висновки слідчого судді

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров`я; 4) міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію; 7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинені кримінальні правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України внесені до ЄРДР 02.02.2026 за № 62026170030002796.

20 жовтня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України. Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні тяжких злочинів.

Щодо наявності обґрунтованої підозри

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень /злочинів/.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, інших військовослужбовців; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об`єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 10-ти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, враховуючи активність проведення бойових дій на території України та специфіку прифронтового розташування Дніпропетровської області, існує очевидний ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на тимчасово непідконтрольних українській владі територіях або в зонах активних бойових дій, де встановлення його місцезнаходження буде об`єктивно неможливим.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків (інших військовослужбовців).

Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення й ризик незаконного впливу на свідків, а саме інших військовослужбовців (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), бо підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на них з метою зміни показів. Так, ОСОБА_5 тривалий час проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , знає весь особовий склад та перебуває у службових та особистих відносинах із військовослужбовцями, які є ключовими свідками та можуть давати показання щодо обставин самовільного залишення ним місця служби. Перебуваючи на волі, підозрюваний матиме безперешкодну можливість, використовуючи авторитет командира відділення, здійснювати тиск на підлеглих та товаришів по службі з метою схиляння їх до зміни чи відмови від показань.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний може мати реальну можливість свідомо використовувати свої знання для ухилення від слідства, наприклад, шляхом вибору способів і місць переховування, враховуючи порядок перевірок та особливості організації пошуку дезертирів/осіб, які самовільно залишили військову частину, а також попереджати інших військовослужбовців, які можуть бути допитані як свідки, про проведення слідчих (розшукових) дій, з метою узгодження з ними показань чи перешкоджання їх допиту; створювати перешкоди для встановлення істини у кримінальному провадженні шляхом поширення неправдивої інформації серед особового складу чи подання до командування неправдивих рапортів і пояснень.

Щодо ризику продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

На обґрунтування цього ризику слідчим у клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, що в сукупності з обставинами кримінального провадження характеризує його попередню поведінку та свідчить про повторюваність випадків порушення ним вимог кримінального закону. Окрім того ОСОБА_5 вчинив нове кримінальне правопорушення в період здійснення щодо нього пробаційного нагляду. Зазначена обставина свідчить про те, що застосування до нього заходів контролю та нагляду, які не передбачають ізоляції від суспільства, не забезпечило належного запобігання подальшій протиправній поведінці. Отже, незважаючи на надану можливість виправлення без ізоляції від суспільства, підозрюваний знову вчинив кримінальне правопорушення, що вказує на ризик продовження протиправної діяльності.

ОСОБА_5 не має законного та постійного джерела доходу, офіційно ніде не працює, тому, залишаючись на свободі, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, про що свідчить кримінальне провадження по його обвинуваченню у вчиненні злочинів проти власності, яке знаходиться на розгляді в Нікопольському міськрайонному суді.

З огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних злочинів, існування даного ризику не виключається.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.

Щодо можливості застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що інкриміновані ОСОБА_5 злочини належать до категорії тяжких, за які передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10-ти років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даних кримінальних правопорушень; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, інших військовослужбовців; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється, а також те, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, не одружений, на утриманні нікого не має, раніше неодноразово судимий та вчинив нові умисні злочини в той час, як у провадженні Нікопольського міськрайонного суду знаходиться на розгляді кримінальне провадження відносно нього по обвинуваченню у вчиненні тяжких корисливих злочинів, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Але зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.

Так, особисте зобов`язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваним. Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило. Домашній арешт щодо ОСОБА_8 застосувати також недоцільно, оскільки у підозрюваного немає родичів, які б змогли належним чином контролювати його поведінку та гарантувати виконання підозрюваним умов домашнього арешту. Окрім того, підозрюваним не надано доказів щодо можливості проживання за вказаною ним адресою та згоди власника житла на його проживання там.

Отже з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень /злочинів/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).

Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 не працює, вважає необхідним та достатнім встановлення застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в мінімальному розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 грн.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження.

Альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- не відлучатися із м. Нікополь, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2026 за № 62026170030002796 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 12-35 год. 19 грудня 2026 р.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 12-35 год. 21.10.2026.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок.

Застава, у разі її внесення, підлягає внесенню за на наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- не відлучатися із м. Нікополь, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Попередити підозрюваного та заставодавця, що у разі нез`явлення підозрюваного за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов`язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1