Постанова № 140938869, 21.10.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/10387/26

Номер провадження3/205/2698/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює керівником Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод», м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13,

ВСТАНОВИВ:

До Новокодацького районного суду міста Дніпра з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №1058 від 22.07.2026.

Згідно із вказаним протоколом керівник Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод» ОСОБА_1 порушив п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.п.271.1.1 п.271.1 та п.271.2 ст.271, п. 284.1 ст.284, п.286.1 та п.286.2 ст.286, п.289.1 та п.289.2 ст.289 Податкового Кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження плати за землю (земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні акціонерного товариства на підставі акту на право користування землею, яка знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13 (кадастровий номер 1210100000:08:682:0075, площа 30,8056 га) за період з 01.01.2021 по 31.12.2025 на загальну суму 49 995 547,67 грн, в тому числі: з 01.01.2021 по 31.12.2021 на суму 4 748 443,04 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022 на суму 5 223 287,35 грн; з 01.01.2023 по 31.12.2023 на суму 12 397 191,20 грн; з 01.01.2024 по 31.12.2024 на суму 13 034 201,02 грн; з 01.01.2025 по 31.12.2025 на суму 14 592 425,06 грн (акт перевірки від 03.07.2026 №3102/04-36-07-02/32495626).

В графі дата, час і місце вчинення правопорушення зазначено: акт документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «Дніпровський електровозобудівний завод» (код ЄДРПОУ 32495626) №3102/04-36-07-02/32495626 від 03.07.2026; триваюче правопорушення.

Дії особи кваліфіковано за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце судового розгляду через електронний суд, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016.

Згідно із пунктами 15, 16 Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

На підтвердження винуватості особи до протоколу долучено витяг з акту ГУ ДПС в Дніпропетровській області №3102/04-36-07-02.32495626 від 03.07.2026 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «Дніпровський електровозобудівний завод» з питань повноти нарахування плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні АТ «Дніпровський електровозобудівний завод» на підставі акту на право користування землею за період 2021-2025 роки; копію листа запрошення для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення № 649/04-36-07-02 від 07.07.2026, копію квитанції про направлення листа-запрошення № 649/04-36-07- 02 від 07.07.2026, копію акта про неявку для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення №685/04-36-07- 02/32495626 від 22.07.2026, копію листа про роз`яснення прав № 56844/6/04-36- 07-02-13 від 22.07.2026, копію листа про направлення протоколу на адресу правопорушника.

Аналізуючи зміст складеного протоколу про притягнення керівника за частиною 1 статті 163-1 КУпАП, суд звертає увагу на грубе порушення вимог статті 256 КУпАП.

Так, диспозиція частини 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Натомість у протоколі як суть правопорушення зазначено лише перелік структурних норм ПК України та зафіксовано суму заниження земельного податку, без конкретизації того, які саме первинні документи, податкові декларації, регістри податкового чи бухгалтерського обліку складено, заповнено чи подано з порушенням встановленого порядку, та які саме посадові обов`язки керівника щодо ведення або контролю за веденням податкового обліку не було виконано.

Щодо долученого до протоколу копії акту документальної позапланової невиїзної перевірки суд зазначає, що використану податковим органом інформацію, на підставі якої встановлено правопорушення, суду не надано.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки - це документ, у якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються доказів. Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність (постанова Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).

Викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №822/1037/18).

Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті - необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22).

Отже, по собі акт перевірки є носієм доказової інформації лише щодо виявленого податкового факту фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства, але автоматично не доводить суб`єктивної сторони та персональної вини керівника у формі умислу чи необережності у розумінні статей 9, 10, 11 КУпАП.

Разом з тим в порушення вимог пунктів 15, 16 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення та ст.251 КУпАП на підтвердження отриманих результатів перевірки уповноваженою особою до протоколу суду не долучено жодного такого документу або інформації, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з`ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.

Долучені до протоколу копії листа-запрошення від 07.07.2026, акта про неявку від 22.07.2026 та листів про направлення протоколу лише підтверджують факт вчинення органом доходів і зборів окремих організаційних заходів для заочного складання протоколу, проте самі по собі не усувають неповноти викладення об`єктивної та суб`єктивної сторони діяння та жодним чином не доводять вини керівника товариства у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку.

Зважаючи на те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ст. 62 Конституції України, трактуються на її користь, суд констатує відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у цих епізодах.

Крім того, визначення у протоколі дати та часу вчинення правопорушення через посилання на дату акта перевірки від 03.07.2026 із зазначенням категорії «триваюче правопорушення» суд вважає необґрунтованим, оскільки нарахування та сплата земельного податку регламентовані строками подання звітних податкових декларацій за кожний окремий податковий період, а тому складення акта перевірки фіксує лише час його оформлення контролюючим органом, а не час і місце вчинення протиправного діяння особою.

Згідно з положеннями статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. Враховуючи, що обов`язки щодо подання податкової звітності та декларування плати за землю за періоди з 01.01.2021 по 31.12.2025 мали чітко визначені законом часові межі виконання та не утворюють триваючого діяння, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, за всіма зазначеними податковими періодами на момент складання матеріалів у липні 2026 року минули.

Водночас суд зазначає, що за наявності одночасних підстав для закриття провадження у справі як у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так і у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності, пріоритетному застосуванню підлягає саме підстава відсутності складу правопорушення як така, що повністю реабілітує особу.

Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність у суду права самостійно редагувати фабулу адміністративного правопорушення та відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення вказаною особою правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст.283 та 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно