Ухвала суду № 140938638, 26.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/8211/24

Провадження № 2-п/209/59/26

У Х В А Л А

про скасування заочного рішення

26 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

за участі секретаря Полухіної Г.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивачів- адвоката Котович М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Бундюк Єлизавети Володимирівни про перегляд заочного рішення по цивільній справі №209/8211/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 серпня 2026 року по цивільній справі №209/8211/24 позов був задоволений частково та зобов`язано відповідача не перешкоджати позивачам брати участь у спілкуванні та вихованні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначено спосіб участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітніми донькою й сином, та онуками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

До суду надійшла уточнена заява представника відповідача про перегляд заочного рішення, в якому просять скасувати заочне рішення від 21 серпня 2026 року року у справі № 209/8211/24.

В обґрунтування заяви зазначено, що на момент звернення позивачів до суду у 2024 році діти вже приблизно два роки і вісім місяців проживали в Німеччині; вони відвідували німецькі заклади освіти, мали там житло, медичне спостереження, повсякденне соціальне середовище та сталі зв`язки, на момент винесення рішення, тобто 21.08.2026 цей період становив чотири роки і п`ять місяців. Тобто, обставина виїзду дітей з України у зв`язку з війною може вплинути на визначення юрисдикції місця розгляду справи по суті. Тому важають, що суд мав перевірити застосовність статті 6 Гаазької конвенції 1996 року при вирішення спору по суті. Стосовно належного повідомлення відповідача про слухання справи зазначають, що направлення судового доручення відповідно до вимог Гаазької конвенції 1965 року не відбулося, оскільки направлення кореспонденції та судового доручення або його повернення у зв`язку із відсутністю повного переліку на німецьку мову офіційних документів не є врученням та не може вважатися, що відповідач належним чином була повідомлена про слухання справи, оскільки судове доручення мало недоліки при його оформленні та наслідки не можуть покладатися на відповідачку та створювати презумпцію, що вона була повідомлена. Крім того, обізнаність матері відповідача про розгляд справи, яка була допитана в судовому засіданні як свідок не може свідчити про належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, оскільки вона не є представником відповідача, не мала довіреності на отримання процесуальних документів і проживає окремо від доньки. Тому просять суд, скасувати заочне рішення і якщо в результаті розгляду справи буде встановлено, що звичайним місцем проживання дітей на момент відкриття провадження була Федеративна Республіка Німеччина та/або застосувати ст. 6 Гаазької конвенції 1996 року і провадження у справі підлягає закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Представник позивачів проти задоволення заяви про скасування заочного рішення заперечував, зазначив, що заявниця не навела поважні причини своєї неявки в судове засідання та неподання відзиву та належним чином не підтвердила доказами такі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору і здатні вплинути на висновки суду по суті заявлених позовних вимог. Твердження відповідачки про повну необізнаність щодо судового провадження не узгоджуються з обставинами, установленими судом під час розгляду справи, та показаннями допитаного свідка- матері відповідачки - ОСОБА_6 , яка підтвердила, що підтримує зв`язок із донькою та спілкувалася з нею напередодні судового засідання, а також повідомила суду, що доньці відомо про судовий розгляд. Також відповідач не зазначила та не долучила нові докази, які могли б вплинути на правильність вирішення спору. Не зважаючи на тривалий розгляд даної справи та відсутність від відповідачки процесуальної позиції по справі може свідчити про свідоме затягування вирішення спору, а одразу після ухвалення рішення відповідачка звернулася із заявою про його перегляд. Тому вважають, що відповідач використовує процедуру перегляду заочного рішення без належного обґрунтування передбачених законом підстав, за відсутності доказів, які могли б вплинути на вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивачів та позивач заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити в його задоволенні.

В судове засідання представник відповідача не з`явилася, долучила клопотання про перенесення слухання справи у зв`язку із знаходженням у відпустці, суд вважає за можливе розглядати заяву за її відсутності, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, додані до неї документи, заслухавши позиції сторін та вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про скасування заочного рішення, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, такі вимоги: принцип «змагальності» процесу, який відповідно до ст. 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, під час розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в судовому процесі перед судом (рішення у справі «Екбатані проти Швеції» від 26.05.1988 року, номер заяви 10563/83, пункти 2433); право на ефективну участь (рішення у справі «T. та V. проти Сполученого Королівства» від 16.12.1999 року, номери заяв 24724/94; 24888/94, пункти 8389).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 12.04.2012 року № 9-рп/2012 ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Застосовуючи положення ст. 6 Конвенції, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що Конвенція вимагає від держав-сторін вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих ст. 6 (п. 77 рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» від 04.03.2014 року). Порушенням права на справедливий суд визнавався судовий розгляд без повідомлення особи за її відомим місцем проживання (п. 97 та інші рішення у справі «Шмідт проти Латвії» від 27.04.2017 року). Поза всяким сумнівом, право на справедливий судовий розгляд буде тим більше порушено, якщо особу взагалі не залучено до судового розгляду, в результаті якого було вирішено питання про її права.

Як убачається з рішення Конституційного Суду України від 12.04.2012 року № 9-рп/2012 у справі № 1-10/2012 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України стосовно рівності громадян у конституційних правах, свободах та перед законом, положення вказаної статті у взаємозв`язку з положеннями частини першої статті 55, пункту 2 частини третьої статті 129 Основного Закону України щодо захисту судом прав і свобод людини і громадянина та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом треба розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантовані державою рівні права на захист прав і свобод у судовому порядку та на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку у судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Таким чином, з метою забезпечення практичної реалізації сторонами по справі наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків у цивільному судочинстві та з огляду на обов`язок суду щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вжиття заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а також те, що відповідач не з`явилася в судове засідання, в якому було ухвалено заочне рішення, суд вважає, що причини її неявки в судове засідання є поважними та підтверджено медичними довідками, не подала відзиву на позовну заяву з поважних причин, а обставини, на які її відповідач посилається у своїй заяві, а саме документи про стан здоров`я дітей та необхідність урахування їх медичного режиму при визначення тривалих контактів та поїздок дітей мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що є наявні обставини, визначені в ч. 1 ст. 288 ЦПК України, як підстави для перегляду та скасування прийнятого судом заочного рішення.

На підставі вищевикладеного, заява представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Бундюк Єлизавети Володимирівни про перегляд заочного рішення по цивільній справі №209/8211/24 підлягає задоволенню, а заочне рішення скасуванню з призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Бундюк Єлизавети Володимирівни про перегляд заочного рішення- задовольнити.

Заочне рішення від 21 серпня 2026 року по цивільній справі № 209/8211/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми скасувати.

Призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та визначити дату підготовчого судове засідання 09 листопада 2026 року на 13:30 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 27 жовтня 2026 року.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Кам`янського Є.Д. Багбая