Ухвала суду № 140938153, 15.10.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/122/25

Провадження №1-кп/536/54/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції клопотання прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

- ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.307, ч.2 ст. 306 КК України;

- ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.307, ч.2 ст. 306 КК України;

- ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.307, ч.2 ст. 306 КК України;

- ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.307, ч.2 ст. 306 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Клопотання обґрунтовано зокрема тим, що ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.

Наразі, у зв`язку із підготовкою та проведенням судового засідання, виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , яким, на думку сторони обвинувачення, має бути цілодобовий домашній арешт.

Обґрунтовуючи необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, сторона обвинувачення звертає увагу на те, що обвинувачений може:

1) переховуватися від суду, так як він зокрема перебуваючи на волі, без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чи в разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк (до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд;

2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у якості понятих під час проведення обшуків у обвинувачених;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки

ОСОБА_4 інкримінується вчинення через незначний проміжок часу

8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.

Крім того, стан здоров`я ОСОБА_4 та вік не перешкоджають продовженню стосовно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею під час досудового розслідування, враховувались ряд факторів та обставин ризиків, наявність яких на даний час не зменшилась.

Застосування відносно ОСОБА_4 більш м`яких, не пов`язаних

із цілодобовим домашнім арештом, запобіжних заходів недоречно, оскільки на даний час існують вищезазначені ризики, які передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 із наступних причин:

1) особисте зобов`язання неможливо застосувати тому, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків та через необхідність дотримання принципів співрозмірності між тяжкістю злочину та м`яким характером цього запобіжного заходу;

2) застава неможливо застосувати до обвинуваченого у зв`язку з тим, що він підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчинення вищевказаних ризиків, а також заяви або клопотання від обвинуваченого ОСОБА_4 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок не надходили.

3) порука не можливо застосувати до обвинуваченого у зв`язку з тим, що не надходили письмові звернення від осіб, які поручаються за ОСОБА_4 .

Враховуючи вказане, просив суд продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчук Полтавської області, українцю, громадянину України, проживаючому за адресою:

АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимому, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю та заборонити обвинуваченому залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , крім явки до Кременчуцького районного суду Полтавської області

за викликом та крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язок утримуватися від спілкування

зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, та прибувати за кожною вимогою до суду у встановлений у вимозі час.

ОСОБА_4 та його захисник не заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю. Наслідки невиконання обов`язків йому відомі та є зрозумілими.

У відповідності до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, спробі обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати свідків в даному кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого:

Суд вважає, що при розгляді клопотання, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, та наявність достатніх даних, що вказують на існування наступних ризиків, а саме обвинувачений може:

1) переховуватися від суду, так як він зокрема перебуваючи на волі, без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чи в разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк (до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання,

не повідомивши про це суд;

2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у якості понятих під час проведення обшуків у обвинувачених;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення через незначний проміжок часу 8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.

Крім того, стан здоров`я ОСОБА_4 та вік не перешкоджають продовженню стосовно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Також суд бере до уваги практику ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001, в якій Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.27 ч.3 ст.307, ч.2 ст. 306 КК України, серед яких відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкі злочини, оскільки санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Вказані кримінальні правопорушення містяться у розділі XIIІ КК України, який визначено як кримінальні правопорушення проти здоров`я населення.

Продовжуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з того, що даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не встановлено, а також приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за вчинення, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються, а тому суд дійшов висновку щодо необхідності продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю.

На думку суду, продовження вказаного запобіжного заходу, із забороною залишати житло за місцем мешкання з носінням електронного засобу контролю, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, які покладаються на нього судом.

Керуючись ст. ст. 194, 331 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Манилівське Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю та заборонити обвинуваченому залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , крім явки до Кременчуцького районного суду Полтавської області за викликом та крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану.

Строк запобіжного заходу рахувати з 15 жовтня 2026 року.

Строк дії ухвали в частині обрання запобіжного заходу визначити до 13 грудня 2026 року.

Продовжити дію покладеного на ОСОБА_4 обов`язку щодо утримання від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, та прибувати за кожною вимогою до суду у встановлений у вимозі час.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвалу направити для виконання до Відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області (м. Кременчук, проспект Свободи 166).

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1