Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/2780/26
Провадження № 2/373/1967/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої судді Хасанової В.В.,
за участю
секретаря судового засідання Куклер А.Е.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2026 року представник позивача директор Сердійчук Я.Я. звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитним договором № 5207688 від 22.08.2021 у загальному розмірі 48349,00 грн, а також понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що 22.08.2021 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства було укладено електронний договір про надання кредиту № 5207688, який підписаний відповідачкою у відповідності до вимог ст. 12 Закону «Про електронну комерцію».
За умовами Договору ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7000,00 грн. Строк дії договору до 20.03.2022. Строк користування кредитом складається із базового періоду за пільговою процентною ставкою у розмірі 1,69 % в день та спеціального періоду за стандартною процентною ставкою у розмірі 3,00 % в день.
Взяті на себе зобов`язання відповідачка належним чином не виконувала, чим порушила умови договору.
01.04.2026 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та позивачем було укладено Договір факторингу № АК 01-04/2026, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 5207688 від 22.08.2021.
Заборгованість відповідачки по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом станом на день формування позовної заяви становить 48349,00 грн, що складається із заборгованості по кредиту 7000,00 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом на дату відступлення права вимоги 41349,00 грн.
Ухвалою від 14.09.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження в судове засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки з отриманої судом інформації неможливо було встановити зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась. Позовна заява містить відомості про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з`явилась. Направила до суду заяву про розгляд справи без її участі на підставі наявних у справі доказів. Просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом, а також інших платежів на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з моменту мобілізації її чоловіка.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 22.08.202 1 ОСОБА_1 шляхом реєстрації через особистий електронний кабінет, що створений в ІТС на офіційному веб-сайті ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», подала заявку щодо можливості отримання кредиту у розмірі 7000,00 грн строком на 30 днів.
Також позивачем надано інформацію щодо логування подій, яка відображає процес оформлення та розгляду заяви позичальника по укладенню кредитного договору № 5207688 від 22.08.2021 в ІТС товариства.
22.08.2021 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства було укладено електронний Договір про надання кредиту № 5207688. Договір підписано відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора PS5207688.
Судом встановлено, що відповідно до умов Договору товариство надає позичальнику кредит у розмірі 7000,00 грн (п. 1.3). Строк дії договору (п. 3.1) встановлюється з дати укладення договору 22.08.2021 та закінчується 20.03.2022 (включно).
Умовами договору (п. 1.7.2) сторони врегулювали, що протягом базового періоду, який складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 21.09.2021 нарахування процентів здійснюється за акційною процентною ставкою у розмірі 1,69 % в день. Спеціальний період складає 180 днів, що настає з дня наступного за днем завершення базового періоду і закінчується 20.03.2022. Нарахування процентів протягом спеціального періоду здійснюється за спеціальною процентною ставкою у розмірі 3,00 % в день.
Розрахунок зобов`язань позичальника, орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є Додатком № 1 до цього Договору (п. 1.6).
Згідно з п 1.4 Договору товариство надає кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника.
Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час без згоди позичальника (п. 2.1.7 Договору).
Перерахування відповідачці ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 7000,00 грн встановлено квитанцією ТОВ «Елаєнс» від 22.08.2021. З квитанції встановлено, що відповідно до кредитного договору № 5207688 від 22.08.2021 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» 22.08.2021 на суму 7000,00 грн.
01.04.2026 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу № АК 01-04/2026. Відповідно до умов договору ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами в тому числі за кредитним договором № 5207688 від 22.08.2021.
Акти прийому-передачі Реєстру боржників від 01.04.2026 та платіжне доручення № 0631060000 від 01.04.2026 про надходження у повному обсязі ціни продажу на рахунок ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» підтверджують факт переходу від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» до позивача прав вимоги заборгованості.
З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026 встановлено, що за номером 585 значиться ОСОБА_1 , заборгованість якої за договором № 5207688 від 22.08.2021 складає суму 48349,00 грн, до якої включено: 7000,00 грн заборгованості по кредиту; 41349,00 грн заборгованості по відсоткам.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5207688 від 22.08.2021 складеним кредитодавцем ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 було нараховано щоденні проценти за користування кредитними коштами протягом базового періоду починаючи з 23.08.2021 до 20.09.2021 на суму кредиту 7000,00 грн за акційною процентною ставкою 1,69 % в день. Починаючи з 21.09.2021 по 20.03.2022 протягом спеціального періоду нарахування процентів здійснювалось за спеціальною процентною ставкою у розмірі 3,00 % в день. Відповідачкою протягом строку користування кредитом жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом не сплачувалось.
У підсумковому значенні розрахунку кредитодавець визначив заборгованість у загальному розмірі 48349,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість по кредиту; 41349,00 грн заборгованість по відсоткам.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.
За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.
Письмовими доказами доведено, що 22.08.2021 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства було укладено електронний кредитний договір № 5207688 на суму 7000,00 грн.
Встановлено, що кредитний договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, який був надісланий їй на номер телефону зазначений при укладенні договору.
Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Відтак, між відповідачкою та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору) та підписано договір за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.
Надання кредиту відповідачці здійснено в безготівковій формі шляхом переказу 22.08.2021 коштів кредиту у розмірі 7000,00 грн на картку позичальника, номер якої вона зазначила при укладенні кредитного договору, що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Елаєнс» як технічного оператора платіжних послуг.
Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами договору відповідачка ОСОБА_1 мала зобов`язання перед кредитодавцем ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» повернути кредит в сумі 7000,00 грн не пізніше строку, вказаного у п. 3.1 договору, яким визначено дату погашення заборгованості 20.03.2022 (останній день строку кредитування).
Умовами договору передбачено застосування акційної процентної ставки у розмірі 1,69 % в день від суми кредиту протягом базового періоду з 22.08.2021 до 21.09.2021 та спеціальної процентної ставки у розмірі 3,00 % від суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами протягом спеціального періоду з 22.09.2021 до 20.03.2022.
Представником позивача долучено належні та допустимі докази, які підтверджують, що у відповідності до вимог закону, товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5207688 від 22.08.2021.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 08-09/25 від 08.09.2025 позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5207688 від 22.08.2021 в сумі 48349,00 грн, до якої включено: 7000,00 грн заборгованості по кредиту; 41349,00 грн заборгованості по відсоткам за період кредитування з 22.08.2021 по 20.03.2022.
Відповідачка просила суд застосувати норми ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами. На підтвердження свого статусу дружини військовослужбовця, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, відповідачкою надано свідоцтво про шлюб, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.02.2022 про зарахування солдата ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини, довідку командира військової частини НОМЕР_3 № 100/795 від 10.06.2023, довідку № 52/1186 від 03.10.2024 про перебування солдата ОСОБА_2 на військовій службі, посвідчення учасника бойових дій виданого на ім`я ОСОБА_2 .
За загальним правилом ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» № 2011-VІІ (зі змінами та доповненнями), військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Положення ч. 15 ст. 14 Закону щодо ненарахування процентів за користування кредитом дружині військовослужбовця набрали чинності 18.05.2024 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.
Оскільки чоловік відповідачки був мобілізований 26.02.2022 та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини № 43 від 26.02.2022, суд доходить висновку, що відповідачка має пільгу не сплачувати проценти за користування кредитом з моменту призову чоловіка з 26.02.2022.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 26.02.2022 до 20.03.2022 у розмірі 4830,00 грн (7000,00 грн х 3,00 % х 23 дні) задоволенню не підлягають.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку про часткове задоволення позову в загальній сумі 43519,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість по кредиту; 36519,00 грн проценти за користування кредитом (41349,00 грн 4830,00 грн).
За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2662,40 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується банківською квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 48349,00 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 43519,00 грн, що становить 90,01 % від ціни позову, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2396,43 грн (2662,4 грн х 90,01 %).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію Договору про надання правничої допомоги № 02-07/2024 укладеного 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявкою на надання юридичної допомоги № 1918 від 01.05.2026 із зазначенням вартості послуг на суму 16000,00 грн; прайс-лист з описом видів послуг та їх вартістю; витяг з акту № 36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд окрім положень щодо пропорційності такого відшкодування, керується положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), їх обсягу, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, де вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на послуги адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним.
Оцінюючи складність цієї справи як типову та малозначну, враховуючи предмет спору та ціну позову; якість змісту позовної заяви, де мінімально (загально) викладені обставини щодо виникнення заборгованості та її розміру; зовсім не обґрунтовано періоди та порядок нарахування заборгованості за кредитом тощо, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх в розмірі 3000,00 грн, що відповідає критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним з наданими адвокатськими послугами та їх якістю.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 5207688 від 22.08.2021 у загальному розмірі 43519 (сорок три тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2396 (дві тисячі триста дев`яносто шість) грн 43 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150,
відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя В.В.Хасанова
Судове рішення № 140936567, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/2780/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: