Рішення № 140936216, 26.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18458/25

Провадження № 2/369/6600/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Лапченко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (далі ТОВ «КОШЕЛЬОК», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 лютого 2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 3559807870-603871 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 10 500,00 грн, а відповідач повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором. Позивач зазначає, що відповідно до умов договору початковий строк кредитування становив 22 дні, протягом яких застосовувалася дисконтна процентна ставка у розмірі 0,66 % на добу. У разі продовження строку користування кредитом договором передбачено застосування базової процентної ставки у розмірі 2,2 % на добу. За твердженням позивача, кредитний договір було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, розміщеної на вебсайті кредитодавця, шляхом акцепту відповідачем запропонованих умов та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час реєстрації. На підтвердження укладення договору позивач посилається на положення Закону України «Про електронну комерцію» та відповідні умови кредитного договору. Позивач стверджує, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 500,00 грн на зазначену ним банківську картку. На підтвердження факту перерахування коштів позивач посилається на копію платіжного доручення та довідку-повідомлення фінансово-розрахункової установи про перерахування кредитних коштів. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до пунктів 3.6 та 3.7 кредитного договору у зв`язку з неповерненням відповідачем кредитних коштів після закінчення початкового строку кредитування строк користування кредитом було продовжено на 90 днів, а саме з 24 лютого 2022 року до 24 травня 2022 року, із застосуванням процентної ставки 2,2 % на добу. Однак, як зазначає позивач, відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, кредитні кошти у повному обсязі не повернув, проценти за користування ними не сплатив, здійснивши лише часткові платежі на загальну суму 2 778,00 грн. На думку позивача, здійснення відповідачем часткової оплати свідчить про визнання ним договірних зобов`язань. Унаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, відповідно до наданого позивачем розрахунку, утворилася заборгованість у загальному розмірі 27555,27 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 247,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 18 308,27 грн. У зв`язку з викладеним ТОВ «КОШЕЛЬОК» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3559807870-603871 від 02 лютого 2022 року в загальному розмірі 27 555,27 грн, з яких 9 247,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 18308,27 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися на адресу суду з відміткою пошти.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч.5 ст.279 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 02 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір № 3559807870-603871 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «КОШЕЛЬОК» зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 500,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку і строки, визначені договором.

Початковий строк кредитування становив 22 дні. Протягом зазначеного строку договором передбачено застосування дисконтної процентної ставки в розмірі 0,66 % на добу.

Пунктами 3.6, 3.7 кредитного договору передбачено продовження строку користування кредитними коштами у разі неповернення кредиту після закінчення початкового строку кредитування. Продовжений строк користування кредитом становив 90 днів, з 24 лютого 2022 року до 24 травня 2022 року, із застосуванням базової процентної ставки в розмірі 2,2 % на добу.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця шляхом акцепту відповідачем запропонованих умов кредитування та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «4786».

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або в листах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Відповідно до статті 12 зазначеного Закону електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отже, кредитний договір № 3559807870-603871 від 02 лютого 2022 року укладено сторонами з дотриманням вимог законодавства щодо письмової форми правочину, а його умови є обов`язковими для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 10 500,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем надано відповідні документи, а судом витребувано інформацію безпосередньо в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

На виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2025 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом від 14 березня 2026 року № БТ/Е-7773 надало відомості щодо належності банківської картки та руху коштів за картковим рахунком відповідача.

Із зазначеної відповіді банку встановлено, що платіжну картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

До відповіді банку долучено виписку про рух коштів за картковим рахунком відповідача за період з 01 лютого 2022 року до 24 травня 2022 року.

Згідно із зазначеною банківською випискою, 02 лютого 2022 року о 14 годині 10 хвилин 58 секунд на картковий рахунок відповідача зараховано грошові кошти в розмірі 10 500,00 грн. Відповідна операція відображена у виписці з найменуванням «FUIB MoneyTransfer».

Судом встановлено, що дата зарахування коштів, їх розмір та реквізити банківської картки відповідають відомостям, зазначеним у кредитному договорі та документах, наданих позивачем на підтвердження видачі кредиту.

Таким чином, факт отримання відповідачем 02 лютого 2022 року кредитних коштів у розмірі 10 500,00 грн підтверджено належними та допустимими письмовими доказами, зокрема випискою банківської установи, отриманою судом на виконання ухвали про витребування доказів.

Крім того, із банківської виписки встановлено, що 23 лютого 2022 року о 16 годині 50 хвилин 57 секунд із карткового рахунку відповідача здійснено операцію «KOSHELOK.NET C2A» зі списанням коштів у розмірі 2 903,57 грн.

Вказана банківська операція підтверджує здійснення відповідачем платежу на користь кредитодавця після отримання кредитних коштів.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, на виконання зобов`язань за кредитним договором зараховано 2 778,00 грн, з яких 1 253,40 грн спрямовано на погашення основної суми кредиту та 1 524,60 грн на погашення процентів.

Судом встановлено, що відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, однак у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що умовами кредитного договору сторони передбачили продовження строку користування кредитними коштами в разі їх неповернення після закінчення початкового строку кредитування.

Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 договору строк користування кредитними коштами продовжено з 24 лютого 2022 року до 24 травня 2022 року, протягом якого позивачем здійснено нарахування процентів за базовою процентною ставкою.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 3559807870-603871 нараховано 1524,60 грн процентів протягом початкового строку кредитування та 18 308,27 грн процентів протягом продовженого строку користування кредитними коштами.

Проценти, нараховані протягом початкового строку кредитування, погашено за рахунок здійсненого відповідачем платежу.

Станом на 24 травня 2022 року відповідно до наданого позивачем розрахунку залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 9246,60 грн, за процентами 18308,27 грн.

У позовній заяві ТОВ «КОШЕЛЬОК» просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 27 555,27 грн, яка складається з 9 247,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 18 308,27 грн заборгованості за процентами.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні кредитні правовідносини, позивач виконав зобов`язання щодо надання кредитних коштів, відповідач отримав кредитні кошти та здійснив часткове погашення заборгованості, однак не виконав зобов`язання щодо повного повернення кредиту та сплати процентів.

Наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

Отже, дослідивши матеріали справи, встановивши факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 10 500,00 грн, часткового виконання ним зобов`язань та наявності непогашеної заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Інтереси позивача у справі представляв адвокат Гурський Герман Юрійович на підставі договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року.

На підтвердження заявлених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги та додаток до нього, якими визначено вартість послуг адвоката з розрахунку 2000,00 грн за одну годину роботи. Загальна заявлена вартість правничої допомоги за п`ять годин роботи становить 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, кількість підготовлених процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін.

Судом встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором. Спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного законодавства, не потребували вирішення складних правових питань та проведення значного обсягу процесуальних дій.

Суд також враховує, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, а заявлена сума витрат на правничу допомогу становить понад третину ціни позову.

З урахуванням принципів розумності, обґрунтованості та пропорційності судових витрат, характеру спору, обсягу наданої правничої допомоги та фактично виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат відповідає критеріям необхідності та розумності, є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та ціною позову.

У зв`язку з цим вимога позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код за ЄДРПОУ: 40842831) заборгованість за кредитним договором № 3559807870-603871 від 02 лютого 2022 року в розмірі 27 555 (двадцять сім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя - Лапченко О.М.

26.10.2026 року