Рішення № 140935330, 19.10.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/509/26

Номер провадження №2/351/851/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Бабшинська К.С.,

представника відповідача - Петрички Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано - Франківської Філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до ОСОБА_1 , про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.10.2023 року по 28.02.2025 року в розмірі 7 280,97 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01.10.2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» має право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу на території Івано-Франківській області.

Відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується споживанням природного газу на вказаному об`єкті газопостачання, про що свідчить інформація про використання об`ємів (обсягів) природного газу споживачем.

Відповідач отримав послуги, однак, за них не розрахувався, внаслідок чого, у споживача виникла заборгованість перед Івано-Франківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» в розмірі 7 280,97 грн., яка відображена в розрахунку суми заборгованості за послуги розподілу природного газу станом на 31.01.2026 року.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання згідно умов Типового договору розподілу природного газу та не проведення розрахунків за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором добровільно, Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» змушена звернутись до суду для примусового стягнення заборгованості за надані ним послуги з розподілу природного газу.

З огляду на вказані обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача 7 280,97 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 305,42 грн.- 3 % річних, 921,41 грн. - інфляційних втрат та 2 662,40 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.04.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача, подала до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позовні вимоги не визнають, оскільки між відповідачем та позивачем фактичного укладення та підписання договору на постачання природного газу не було. На підставі вище викладеного просить суд у позові відмовити у повному обсязі. Через складне сімейне становище та скрутне матеріальне становище просила звільнити відповідача від сплати судового збору.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 1769 від 29.09.2023 року «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» діяльності з розподілу природного газу», Позивачу з 01 жовтня 2023 року змінено місце провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», а також про необхідність здійснення споживачами природного газу оплати за надані послуги розподілу природного газу з 01 жовтня 2023 року на рахунок ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ».

Таким чином, з 01.10.2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» має право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу на території Івано-Франківській області.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем врегульовані Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року.

Розділом VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної системи для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором газорозподільної системи договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498.

Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором газорозподільної системи обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку оператора газорозподільної системи та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 , якому присвоєно особовий рахунок НОМЕР_1 , є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.1. Типового договору Оператор газорозподільних систем зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно з положеннями пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора газорозподільних систем з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора газорозподільних систем, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, що є побутовим до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6. розділу VI Договору).

Згідно вимог п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

Згідно п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік; визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Разом з цим, відповідно до розрахунку заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2023 року по 31.01.2026 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка становить 7 280 грн. 97 коп.

Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем у відповідності з вимогами Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу, об`ємів споживання відповідачем природного газу.

Правовідносини з приводу постачання та споживання природного газу, які склались між газопостачальними, газорозподільними підприємствами та побутовими споживачами регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, Типовим договором на постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, Правилами безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15.05.2015.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно - правовими актами. За договором розподілу природного газу Оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Згідно ч. 4 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу; заява-приєднанняскладена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об`єкта; лічильник газузасіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку; підключення до газорозподільної системи/підключення до ГРМфізичне з`єднання в точці приєднання (на межі балансової належності) газових мереж суміжного суб`єкта ринку природного газу (зокрема споживача) з газорозподільною системою, здійснене в установленому законодавством порядку, зокрема згідно з цим Кодексом.

Згідно ч. 2 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Отже, враховуючи фактичне споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач здійснив приєднання до умов типового публічного договору постачання природного газу з позивачем та умов типового публічного договору розподілу природного газу, тобто відповідач є побутовим споживачем природного газу, який постачається за вищевказаною адресою на його відкритий особовий рахунок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд встановив, що відповідач в добровільному порядку заборгованість за надані послуги в повній мірі не сплачує, чим порушує виконання зобов`язань, визначених Типовим договором в частині виконання обов`язку оплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу, що свідчить про порушення прав позивача, які підлягають судовому захисту.

Виходячи з вищевикладеного, в порушення умов зазначеного договору та нормативних актів відповідачем не проведена оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого за період з 01.10.2023 року по 31.01.2026 року у нього виникла заборгованість в сумі 7 280,97 грн., про що свідчить розрахунок боргу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконує покладені законом обов`язки з утримання житла, оплату за надані комунальні послуги у повному обсязі не здійснює, своїми неправомірними діями завдає позивачеві збитків, тому право позивача є порушеним і підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості у вищезазначеному розмірі, індексу інфляції та трьох відсотків річних. Суд переконався у правильності розрахунку індексу інфляції та трьох відсотків річних, а тому вважає такі нарахування, здійснені позивачем, обгрунтованими та підставними.

На підставі наведеного суд, дійшов висновку, що позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.1 ч.1, ч.2, ч.3 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Судом встановлено, що відповідач проживає разом із ОСОБА_2 , яка є інвалідом І групи внаслідок психічного розладу, та отримує щомісячну грошову допомогу, як особа, яка проживає з особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу з 01.01.2025р. по 31.12.2025р. в розмірі 2920,00 рн. щомісячно. Розмір судового збору у справі становить 2662 грн., що перевищує 5% доходу відповідача за рік (5%х2920х12=1752).

А тому, суд вважає, що відповідача слід звільнити від сплати судового збору, а витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, повернувши вказаний судовий збір з державного бюджету.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Кодексу газорозподільних систем, керуючись ст.ст. 12, 77-81, 141, 259, 263-268, 352-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», ЄДРПОУ 45371501, заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 7 280,97 грн., інфляційних втрат- 921,41 грн. та 3-х процентів річних- 305,42 грн.

Компенсувати Івано-Франківській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», ЄДРПОУ 45371501, витрати на сплату судового збору за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: повернути Івано-Франківській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» судовий збір в сумі 2662,00 грн. з державного бюджету.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор СЕГІН