Рішення № 140935222, 26.10.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1589/26

Провадження № 2/346/1975/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської областів складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

27.03.2026 року позивач, звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що 06.04.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 694230 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов?язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов?язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 грн. (п. 1.2 договору). Товариство свої зобов?язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов?язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв?язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. Згідно п. 2.1 кредитного договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті. Відповідно до п. 3.1 кредитного договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.3 Договору, та в межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до Розділу 4 цього Договору, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв?язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 35650 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн.; заборгованість за процентами - 25650 грн. Щодо відступлення права вимоги: 24.03.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №ККЛУ-24032021. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №694230 від 06.04.2020 року. Тому, просять стягнути зі ОСОБА_1 , заборгованість за Кредитним договором № 694230 від 06.04.2020 року, в сумі 35650 грн., сплачений судовий збір, у розмірі - 2662 гривні 40 копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.

20.07.2026 року від представника відповідача надійшли пояснення, в яких посилається на те, що ознайомившись із Позовною заявою, Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність. Відповідач не заперечує, що 06.04.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , було укладено Кредитний договір. Кредитний договір №694230 від 06.04.2020 року було укладено в електронній формі та підписано Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е801, що підтверджується наданою Позивачем довідкою про ідентифікацію. Отже, факт укладення Відповідачем зазначеного Кредитного договору не заперечується. Вказує на те, що Позивачем не доведено укладення Відповідачем додаткових договорів до Кредитного договору Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем серед інших документів надано так звані додаткові договори до Кредитного договору. Так, матеріали справи містять Додатковий договір від 06.05.2020 року, Додатковий договір від 06.06.2020 року та Додатковий договір від 10.07.2020 року, якими нібито продовжувався строк кредитування за Кредитним договором. Звертають увагу суду, що Відповідач категорично заперечує факт укладення та підписання зазначених додаткових договорів. Зазнає те, що на підтвердження укладення Додаткових договорів від 06.05.2020 року, 06.06.2020 року та 10.07.2020 року Позивач не надав жодної довідки про ідентифікацію, яка б містила відомості про одноразові ідентифікатори, використані Відповідачем для підписання кожного із зазначених договорів. Надана Позивачем довідка про ідентифікацію стосується виключно Кредитного договору №694230 від 06.04.2020 року та підтверджує використання одноразового ідентифікатора Е801 саме для підписання документа, зазначеного у довідці як «Кредитний договір». Таким чином, Позивачем не доведено факту укладення та підписання Відповідачем Додаткових договорів у погоджений сторонами спосіб, а саме електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За таких обставин надані копії Додаткових договорів не підтверджують досягнення між сторонами домовленості про продовження строку кредитування. Вказує на те, що Відповідач не визнає наявності заборгованості за Кредитним договором, оскільки належний до сплати розмір заборгованості повністю погашено здійсненими ним платежами. Як вбачається з Розрахунку заборгованості, наданого самим Позивачем, Відповідач здійснив оплату за Кредитним договором у загальному розмірі 14250,00 грн.: 06.05.2020 року 2850,00 грн.; 06.06.2020 року 5700,00 грн.; 10.07.2020 року 5700,00 грн. Посилається на те, що зобов`язання Відповідача щодо повернення суми кредиту та сплати процентів, нарахованих у межах погодженого сторонами 30-денного строку кредитування, виконані в повному обсязі. Заявлена Позивачем заборгованість утворена виключно внаслідок нарахування процентів у межах нібито продовжених строків кредитування на підставі Додаткових договорів, факт укладення яких Відповідачем не доведено. Оскільки Відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, витрати Позивача на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню з Відповідача. Тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 31.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 06.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 694230, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов?язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов?язки, передбачені Договором, сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 грн., що підтверджується Паспортом споживчого кредиту.

Також, судом встановлено, що 06.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 694230 від 06.04.2020 року, відповідно до умов якого продовжено строк користування кредитом.

Крім цього, судом встановлено, що 06.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 694230 від 06.04.2020 року, відповідно до умов якого продовжено строк користування кредитом.

Також, судом встановлено, що 10.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 694230 від 06.04.2020 року, відповідно до умов якого продовжено строк користування кредитом.

Відповідно до Розрахунку заборгованості Договором № 694230 від 06.04.2020 року, внаслідок невиконання Відповідачем обов`язків, передбачених вказаним Договором, станом на 23.03.2021 року виникла заборгованість, в розмірі 35650 грн., яка складається з: 10000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 25650 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 7-10).

Згідно з Довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , підписав 06.04.2020 року Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора Е801.

Відповідно до листа № 1-1901 від 19.01.2026 року, ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України №3 від 11.11.2013 року. Між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-1 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору: 06.04.2020 року було успішно перераховано кошти, в сумі 10000 грн., на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 52522008.

Згідно з Договору №ККЛУ-24032021 від 24.03.2021 року, між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено вказаний Договір, відповідно до умов якого: ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №694230 від 06.04.2020 року.

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

Водночас за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

V. Оцінка суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Умовами Кредитного договору № 694230 від 06.04.2020 року, передбачені наступні істотні умови кредитування:

Сума кредиту 10000 грн.

Процентна ставка 1, 90 % за кожен день користування кредитом.

З умовами угоди відповідач ознайомлений, про що свідчить його електронно-цифровий підпис.

Через невиконання відповідачем умов договору виникла заборгованість, в розмірі 35650 грн., яка складається з: 10000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 25650 грн. заборгованість за відсотками.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком, суд вважає її розмір доведеним та таким, що його слід стягнути з відповідача на користь позивача.

VI. Судові витрати.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, в сумі 2662, 40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.

На підставі наведеного та ст. ст. 207, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, ст. 1077, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 694230 від 06.04.2020 року, в сумі 35650 (тридцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень, суму сплаченого судового збору, у розмірі - 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариств з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 79018.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:Васильковський В. В.